Організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Об'єкт дослідження – наступність в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови, створення яких має забезпечити реалізацію принципу наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

В основу дисертаційного дослідження покладено припущення, що ефективність процесу забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку можна суттєво підвищити за умов:

здійснення наступності на засадах педоцентризму;

оновлення змісту дошкільної та початкової ланок освіти на засадах розвиваючого навчання;

здійснення індивідуального підходу в процесі адаптації першокласників до шкільних умов і підготовки дошкільників до навчання в школі;

запровадження ділового співробітництва між педагогами дошкільних закладів і вчителями початкових класів з питань здійснення наступності за трьома напрямами: інформаційно-просвітницьким, методичним і практичним.

Відповідно до проблеми, об'єкта, мети, гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до розв'язання проблеми забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

виявити та теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

розробити та експериментально перевірити програму реалізації організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

розробити методичні рекомендації для педагогів дошкільних закладів і вчителів початкових класів щодо реалізації принципу наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Методологічною основою дослідження є філософські ідеї про наступність як прояв діалектичного закону заперечення заперечення, закони і категорії пізнання, принципи і методи системного підходу як методологічного спеціалізованого напряму пізнання педагогічних процесів і явищ, концептуальні положення про розвиток особистості, про діалектичний взаємозв'язок і взаємообумовленість педагогічних явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності.

Теоретична основа дослідження. Дослідження ґрунтується на парадигмі особистісно орієнтованої освіти (І. Бех, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Пікельна, С. Подмазін, О. Савченко, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська, І. Якиманська та ін.), працях українських та зарубіжних учених, присвячених проблемам дошкілля та початкової освіти (А. Богуш, О. Кононко, С. Кулачківська, З. Плохій, Т. Поніманська, О. Проскура, О. Савченко та ін.), загальним питанням забезпечення наступності в освітніх системах (А. Бушля, Б. Величковський, Ш. Ганелін, С. Годник, В. Загвязинський, Н. Посталюк, В. Тамарін та ін.), питанням реалізації принципу наступності в навчанні дітей дошкільного і молодшого шкільного віку (Л. Артемова, О. Богданова, З. Борисова, І. Гончарова, В. Гурська, О. Киричук, В. Кузь, А. Леушина, Г. Люблінська, О. Проскура, О. Савченко, Д. Струннікова, Є. Тіхєєва, О. Усова та ін.).

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні: методи ретроспективного, порівняльного та системного аналізу для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, розгляду теоретичних питань з метою визначення понятійно-категоріального апарату дослідження, обґрунтування організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, розробки системи заходів, спрямованих на реалізацію досліджуваних умов; емпіричні методи: педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження, прогностичні методи (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик), діагностичні методи (анкетування, тестування, бесіда, опитування), обсерваційні методи (спостереження, самоспостереження, метод рейтингу, самооцінки) для виявлення рівня здійснення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; методи математичної статистики для статистичного групування експериментальних даних і перевірки статистичної гіпотези.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась нами у 1996-2002 роках на базі дошкільних закладів м. Харкова №№ 4, 27, 348, 418 та загальноосвітніх шкіл №№ 82, 88, 105, 149. Усього дослідженням було охоплено 987 дітей дошкільного та молодшого шкільного віку і 115 освітян.

На першому етапі (1996 р.) було проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, здійснено обґрунтування організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, визначено науковий апарат дослідження, розроблено його програму.

На другому етапі (1997-2001 рр.) здійснено обґрунтування програми реалізації організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, проведено експериментальну апробацію основних ідей дослідження.

На третьому етапі (2001-2002 рр.) проаналізовано та узагальнено експериментальні дані, сформульовано висновки дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше виявлено та теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; розроблено та експериментально апробовано програму їх реалізації в дошкільних і загальноосвітніх навчально-виховних закладах, визначено теоретичні й методичні засади реалізації педоцентричного підходу до здійснення наступності між дошкільною та початковою ланками загальної освіти; подальшого розвитку набули основні поняття проблеми наступності (“наступність”, “педоцентризм”, “функціональний підхід”, “шкільна зрілість” та ін.), а також питання щодо визначення фізіологічних і психолого-педагогічних аспектів наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Теоретичне значення дослідження полягає у філософському та