Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАЗАРЕНКО Ганна Іванівна
УДК 372. 461
Організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
13. 00. 09 – теорія навчання
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Кривий Ріг – 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент Гавриш Ірина Володимирівна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, доцент кафедри педагогіки початкового навчання і дошкільного виховання
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Мельничук Сергій Гаврилович, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки психолого-педагогічного факультету;
кандидат педагогічних наук, доцент Манжелій Наталія Михайлівна, Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, завідувач кафедри дошкільної педагогіки.
Провідна установа Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ
Захист відбудеться “7” листопада 2002 року, о 12. 00 годині, на засіданні вченої ради К 09. 053. 01 у Криворізькому державному педагогічному університеті, за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54, ауд. 230.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54).
Автореферат розісланий “6” жовтня 2002 р.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Найбільш виразною ознакою сучасних змін у системі української освіти, що вимагають відповідних управлінських, науково-методичних і організаційних рішень, є її реформування на засадах неперервності. Фахівцями виокремлюються три домінанти цього процесу: здійснення його в контексті особистісно орієнтованої освітньої парадигми, спрямованість на виконання державних освітніх стандартів і забезпечення наступності між окремими ланками освіти.
Проблема наступності має комплексний і міждисциплінарний характер, перебуваючи на перетині проблемних сфер педагогіки, психології, філософії, соціології, фізіології. Тому її сучасний стан характеризується різнобічністю охоплення багатьох питань та неоднозначністю їх трактування.
Поняття “наступність у навчанні” вперше отримало теоретичне обґрунтування в працях Е. Баллера, Г. Ісаєнка, ставши згодом предметом багатьох досліджень у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Її понятійний тезаурус найбільш повно представлено в працях К. Абульханової-Славської, С. Батишева, В. Безрукової, А. Бєляєвої, А. Бушлі, Б. Величковського, Ш. Ганеліна, С. Годника, М. Махмутова, В. Сластьоніна, В. Тамаріна та ін.
Проблема наступності в навчанні та вихованні дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку досліджувалась такими педагогами та психологами, як Л. Артемова, О. Богданова, Л. Божович, З. Борисова, В. Кузь, А. Леушина, Г. Люблінська, О. Проскура, С. Рубінштейн, О. Савченко, В. Сухомлинський, Є. Тіхєєва, О. Усова та ін. У ряді дисертаційних досліджень висвітлено питання наступності дошкільної та початкової освіти в межах того чи іншого навчального предмета: математики (І. Попова, Р. Руга, П. Сагимбекова та ін.), рідної мови (Л. Калмикова та ін.), природознавства (Т. Ковальчук, В. Лисенко, Д. Струннікова та ін.), окремих напрямків виховання: трудового (Л. Дашковська), естетичного (А. Ароніна), морального (О. Ткаченко).
Однак у працях зазначених авторів питання виявлення та теоретичного обґрунтування організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку не були предметом спеціального дослідження.
Невирішеними залишаються й питання практичної реалізації основних положень нормативних документів, які визначають сучасну законодавчу базу дошкільної та початкової освіти, – “Базового компонента дошкільної освіти” (1998 р.), “Закону про загальну середню освіту” (1999 р.), “Державного стандарту початкової освіти” (2000 р.), “Закону про дошкільну освіту” (2001 р.).
Йдеться, насамперед, про аспекти, що стосуються підготовки дитини до школи. Стан справ у дошкільній та початковій ланках загальної системи освіти надзвичайно ускладнюється тим, що в Україні дошкільними закладами охоплено лише 38% дошкільників. Унаслідок цього підготовка до школи решти, 62%, дітей – проблема і наукова, і соціальна.
Потребують розв'язання й питання, пов'язані з упровадженням у практику роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів нової освітньої парадигми. Адже найважливішою складовою педагогічного процесу в дошкільному закладі та початковій школі стає особистісно орієнтована взаємодія педагога з дитиною. Навчання набуває суб'єкт-суб'єктного характеру і його пріоритетним завданням стає цілісний розвиток особистості дитини, спрямування її на творчість та самореалізацію.
Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю усунення суперечностей між:
новою стратегічною метою здійснення наступності в системі загальної освіти і відсутністю організаційно-педагогічних умов її досягнення;
необхідністю впровадження нових підходів до реалізації принципу наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку і реальним станом підготовки освітян до цього інноваційного процесу;
інтегративними процесами в діяльності дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів і відсутністю їх науково-методичного забезпечення;
соціальним та особистісним значенням готовності дитини до навчання в школі і застарілими організаційними формами підготовки до школи тих дітей, які не відвідують дошкільних закладів;
Теоретичне та практичне значення досліджуваної проблеми, її актуальність зумовили вибір теми нашого дослідження: “Організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди за