Предмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
33
Мова:
Українська
третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Під укладенням договору розуміють зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше осіб щодо укладення договору, вироблення його умов (відповідно до реальних намірів та економічних інтересів його сторін) та оформлення його як правового акту.
У господарській практиці розрізняють конкурентні і неконкурентні способи укладення договорів.
До конкурентних способів відносять:
1. торги, аукціони, тендери тощо щодо реалізації чи закупівлі майна робіт, послуг;
2. конкурси щодо способів виконання;
3. конкурентні переговори, або так звані двохступеневі торги, за допомогою яких проводиться закупівля товарів, робіт, послуг для державних потреб. На першому етапі виконавці подають свої пропозиції без зазначення ціни, після оцінки яких замовник проводить переговори щодо уточнення вимог щодо виконання з будь-ким з виконавців; на другому етапі виконавці, пропозиції яких не були відхилені подають свої уточнені пропозиції із зазначенням ціни;
4. процедура запиту цінових пропозицій щодо готових до споживання товарів з метою їх закупівлі для державних потреб.
До неконкурентних способів належать:
1. загальний порядок укладення господарського договору визначений ст. 638 – 651 ЦК та ст. 181 ГК, який відбувається у 4 етапи:
І етап – Пропозиція укласти договір (оферта) може бути здійснена як шляхом запрошення до укладення договору (для переговорів) так і шляхом пропонування готового проекту договору. Пропозиція повинна містити всі істотні умови майбутнього договору, або спосіб їх визначення і погодження.
ІІ етап – Прийняття пропозиції (акцепт). Пропозиція вважається прийнятою, якщо відповідь на неї надійшла у зазначений в пропозиції строк, а якщо він не зазначений, то негайно по отриманню з врахуванням строків поштового обігу. Якщо акцептант здійснив фактичні дії, спрямовані на виконання зобов'язання договору, то відповідно до ст. 642 ЦК така дія вважається прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції або не встановлено законом. Відповідь, яка спізнилась вважається новою пропозицією. І пропозиція, і відповідь на неї може бути відкликана або змінена не пізніше як в момент її одержання адресатом.
ІІІ етап – Вироблення умов договору. При здійсненні пропозиції у вигляді запрошення цей етап реалізується при переговорах, а якщо пропозиція була здійснена у вигляді проекту договору – то сторона, яка його отримала, при наявності заперечень до договору, має право у 20-денний термін скласти протокол розбіжностей (у трьох примірниках), про що обов'язково робиться відмітка у проекті договору типу: «Договір підписаний разом з протоколом розбіжностей». Підписаний проект договору разом з двома примірниками протоколу надсилається іншій стороні, яка в 20-денний термін повинна розглянути його та вжити заходів для узгодження розбіжностей, а не врегульовані розбіжності передати на розгляд до господарського суду (ст. 181ГК).
ІV етап – Підписання та оформлення договору.
2. Прямі переговори, у яких об'єднані перші три етапи і які закінчуються укладенням попереднього, або основного договору.
Зміна, або розірвання договору допускається тільки за згодою його сторін і оформляється в той же спосіб, що і основний договір. У разі істотного порушення умов договору однією з його сторін інша має право вимагати одностороннього розірвання договору у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ст. 188 ГК).
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Загальні принципи і умови виконання зобов'язань визначений статтями 526 – 545 Цивільного Кодексу стосовно суб'єкта виконання, місця виконання, способу виконання, строку виконання, черговості виконання тощо. Особливості виконання зобов'язань у сфері господарської діяльності визначений главою 22
Господарського Кодексу (статті 193 – 198). Крім того спеціальні вимоги щодо виконання окремих видів зобов'язань за предметом зобов'язань конкретизується нормами Цивільного і Господарського Кодексів в особливих частинах, які врегульовує відносини в межах окремих видів зобов'язань.
Договір