Особливості організації і планування експортно-імпортної діяльності суб'єктів ЗЕД України (за прикладом господарської діяльності Херсонського Управління зовнішніх зносин та ЗЕД)

1. Авансовий платіж.

Одержання повної оплати авансом перед відвантаженням є найбільше безпечним варіантом для експортера. У цьому випадку експортер не підлягає ризику відмовлення іноземного покупця від платежу за товар.

Авансовий платіж означає також, що експортер, не надаючи покупцю товарного кредиту, не повинний сам фінансувати цей продаж, тобто вкладати кошти в оборотний капітал дія експортної торгівлі

Очевидним же недоліком авансового платежу для покупця є небезпека того, що експортер не виконає доставку товару, вони поступлять не готівкою і не відповідно до вимог специфікацій. Роблячи авансовий платіж, покупець фінансує продаж за якийсь час до надходження товару в його розпорядження. У ті випадки, якщо експортер не виконає своєї частини зобов'язань по контракту, імпортер зможе застосувати лише юридичний вплив через суд, якщо це виправдає його витрати часу зусиль і грошей, адже судебний орган може, у тому числі, знаходитися в країні експортера у третій країні.

У міжнародній торгівлі широко використовується часткова передоплата, при який друга частина ціни товару оплачується за допомогою іншого методу. Цей варіант одержав поширення незважаючи на те, що по відношенню до залишку платежу експортер повинний погодитися на один з менш безпечних з його погляду способів платежу.

2. Оплата після відвантаження.

У цьому випадку відповідно до контракту продавець оплачує товар тільки після того, як буде зроблене відвантаження. За цією схемою експортер повинний послати телеграму, телекс покупцю, сповіщаючи його про відвантаження, і указати всі подробиці відвантаження. Після цього продавець очікує негайного виконання платежу покупцем. Якщо імпортер не виконає платіж після відвантаження, то експортер усе ще має право власності на товар, оскільки тримає в себе документи на право власності.

Для імпортера даний спосіб трохи безпечніше авансового платежу. Для експортера ж виникає питання про те, що робити на місці призначення з товаром у випадку відмовлення від оплати, адже товар вже в шляху.

3. Оплата після одержання товару (торгівля по відкритому рахунку).

Даний спосіб являє собою продаж у кредит, при якій у експортера немає ніякої гарантії, що покупець розрахується зі своїм боргом у передбачений термін.

Експортер відправляє товар покупцю разом з відвантажувальними документами, отже, він утрачає контроль над товаром, а також своє юридичне право власності на нього. При цьому імпортер, даючи згоду оплатити товари в обговорений термін у майбутньому, може розпоряджатися товарами за своїм розсудом.

На відміну від авансового платежу, оплата після одержання товарів забезпечує експортеру найменший ступінь безпеки, імпортеру ж навпаки -найбільший ступінь волі.

Даний спосіб розрахунків припускає велику довіру до імпортера, яке виникає, як правило, у процесі регулярних ділових відносин між торговими партнерами.

Наступні два способи платежу, що передбачають використання спеціальних банківських процедур, - документарний акредитив і документарне інкасо. Ці способи мають особливе значення в плані безпеки міжнародних розрахунків, як гарантії одержання платежу за товар, а також одержання товару.

4. Документарний акредитив.

Частка акредитивної форми в міжнародних розрахунках значно скромніша в порівнянні з іншими формами, однак, саме акредитив найбільш повно забезпечує своєчасність одержання експортного виторгу, тобто максимально відповідає інтересам експортера.

Використання акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється спеціальним документом - "Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів", що розроблений Міжнародною Торговою Палатою (ІСС). Ці правила періодично доповнюються і змінюються виходячи з тенденцій розвитку міжнародної торгівлі і розрахунків. Зараз діє редакція Правил від 1993 р.

Документарний акредитив являє собою грошове зобов'язання банку, що виставляється на підставі доручення його клієнта - імпортера, на користь експортера. Банк, що видає зобов'язання, повинний зробити платіж чи експортеру забезпечити здійснення платежу іншим банком.

Тратта - документ, що містить наказ продавця (експортера) покупцю (імпортеру) здійснити платіж визначеної суми в зазначений термін

Зобов'язання банку є умовним, тому що його реалізація зв'язана з виконанням експортером визначеної вимоги - пред'явлення в банк передбачених акредитивом документів, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

Відповідно до Уніфікованих правил, у кожнім акредитиві повинний бути чітко обговорений спосіб його виконання шляхом: платежу по пред'явленні документів; шляхом платежу з розстрочкою по пред'явленні документів; негоціації (покупки) тратт бенефіціару (одержувача платежу).

В усіх інструкціях у контракті по відкриттю акредитива повніший бути зазначений чіткий перелік документів, за якими робиться платіж по акредитиву.

Від бенефіціару (експортера) за умовами акредитива може вимагатися надання таких документів:

1) Комерційний рахунок. Обов'язковий до складання документ, містячий інформацію про умови акредитива, про порядок відвантаження і про сам товар.

2) Транспортні документи. Вони виписуються грузоперевезником в посвідчення того, що товар прийнятий їм до перевезення. У якості транс-кравців документів виступають: при залізничних перевезеннях - залізодорожна накладна; при авіаперевезеннях - авіанакладна; при автодорожных - автодорожня накладна; при морських - коносамент.

3) Комерційні документи. До їхнього числа відносяться документи, що дають

якісну і кількісну характеристику товару. Комерційними документами є: специфікація, пакувальний аркуш, сертифікат якості, свідчення походження, страховий поліс і деякі інші документи.

Існують різні види акредитивів, наприклад: