Особливості формування передумов оволодіння мовленням у дітей з порушенням інтелекту у немовлячий період (з 2 до 9 місяців)

Загальна спрямованість формування мотиваційно-потребністних новоутворень дитини повинна диференціюватися відповідно до її індивідуальних особливостей, які розкриваються по міру проведення корекційно-виховної роботи. Тому до достоїнств педагога, який працює з дітьми цієї категорії, варто додати постійну тонку спостережливість. Зокрема, чим раніше вдалося розпочати корекційно-виховну роботу з дитиною, тим імовірніше «перекручена» спрямованість може стати менш глобальною, для чого необхідний ретельний аналіз клінічних проявів раннього дитячого аутизму.

Незважаючи на те що олігофренія на відміну від синдромів госпіталізму і раннього дитячого аутизму відноситься до найбільш частих аномалій розвитку і вивчення її має давню історію, однак патогенез її до кінця теж не вивчений. Зростаюча в наші дні соціальна значимість олігофренії робить завдання вивчення її патогенезу особливо актуальним.

Лише на самих початкових щаблях розвитку інтелекту дійсно виявляється його більш-менш безпосередня залежність від афекту як такого. У ході ж подальшого розвитку змінюються і вдосконалюються не тільки інтелектуальні функції самі по собі, але й співідношення інтелекту і афекту. Не можна вивести природу мислення з нього самого, як не можна вивести і природу волі, ігноруючи всі ті складні співвідношення зв'язків і залежностей, у яких вона фактично розвивається. Мислення і афект являють собою частини єдиного цілого. Кожному щаблю в розвитку мислення відповідає свій щабель у розвитку афекту. Мінливість міжфункціональних зв'язків становить головний і основний зміст усього психологічного розвитку нормальних і аномальних дітей. Потрібно розглядати відносини між інтелектом і афектом, які утворюють центральний пункт всієї проблеми не як річ, а як процес. Ці положення Л. С. Виготського знайшли відбиття в концепції дитячого розвитку Д. Б. Ельконіна. Схема Д. Б. Ельконіна, описана в розділі 1. 1, показує, як у кожній віковій епосі емоційні або мотиваційно-потребнісні) психічні новоутворення стають базою для розвитку інтелектуально-пізнавальних (або операційно-технічних) новоутворень, а також як у перехідні моменти між епохами інтелектуально-пізнавальні психічні новоутворення стають базою для розвитку емоційних.

Такий же спіралеподібний процес розвитку має місце і у ранньому дитячому віці, найнебезпечнішому з погляду можливості формування олігофренії. У кожному періоді раннього дитячого віку комунікативно-пізнавальний розвиток починається в зоні високої суб'єктивної цінності дитини або, іншими словами, на фоні максимально можливої для неї мотивації і тим самим максимально можливих активаційних зусиль, однак розквіт відповідних комунікативно-пізнавальних засобів відбувається в зоні мотиваційного і активаційного оптимуму. Крім того, комунікативно-пізнавальна активність дитини, одержуючи своєчасне підкріплення з боку дорослих, стимулює розвиток її емоційної сфери. Мотиваційно-активаційні можливості дитини зростають, вона починає оперувати більшими обсягами сенсорної інформації, що стає природною передумовою формування у відповідних соціальних умовах нових суб'єктивних цінностей особистості. У патогенезі олігофренічного слабоумства також мають місце значення розладу цієї періодичної взаємодії між емоційним, мотиваційно-потребнісним та інтелектуально-пізнавальним, операційно-технічним аспектами психіки дитини.

При олігофренічному слабоумстві поряд з інтелектуально-пізнавальною сферою дитини страждає і її емоційно-вольова сфера, однак не настільки глобально: її елементарний, інстинктивний або первинний рівень організації залишається, як правило, цілісним. При олігофренії страждають інші сторони емоційно-вольової сфери, які розвиваються після народження дитини у процесі різного роду соціальних опосередкувань, а оскільки ці перетворення відбуваються у процесі комунікативно-пізнавальної діяльності дитини, то природно, що емоційно-вольова неповноцінність дитини-олігофрена поєднана з її інтелектуально-пізнавальною неповноцінністю.

Біологічно обумовлені емоційні реакції при олігофренії залишаються не заторкнутими патологічним процесом. Навіть ідіоти розуміють (за даними Г. Е. Сухарьової) емоційно-виразні інтонації людей, які доглядають за ними, і виражають нечленороздільними звуками, криком і белькотанням свої органічні стани (ситість, голод, холод і т. д.).

У той же час соціальна комунікативно-пізнавальна поведінка ідіотів різко недорозвинена, вони негативно реагують на все нове, при цьому реактивність на зовнішні подразники різко знижена. Наодинці вони залишаються нерухомими або роблять стереотипні дії вродженого характеру (розгойдуються, повзають). Мова відсутня або зводиться до нечленороздільних безглуздих звуків. Періодично в них наступають рухові порушення.

 

 

Метою корекційно-логопедичної з дітьми з порушенням інтелектуального розвитку роботи є послідовний розвиток функцій домовленнєвого періоду, який забезпечує своєчасне формування мови і особистості дитини.

Основними принципами системи корекційно-педагогічної роботи є наступні:

ранній початок корекційно-педагогічної роботи, тобто з перших тижнів і місяців життя, тому що порушення розвитку окремих функцій домовленнєвого періоду приводять до вторинної затримки розвитку інших функцій і педагогічної занедбаності;

поетапний розвиток всіх порушених функцій домовленнєвого періоду. При роботі враховується не стільки вік дитини, скільки той рівень домовленнєвого розвитку, на якому вона перебуває. При цьому корекційно-педагогічна робота будується на основі ретельного вивчення порушених і збережених функцій. Диференційований підхід під час занять передбачає врахування можливостей дитини і побудову системи вправ, які перебувають в «зоні найближчого розвитку»;

використання кінестетиченої стимуляції у розвитку моторики артикуляційного апарату, сенсорних і мовних функцій, що пов'язано з тим, що при дефіцит відчуттів руху, положення частин тіла і м'язових зусиль, тобто кінестезії, приводить до моторних, мовних й інтелектуальних розладів. Одним з типів порушень кінестезії є недостатність або відсутність наслідувального образу руху, у тому числі й руху артикуляційних м'язів. В основу сучасних систем корекційно-педагогічної роботи покладений