Особливості організації і планування експортно-імпортної діяльності суб'єктів ЗЕД України (за прикладом господарської діяльності Херсонського Управління зовнішніх зносин та ЗЕД)

- стратегія завоювання нового ринку, шляхом залучення як можна більшого числа покупців тимчасово низькою ціною.

1) При визначенні умов платежу в контракті встановлюються: валюта платежу, термін платежу, спосіб платежу і форма розрахунків. Оплата товару також може робитися у валюті країни експортера, імпортера валюті третьої країни. Валюта платежу може не зпівпадати з валютою ціни товару. У цьому випадку, у контракті потрібно указати курс, по якому валюта ціни буде переведена у валюту платежу.

Таким курсом може бути курс Центрального банку на день чи платежесередній курс за період.

Від вибору валюти платежу, як і валюти ціни, здебільшого залежить ефективність угоди. Платіжні умови контрактів із закордонними партнерами містять, як правило, різні валютні застереження, спрямовані на мінімізацію ризиків валютних витрат.

Спосіб платежу визначає коли виробляється оплата товару по відношенню до постачання.

Форма розрахунків установлює схему і механізм здійснення самого платежу.

У контракті встановлюються конкретні терміни платежу. Указівка цієї умови відповідно до російського законодавства є обов'язковим.

Крім того, платіжні умови контракту містять положення про порядок віднесення комісій і витрат, що виникають на етапі проведення розрахунків через банки.

J) Страхування - добровільний договір, по якому страховик на умові одержання страхової премії, якщо відбудеться страховий випадок, передбачений у цьому договорі, зобов'язується виплачувати іноземному чи місцевому страхувальнику визначену суму за товар, що поставляється.

У залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, обов'язок страхування лежить на продавці, або на покупці. Якщо ж у договорі цей обов'язок не обговорено, то сторона, на якій лежить ризик випадкової загибелі товару в період транспортування, сама зацікавлена в його страхуванні.

У тому випадку, коли страхувати зобов'язаний продавець, він повинний предоставити покупцю страховий чи поліс-сертифікат, як один з документів до оплати.

К) Гарантії і рекламації. Сторони погоджують гарантійний термін те-вару, обов'язку продавця протягом гарантійного періоду, порядок пред'явлення претензій і задоволення рекламацій (письмових претензій у відношенні якості товарів). Гарантійний період може обчислюватися з різних дат: з дати поставки товару, з дати передачі товарів першому споживачу, з дати пуску устаткування в експлуатацію. У контракті вказується: чиїми силами буде вироблятися усунення дефекту, але в будь-якому випадку воно повинне вироблятися за рахунок продавця.

Рекламація містить найменування рекламаційного товару, його кількість і місцезнаходження, підстава рекламації з указівкою по яким саме недолікам вона може бути пред'явлена, конкретні вимоги покупця по врегулюванню рекламації. Рекламація посилається заказним листом з додатком усіх необхідних доказових документів.

L) За допомогою штрафних санкцій . покупець-продавець прагнуть підвищити відповідальність іншої сторони за виконання своїх зобов’язань і компенсувати свої можливі втрати. Звичайно сторони заздалегідь погоджують у застереженні про штрафи і неустойки конкретну суму М відсоток від суми контракту за кожний день прострочення чи платежу поставки. М) Під форс-мажором розуміються обставини непередбаченої сили, тобто ті, котрі не залежать від бажання сторін, але які роблять неможливим виконання ними чи однієї з них узятих на себе зобов’язань. До обставин нездоланної сили відносяться: пожежа, стихійні лиха, воєнні дії, заборона експорту-імпорту. Термін виконання договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини їхні наслідки. Якщо форс-мажорні обставини продовжуються довше погодженого терміну, то контракт може бути розірвуть.

N) Арбітраж - це порядок розгляду спор ів„ Цей порядок повинний вказуватися в тексті договору разом з найменуванням арбітражної організації, у якій підлягають до розгляду усі суперечки, що виникають по приводу виконання договору.

Крім зазначених вище основних пунктів, зовнішньоторговельні контракти часто містять пункт "Інші умови", що містить, наприклад, договореності сторін про заборону переуступки чи прав перепродажу товарів. Там же може вказуватися і порядок внесення змін у тексті договору. Наприкінці тексту договору робиться запис про кількість підписаних екземплярів, приводяться юридичні адреси і підписи сторін.

Таким чином, дотримання визначених правил у складанні зовнішньоторгового контракту дає можливість врахувати в документі усі найбільш істотні питання зовнішньоторговельних відносин. У результаті, умови контракту визначають конкретну схему взаємодії торгових партнерів, тобто, з одного боку - руху товару, з іншого боку - руху грошей. Основою цієї схеми є механізм міжнародних розрахунків, що регулює сам процес торгівлі.

У зв'язку з цим, розгляд різних умов і форм міжнародних розрахунків піднімає питання визначення найбільш вигідних умов з погляду фірми.

 

 

Міжнародні розрахунки можна розглядати, як механізм регулювання платежів по зобов'язаннях, що виникає в результаті економічної взаємодії фірм різних держав. Розрахунки здійснюються безготівковим шляхом на рахунках банків, що відіграють найважливішу роль у системі міжнародних розрахунків.

Під час висновку торгового контракту експортер і імпортер визначають умови розрахунків, а саме засобу платежу і спосіб платежу.

Як засоби платежу на сьогодні можна виділити:

- чеки (у російській практиці міжнародних розрахунків по торговим угодам не використовуються);

- тратти (переводні векселі);

- банківські телексні переведення;

- інструкції системи SWIFT (тільки в банках, що є учасниками системи).

Основні способи платежу:

1. Авансовий платіж;

2. Оплата після відвантаження;

3. Оплата після одержання товару (торгівля по відкритому рахунку);

4. Документарний акредитив;

5. Документарне інкасо.