Основи охорони праці

Для захисту будинків і споруд від прямих ударів блискавки служать блискавковідводи, які приймають на себе розряд блискавки й відводять струм розряду в землю. Блискавковідвід складається з несущої частини (опори), блискавкоприймальника, струмовідводу (спуску) і заземлювача.

Застосовують різні конструкції блискавковідводів, найбільш розповсюдженими з яких є стрижневий і тросовий. Вони бувають окремо встановленими або встановленими на об'єкті, що захищається, в останньому випадку вони бувають ізольованими або неізольованими від об'єкта. Блискавковідводи бувають одиночні, подвійні і багаторазові.

Стрижневі блискавковідводи являють собою один, два або більше вертикальні стрижні, установлені на споруді, що захищається, або поблизу неї. Тросові блискавковідводи складаються з одного або двох горизонтальних тросів, кожний з яких закріплюється на двох опорах. По опорах прокладають струмовідвід, приєднаний до окремого заземлювача; опори встановлюють на об'єкті, що захищається, або поблизу нього. З архітектурних міркувань захист від блискавки будинків іноді здійснюють накладанням на покрівлю металевої заземленої сітки.

Тип заземлювача вибирається виходячи з питомого опору ґрунту і необхідного імпульсного опору. Для заземлювачів захисту від прямих ударів блискавки заданий імпульсний опір Rі пов'язаний з гранично допустимим опором R0 розтіканню струму промислової частоти залежністю (СН 305–77)

Ri = αR0 ,

де α – коефіцієнт імпульсу, який залежить від значення сили струму блискавки, питомого опору ґрунту і конструкції заземлювача.

Кожний блискавковідвід має визначену зону захисту – частина простору, усередині якого з достатнім ступенем надійності забезпечується захист будинку або споруди від прямих ударів блискавки. Найменшою за величиною ступеня надійності володіє поверхня зони захисту; у міру просування усередину зони надійність захисту збільшується.

Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу висотою h (м) показана на рис. 8.1. і являє собою круговий конус, вершина якого знаходиться на висоті h0 < h. На рівні землі зона захисту утворить круг радіусом r0 Горизонтальний перетин зони захисту на висоті споруди, що захищається, hх являє собою коло радіусом rx 

 

Рис. 8.1. Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу:

h – висота блискавковідводу; h0 – висота зони захисту над землею;

r0 – радіус зони захисту на рівні землі; rx – радіус зони захисту

на висоті hx над землею

 

Зони захисту такого блискавковідводу мають наступні розміри:

зона А:

      ;     ;

зона Б:

 ;     ;     .

Для зони Б при відомих величинах hx і rx висота одиночного стрижневого блискавковідводу може бути визначена за виразом

 .

Зона захисту одиночного тросового блискавковідводу висотою h < 150 м показана на рис. 9.2. 

 

 

Рис. 8.2. Зона захисту одиночного тросового блискавковідводу:

Hon – висота опори; h0 – висота зони захисту над землею;

h – висота троса над землею в точці максимального прогину;

rx – радіус зони захисту на висоті hx; r0 – радіус зони захисту на рівні землі; а – відстань між опорами

 

З урахуванням стріли прогину при відомій висоті опор hоп висота сталевого троса перетином 35...50 мм2 при довжині прольоту а < 120 м дорівнює h= hоп - 2 м, а при а = 120-150 м  –  h = hоп - 3 м.

Зони захисту таких блискавковідводів мають наступні розміри:

зона А:

 ;     ;     ;

зона Б:

 ;     ;     

Для зони Б висота одиночного тросового блискавковідводу при відомих hx і rx визначається за виразом

 

Найбільш складним є влаштування захисту від блискавки I категорії. Блискавковідводи повинні бути обов'язково ізольовані від споруди, що захищається, або виконуватися окремо стоячими. Захист від електростатичної індукції здійснюється приєднанням металевих корпусів устаткування і конструкцій до спеціального заземлювача, що забезпечує опір розтікаємому струму не більше 10 Ом, або до захисного заземлення електроустаткування. Для захисту від електромагнітної індукції трубопроводи й інші протяжні металеві предмети в місцях їхнього взаємного зближення на 10 см і менше з'єднують приварюванням або припаюючи металевими перемичками через кожні 20 м довжини, що виключає можливість утворення незамкнутих контурів. Крім того, для запобігання іскріння при протіканні струму в місцях сполучення трубопроводів і інших протяжних металевих предметів забезпечують гарний контакт із перехідним електричним опором не більш 0,03 Ом на один контакт. Для захисту від занесення високих потенціалів перед введенням у споруди підземні металеві комунікації приєднують до заземлювачів захисту від електростатичної індукції або до захисного заземлення електроустаткування, а зовнішні наземні металеві конструкції і комунікації – до заземлювача захисту від електростатичної індукції. Крім того, на найближчих двох опорах від будинку наземні комунікації приєднують до заземлювача з імпульсним опором не більш 10 Ом.

При II категорії захисту від блискавки крім окремо стоячих або встановлених на будинках ізольованих