Особливості формування передумов оволодіння мовленням у дітей з порушенням інтелекту у немовлячий період (з 2 до 9 місяців)

Діти починають займатися за цією програмою разом зі своєю родиною у віці 6-8 тижнів. Один раз на тиждень вони відвідують учителя та фізіотерапевта, які оцінюють розвиток дитини і повідомляють батькам про той прогрес, що було досягнуто за останній тиждень. Вони також визначають, чи готова дитина до засвоєння нового матеріалу та пропонують батькам найкращі шляхи подачі інформації. Крім того, фахівці радять, де саме процес навчання можна поєднати зі звичайним повсякденним спілкуванням для того, щоб не приділяти навчанню додаткового часу.

Одразу з моменту початку навчання індивідуально розроблена програма покриває різноманітні ділянки розвитку, координацію рухів рук та очей, розуміння того, що говорять інші, розвиток великих м'язів тіла, висловлювання дитиною своїх почуттів та потреб, її здатність до спільних ігор і спілкування, а також навички з самообслуговування.

У вітчизняній та зарубіжній спеціальній освіті за останній час значно збільшилась увага до ранньої корекції відхилень у розвитку дітей. Ранній початок корекційно-педагогічної роботи можливий в умовах реабілітаційних закладів, куди по допомогу звертаються батьки дітей з обмеженими можливостями. Сьогодні в Україні чисельність закладів даного типу зростає.

В цілому реабілітаційна робота носить характер комплексної і передбачає медикаментозне і фізіотерапевтичне лікування, лікувальну фізкультуру, масаж, лікувальне плавання, загартовування, правильну організацію режиму дня, психологічну та педагогічну корекцію. Як показує практичний досвід, корекційно-педагогічна робота з дітьми раннього віку є важливою складовою частиною комплексної реабілітаційної допомоги у спеціалізованих закладах.

Також слід відзначити адаптований варіант системи корекційної роботи з дітьми раннього віку в умовах дитячого будинку, розроблений Мілевською О. П. та ін. Зміст цієї пргорами передбачає ускладнення корекційного матеріалу, що відображено у послідовності етапів по кожному з дев'яти напрямків розвитку дитини. Зміст кожного етапу відповідає певному віку дитини в нормі:

І етап – рівень розвитку дитини з психофізичними порушеннями відповідає віковій нормі до 3-ох місяців;

II етап – рівень розвитку дитини з психофізичними порушеннями відповідає віковій нормі до 6-ти місяців;

НІ етап – рівень розвитку дитини з психофізичними порушеннями відповідає віковій нормі до 9-ти місяців;

IV етап – рівень розвитку дитини з психофізичними порушеннями відповідає віковій нормі до 12-ти місяців.

Згідно цієї методики робота з дітьми з порушенням інтелектуального розвитку передбачає наступні компоненти.

1. Розвиток слухового сприймання (слухових орієнтувальних реакцій) :

I етап. Формування слухової активності, слухового орієнтування в навколишньому, розвиток слухового зосередження, формування слухової реакції на локалізованому звуці (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч).

II етап. Формування слухових диференційовок: впізнавання голосів близьких людей, розрізнення інтонацій голосу, розрізнення мелодій. Розвиток позитивної емоційної реакції на своє ім'я. Стимуляція прислухання до голосу дорослого, до іграшок, які звучать. Формування уміння шукати і знаходити очима джерело звуку, повертаючи голову або повертаючись на бік (зі спини на живіт).

III етап. Удосконалення уміння прислухатись до звучання іграшок, предметів. Розрізнення високих і низьких звуків, які утворюють музичні інструменти. Спонукання до виконання рухів руками і ногами у відповідь на спів дорослого. Формування слухового очікування звуку іграшки і розвиток на цій основі зорово-слухового орієнтування.

IV етап. Розвиток тривалого слухового сприймання різних інструментів чи співу дорослого. Закріплення вміння знаходити джерело звуку, яке безпосередньо не сприймається зором в той час, коли змінюється його положення. Розвиток вміння розрізняти інтонацію заборони, заохочення, радості.

2. Розвиток емоційно-позитивних реакцій:

I етап. Стимуляція перших емоційно-позитивних реакцій на основі збагачення тактильних, вестибулярних, зорових і слухових вражень дитини; стимулювання першої посмішки як реакції на соціальні впливи (на голос дорослого, посмішку та ін).

II етап. Розвиток посмішки у відповідь, «комплексу пожвавлення», сміху на основі використання тактильних, вестибулярних, зорових, звукових та емоційно-мовленнєвих впливів.

III етап. Розвиток яскравих диференційованих емоцій шляхом проведення активізуючих ігор (з надувними кульками, мильними бульбашками, рухових ігор).

IV етап. Стимуляція радісного настрою шляхом появи і зник нення яскравих іграшок, шляхом проведення рухливих ігор, ігор з пальчиками. Підтримування емоційно насиченої атмосфери.

3. Розвиток емоційного спілкування з дорослим і розвиток передумов активного мовлення, формування перших контактів:

І етап. Встановлення і підтримування контакту очима, спонукання до звукової активності на основі фізичних впливів дорослого (погладжування, гойдання, ін.), а також на основі емоційно виразного мовлення дорослого. Розвиток гукання і гуління, стимуляція звукової активності, голосового наслідування як відповідної голосової реакції на тактильні, вестибулярні, рухові, звукові, зорові та емоційно-мовленнєві впливи.

II етап. Формування потреби у емоційному спілкуванні з дорослим; розвиток і підтримування активності дітей і спілкування з дорослим через емоційно-мовленнєві впливи (сприймання вигляду дорослого, його міміки, погляду).

ІІІ етап. Формування передумов до ситуативно-ділового спілкування дитини з дорослим на основі розвитку потреби у співробітництві: спілкування під час розглядання іграшок, їх обмацування. Формування у дитини вказівного жесту. Сприяння виникненню позитивних контактів між малюками шляхом тактильної взаємодії, розглядання іграшок інших дітей, співвіднесення власних дій з діями іншої дитини.

IV етап. Формування потреби у співробітництві шляхом виконання спільної практичної діяльності з дорослим (перекочування м'яча і машинки; ігри з пірамідкою, ін.) Формування передумов ігрової взаємодії між дітьми.

4. Розвиток загальних рухів та рухів руки (нормалізація тонусу рук, фізіологічного положення кисті і пальців рук) :

І етап. Розвиток загальної рухової активності, уміння утримувати голову в горизонтальному і вертикальному положеннях, розвиток опори ніг (в горизонтальному положенні), розвиток опорної реакції рук. Збагачення тактильної чутливості рук, формування рухів схоплювання і обмацування м'яких і теплих предметів, розвиток навичок обмацування колін, ніг (власних) чи обличчя (свого або у дорослого).

ІІ етап. Розвиток рухової активності; вміння лежати на животі з піднятою головою, стимуляція плечового поясу шляхом погладжування від потилиці вниз по хребту; розвиток вміння повертати тулуб, опорної реакції ніг в горизонтальному положенні. Формування навичок підповзання. Розвиток цілеспрямованого схоплювання на основі викликання рухів руки в напрямку до предмета; розвиток обмацування і утримування предметів, різних за фактурою і формою; розвиток маніпулятивної діяльності. Робота по формуванню уміння розкривати пальчики і виводити великий палець з кулака, протиставлення великого пальця усім іншим.

III етап. Розвиток повзання, реакцій рівноваги у різних положеннях, уміння сідати і сидіти, вставати, ходити (вздовж опори). Розвиток вміння опускатись, не падаючи, а приземляючись на коліна. Формування вмінь притягувати іграшки, які лежать попереду (збоку), перекладати іграшки з руки в руку, обстежувати предмети з допомогою рук, губ, рота; постукування і розмахування предметів. Розвиток штовхальних рухів (м'яч), висипальних рухів (з коробки), перевертальних. Подальша стимуляція тактильних відчуттів шляхом розвитку умінь витягати іграшку з коробки.

IV етап. Розвиток ходи при підтримуванні за дві руки, за одну руку, самостійної ходи. Закріплення вміння втримувати рівновагу у різних положеннях (лежачи, на спині, на животі, на боці, сидячи). Розвиток дій з дидактичними іграшками, розвиток перших сюжетних дій, формування координації рухів руки. Розвиток мілкої моторики.

5. Нормалізація фізіологічного і розвиток мовленнєвого дихання:

І етап. Активізація вдиху і видиху, стимуляція діафрагмаль-ного видиху (шляхом натискання на діафрагму під час видиху).

ІІ етап. Збільшення об'єму вдихуваного і видихуваного повітря, тренування глибини і ритмічності дихання.

III етап. Тренування ритмічності дихання, вироблення сили і тривалості видиху.

IV етап. Збільшення сили і тривалості вдиху і видиху на основі наслідування.

6. Стимуляція органів артикуляції і розвиток передумов активного мовлення:

I етап. Проведення масажу обличчя, губ, язика; проведення пасивних артикуляційних вправ і розвиток на основі цього кінестетичних відчуттів.

II етап. Розвиток мимовільних рухів, стимуляція гуління з переходом до лепету Застосування прийомів масажу для м'язів обличчя і артикуляційних м'язів. Розвиток голосової активності дитини, стимуляція голосового наслідування (звертати увагу на ритмічне змикання і розмикання губ).

III етап. Стимуляція лепету з метою розвитку рухів артикуляційних органів. Формування опору артикуляційних м'язів з метою активізації пропріоцептивних і кінестетичних відчуттів. Нарощування ланцюжка складів, викликання наслідування. Викликання лепетних звуків: [б, м, д, п, т, к]. Виконання вібраційних рухів кінчиком пальця по під'язиковій ямці для викликання задньоязикових звуків.

IV етап. Стимуляція кінестетичних відчуттів шляхом застосування артикуляційного масажу. Розвиток наслідування нових складів і лепетних слів в процесі предметно-ігрового співробітництва. Використання жестів.