style="text-align: justify;">Танцювальні майданчики і приміщення для дискотек повинні будуватися таким чином, щоб звук від них не досягав спальних корпусів і не заважав тим рекреантам, які віддають перевагу більш спокійним формам відпочинку. У випадку, коли це неможливо зробити з об'єктивних причин (обмежена площа підприємства і стара забудова, де не враховано можливість застосування звукопідсилювальної апаратури), треба організувати простір майданчику таким чином, щоб гучномовці були спрямовані у протилежний від спальних приміщень бік Інколи доцільно відгородити танцювальний майданчик відкритого типу капітальною стіною У разі ж, коли не вдається створити достатню звукоізоляцію, дискотека не повинна працювати пізніше 23 години.
Простіше досягти комфорту, маючи закриті приміщення для дискотек Організація простору дискотеки вимагає врахування деяких умов і виконання певних вимог, що йдуть від потреб рекреантів.
Українські рекреанти люблять не лише танцювати, а й спостерігати за тими, хто танцює. Тому бажано зону посадкових місць розташувати по периметру залу, а ще краще – у вигляді амфітеатру, об'єднавши її з зоною бару Таким чином люди матимуть змогу спілкуватись, спостерігати за танцюючими, тамуючи при цьому спрагу охолоджувальними напоями.
Важливою умовою відпочинку в залі дискотеки є можливість вільно пересуватися в потрібному напрямі, не заважаючи один одному. Крім того, комплекс дискотеки повинен мати кімнати відпочинку від звуковізуального впливу, гардероб тощо. Однією з вимог до організаторів дискотеки є створення комфортного температурного режиму в приміщенні (+20-22°). Запорукою успіху є комплексний підхід до підготовки та проведення дискотеки.
У процесі сценарної розробки програми дискотеки треба враховувати вікові інтереси рекреантів Діти шкільного віку і молодь добре сприймають сучасну техно-музику, «розкручені» на радіо і телебаченні хіти їх відсоток у програмі дискотеки повинен бути суттєвим.
Запитання та завдання:
Дайте визначення танцю.
Назвіть етапи становлення танцю.
Розкрийте роль і значення танцю у Середні Віки та епоху Ренесансу.
Розвиток танцювального мистецтва у Новий час.
Танцювальне мистецтво України. Танці «Гопак» і «Метелиця».
Які сучасні форми танцювальної анімації Ви знаєте?
Розкажіть історію виникнення дискотек.
Хто такий ді-джей і які його обов’язки?
Принципи побудови танцювальних майданчиків, приміщень дискотек.
Лекція 12. Особливості підготовки і розробки музичних анімаційних
програм, організація концертів, вечорів відпочинку.
12. 1. Види музичних анімаційних програм. Фестиваль і карнавал як об’єкти анімаційної діяльності.
12. 2. Організація концертів і вечорів відпочинку. Танцювально-розважальні і конкурсно-ігрові програми.
12. 3. Стадії і процес розробки нових музично-танцювальних анімаційних програм.
12. 4. Принципи і методи музичної і танцювальної туристично-анімаційної діяльності.
12. 1. Види музичних анімаційних програм.
Фестиваль і карнавал як об’єкти анімаційної діяльності.
Святкові анімаційні програми можна згрупувати у декілька видів:
- театралізована частина свята (масова вистава, яка вписується в сценічний майданчик) ;
- концерт (звітні, святкові, ювілейні, тематичні, літературні, музичні, гумористичні, клоунадні) ;
- театралізований концерт (складається виключно з номерів з театральними елементами) ;
- театралізований вечір (зустріч творчих колективів з глядачами) ;
- танцювально-розважальні і конкурсно-ігрові програми;
- фестиваль;
- карнавал.
Театралізованою частиною свята може бути масова вистава, яка, на відміну від свята, завжди вписується в певний сценічний майданчик, локалізується чіткими межами, припускає розділення мас на виконавців і глядачів.
Саме слово «фестиваль» походить від французького слова festival, що означає «святковий». За визначенням енциклопедичного словника, фестиваль – масове святкування, музичні виступи, показ досягнень естрадного, кіно- та циркового мистецтва.
До музичних фестивалів належать:
- фестивалі (концерти) етнічної музики;
- фестивалі (концерти) класичної музики;
- фестивалі (концерти) сучасної музики.
До фестивалів сучасних субкультур належать:
- фестивалі та паради представників нетрадиційної сексуальної орієнтації;
- фестивалі кохання;
- різноманітні свята субкультур (Хіпі, Панк, Рок та ін.) ;
- кінофестивалі;
- фестивалі (покази) сучасної моди.
До гастрономічних фестивалів належать:
- фестивалі, пов’язані зі збором урожаю (Свято винограду) ;
- фестивалі, пов’язані певною національною стравою (Фестиваль бринзи) ;
- фестивалі, присвячені певному напою («Октоберфест», Свято молодого вина (Грузія).
До спортивних фестивалів належать:
- фестивалі, пов’язані зі святкуванням спортивних подій (відкриття – закриття Олімпійських ігор) ;
- проведення різноманітних чемпіонатів (Чемпіонати світу з футболу, хокею та ін.).
Карнавал – це святкове дійство, спрямоване на отримання насолоди від неформального спілкування в умовах гри, театралізації, більшої, ніж у повсякденному житті, свободи дій.
Однією з функцій туризму є гедоністична функція. Вона передбачає створення позитивної, життєрадісної, святкової атмосфери подорожі чи відпочинку, яка дозволяє туристу відчути себе щасливим хоча б на час мандрівки. Немає в світі події, що більше ніж карнавал, відповідала б цій функції.
Бажання отримати насолоду обумовлено одним з основних безумовних рефлексів людини. Якщо людина хоч раз відчула справжню насолоду від фізіологічного чи психологічного (духовного) процесу чи дії, то вона обов'язково намагатиметься повернути ці відчуття ще і ще.
Ці знання психофізіологічної сутності індивіда використовують організатори дозвілля в шоу-бізнесі, індустрії розваг, ресторанному та туристичному бізнесі. Практика показує, що саме професійно організовані розважально-видовищні заходи приносять їх організаторам найвищі прибутки, оскільки вони приваблюють велику кількість глядачів або учасників Число учасників великих шоу інколи сягає кількох мільйонів. Це можуть бути спортивні, митецькі, фольклорні акції, технічні шоу.
Цілями карнавалу є:
- створення принципово нового, незаполітизованого свята, яке б активізувало культурно-дозвіллєву діяльність не лише москвичів і росіян, але й гостей з