Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи охорони праці

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
236
Мова: 
Українська
Оцінка: 

нагрітих в умовах виробництва до Тзап і вище; горючих пилів або волокон, НМЗ яких 65 г/м3 і менше, за умови, що ці гази, рідини і пили можуть утворити вибухонебезпечні суміші в об’ємі, що перевищує 5 % об’єму приміщення. До цієї категорії відносяться насосні станції для перекачування рідин із Тзап парів від 28 до 61 °С, виробництва з наявністю аміаку й ін.

Категорія В – пожежонебезпечні виробництва, пов’язані з застосуванням рідин із Тзап парів вище 61 °С; горючих пилів чи волокон, НМЗ яких більше 65 г/м3 до об’єму повітря; речовин, здатних тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи один з одним; твердих згораємих речовин і матеріалів. До даної категорії відносяться виробництва по обробці деревини, торфу, вугілля, пластмас і гуми, склади горючих і мастильних матеріалів.
Категорія Г – виробництва, пов’язані з обробкою незгораємих речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому чи розплавленому стані, що супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я; твердих, рідких і газоподібних речовин, що спалюються чи утилізуються як паливо. До них відносяться цехи термообробки металу, газогенераторні станції, котельні.
Категорія Д – виробництва, пов’язані з обробкою незгораємих речовин і матеріалів у холодному стані. Це ділянки холодної обробки металів і т. п.
Категорія Е – вибухонебезпечні виробництва, пов’язані з застосуванням горючих газів без рідкої фази і вибухонебезпечних пилів у такій кількості, що вони можуть утворити вибухонебезпечні суміші в об’ємі, що перевищує 5 % об’єму приміщення, у якому за умовами технологічного процесу можливий тільки вибух (без наступного горіння); речовин, здатних вибухати (без наступного горіння) при взаємодії з водою, киснем повітря чи один з одним. До них відносяться ділянки електролізу води, зарядки і розрядки лужних і кислотних акумуляторів і ін.
Згідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ) встановлена класифікація пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон.
Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині і поза приміщеннями, у межах якого постійно чи періодично обертаються горючі речовини й у якому вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.
Пожежонебезпечні зони розділяються на чотири класи.
Зони класу П-І – зони, розташовані в приміщеннях, у яких обертаються горючі рідини (ГР) із Тзап вище 61 °С. Це склади мінеральних олій, насосні станції ГР і ін.
Зони класу П-ІІ – зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючі пил чи волокна з НМЗ більше 65 г/м3 до об’єму повітря. Це малозапилені приміщення млинів, деревообробні цехи й ін.
Зони класу П-ІІа – зони, розташовані в приміщеннях, у яких обертаються тверді горючі речовини. Це склади паперу, складальні цехи дерев’яних виробів і ін.
Зони класу П-ІІІ – розташовані поза приміщеннями зони, в яких обертаються ГР із Тзап вище 61 °С або тверді горючі речовини. Це відкриті чи під навісом склади мінеральних олій, вугілля, торфу й ін.
Вибухонебезпечною вважається зона в приміщенні в межах до 5 м по горизонталі і по вертикалі від технологічного апарата, з якого можливе виділення горючих газів або парів ЛЗР, якщо об’єм вибухонебезпечної суміші дорівнює або більше 5 % вільного простору.
Вибухонебезпечні зони підрозділяються на шістьох класів.
Зони класу В-І – зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючі гази (ГГ) чи пари легкозаймистих рідин (ЛЗР) у такій кількості і з такими властивостями, що вони можуть утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи. До них відносяться завантаження чи розвантаження технологічних апаратів, збереження або переливання ЛЗР, що знаходяться у відкритих ємностях, і т. д.
Зони класу В-Іа – зони, розташовані в приміщеннях, у яких при нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші ГГ (незалежно від НМЗ) або парів ЛЗР із повітрям не утворюються, а можливі тільки в результаті аварій чи несправностей.
Зони класу В-Іб – зони, розташовані в приміщеннях, у яких при нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші ГГ або парів ЛЗР із повітрям не утворюються, а можливі тільки в результаті аварій несправностей і які відрізняються від зон класу В-Іа однією з наступних особливостей: 
1. ГГ у цих зонах володіють високою НМЗ (15 % і більше) і різким запахом при ГДК. Це машинні зали аміачних компресорних і холодильних установок. 
2. Приміщення виробництв, пов’язаних з обігом газоподібного водню, в яких за умовами технологічного процесу виключається утворення вибухонебезпечної суміші в об'ємі, що перевищує 5% вільного об’єму приміщення, мають вибухонебезпечну зону тільки у верхній частині приміщення. Це приміщення електролізу води, зарядні станції акумуляторів, лабораторні приміщення й ін., у яких ГГ і ЛЗР є в невеликих кількостях і робота з ними провадиться без застосування відкритого полум’я.
Зони класу B-Іг – зони біля зовнішніх установок: технологічних установок, що містять ГГ і ЛЗР (за винятком аміачних компресорних); надземних і підземних резервуарів ЛЗР або ГГ (газгольдери); естакад для зливу і наливу ЛЗР і ін.
Зони класу В-ІІ – зони, розташовані в приміщеннях, у яких виділяються горючі пили (волокна), здатні утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи. Наприклад, при розвантаженні і завантаженні технологічних апаратів.
Зони класу B-ІІa – зони, розташовані в приміщеннях, у яких небезпечні стани, зазначені для класу B-II, не
Фото Капча