Особливості організації і планування експортно-імпортної діяльності суб'єктів ЗЕД України (за прикладом господарської діяльності Херсонського Управління зовнішніх зносин та ЗЕД)

- підтверджений і непідтверджений;

- револьверний (поновлюваний);

- покритий і непокритий.

Відспинний акредитив може бути змінений чи анульований банком - емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціару.

У зв'язку з цим, у міжнародних розрахунках застосовується тільки безвідкличний акредитив, що, відповідно, не може бути анульований чи змінений без згоди всіх зацікавлених сторін.

Підтвердження акредитива має на увазі додаткову гарантію платежу з боку іншого банку, що не є банком - емітентом.

У деяких випадках відкриття іноземними банками (наприклад, з Східної Європи) акредитивів на користь російських фірм, не дає бенефіціарам повної гарантії платежу. Тому, доцільно домагатися підтвердження таких експортних акредитивів третіми банками - крупними іноземними банками кореспондентами.

У розрахунках по імпорті підтвердження по акредитивах українських банків з боку іноземних банків не тільки бажано, але і часом неминуче, оскільки часто тільки за допомогою першокласного закордонного банку може бути досягнута довіра закордонного експортера до імпортеру в Україні і його банку.

Револьверний акредитив використовується в розрахунках за постійні кредитні постачання, здійснювані звичайно за графіком, зафіксованому в контракті. Передбачається автоматичне відновлення суми аккредитива через визначений проміжок часу в міру використання чи відновлення акредитива до первісної суми після кожного використання.

Покриття акредитива може виражатися в кредитуванні рахунка виконую чого банку в банку - емітенті, наданні виконуючому банку право дебетування рахунка банку, що ведеться в його емітента на суму акредитива.

Акредитивна форма розрахунків найбільш вигідна експортеру, тому що являє собою тверде і надійне забезпечення платежу. Виконання платежу по акредитиві не зв'язано зі згодою покупця на оплату товару. Крім того, експортер має можливість одержати платеж по акредитиву максимально швидко, часто до прибуття товару у пункт призначення.

З погляду імпортера акредитив зручний тим, что можна бути упевненим, що оплатити товар необхідно буде лише в тому випадку, якщо надані експортером документи збігаються у всіх відносинах з умовами акредитива.

При висновку імпортних контрактів, що передбачають проведення розрахунків по акредитивах, для імпортера безпечніше обмовляти в контракті відкриття акредитива тільки на суму конкретного постачання, і домагатися проведення остаточних розрахунків банківським переведенням з оплатою після постачання після кількісного і якісного приймання товару.

У той же час акредитив вважається найбільш складною формою розрахунків особливо для експортера, оскільки одержання платежу зв'язане з правильним оформленням документів і своєчасним наданням їх у банк. Пред'являючи тверді вимоги до оформлення документів із точки зору відповідності їхнім умовам акредитива, банки захищають інтереси імпортерів, тому що діють на підставі їхніх інструкцій.

Основними недоліками акредитивної форми розрахунків для контрагентів є, по-перше, визначена затримка пробігу документів через банки і, по-друге, висока вартість акредитива. За проведення операцій (відкриття, авізовані, підтвердження, прийом і перевірку документів по акредитиву) банки стягують комісію в залежності від суми аккредитива. Тому при відкритті акредитива його приказодавач повинний чітко вказати, за чий рахунок відповідно до контракту повинні бути оплачені ті чи інші витрати по акредитиву - за рахунок приказодавача чи за рахунок бенефициара. Звичайно в міждурародній торгівлі використовується практика поділу банківських витрат між партнерами, кожний з яких оплачує банківські комісії на території своєї країни.

5. Документарне інкасо.

Інкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своєму банку одержати від імпортера через інший банк визначену суму підтвердження (у формі акцепту імпортером тратти, виписаної експортером на нього) того, що ця сума буде виплачена у встановлені терміни.

Застосування інкасової форми розрахунків регулюється спеціальним документом - "Уніфіковані правила по інкасо", що розроблений Міжнародною Торговельною Палатою (ІСС). В даний час діє редакція Правил 1978 р.

Згідно Уніфікованим правилам, інкасо означає операцію з документами, здійснювану банком на підставі отриманих інструкцій, з метою:

- одержання акцепту платежу;

- видачі документів проти акцепту платежу.

Документи, з якими виробляються операції по інкасо розділяються на дві групи фінансові документи (перекладні і прості векселя, чеки й інші документи, використовувані для одержання платежу грошима) і комерційні документи.

Розрахунки за товари у формі інкасо, відповідно до контракту можуть вимагати оформлення наступних комерційних документів:

- рахунок-фактура, що виписується експортером і містить інформацію про товар;

- відвантажувальні документи;

- страхові поліси;

- сертифікати, специфікації, свідчення, що визначають кількість і якість товару.

Таким чином, інкасо комерційних документів, іноді супроводжуючим фінансовими документами, чи інкасо тільки комерційних документів і являє собою документарне інкасо.

Інкасова форма розрахунків деякою мірою вигідна експортеру тим, що банки захищають його право на товар до моменту оплати документів чи акцепту тратт (письмової згоди на оплату тратти). Право на товар імпортеру дають товаророзпорядчі документи, у володіння якими він вступає після їхньої оплати (акцепту тратт), якщо експортер не дав банкам розпорядження про видачу документів без оплати.

У міжнародній практиці можливі два варіанти оплати інкасових документів:

- інкасо з негайним платежем (документи проти платежу);

- інкасо на умовах відстрочки платежу (документи проти акцепту).

У випадку використання інкасо в розрахунках, експортеру необхідно добиватися, де це можливо, застосування інкасо з платежем уповноваженого банку, що підтверджує виставляння документів на інкасо.

Імпортеру ж при інкасовій формі розрахунків