здійснювати координацію бюджетів різних підрозділів. Підприємство повинне здійснювати планування і контроль у двох основних економічних областях. Мова йде про прибутковість (рентабельності) його роботи і фінансовому положенні. Тому бюджет (план) по прибутки і фінансовий план (бюджет) є центральними елементами внутріфірмового планування.
Пошук
Особливості організації і планування експортно-імпортної діяльності суб'єктів ЗЕД України (за прикладом господарської діяльності Херсонського Управління зовнішніх зносин та ЗЕД)
Предмет:
Тип роботи:
Магістерська робота
К-сть сторінок:
116
Мова:
Українська
Планування потреби в оборотному капіталі. На підприємстві необхідно проводити планування використання як основного, так і оборотного капіталу. Важливим фактором планування використання оборотного капіталу є планування часу надходження доходу і витрати. Наявність оборотного капіталу підприємства повинне покривати видатки з часу початку виробництва до оплати продукту споживачем.
Планування потреб в основному капіталі. В міру розвитку підприємства верстати зношуються, змінюється технологія, вимагаються нові будинки, устаткування, комп'ютери. Часто терміни придбання основного капіталу досить великі.
Це означає, що важливо уключити фінансове планування в процес стратегічного планування підприємства. Якщо підприємство хоче завоювати нові ринки і розширити виробництво продукту, воно повинно подбати про потребу в капіталі в процесі формування довгострокових планів по маркетингу й основних дослідженнях по виробничих методах. Планування джерел доходу. Відомо багато джерел фондів підприємства, включаючи доход від продажу продукції, інвестиції її власників, а також позики. Задача насамперед складається в перебуванні кращого джерела для кожної потреби і саме в той час, коли виникає така потреба. Якісне планування полягає у тому, щоб одержувати необхідні фонди не тільки вчасно, але і по найнижчій ціні. Для цього потрібно знайти банк, що може їх надати в даний час, співвіднести джерело фондів з метою, для якого вони будуть використовуватися, збалансувати різні джерела, тому що не можна покладатися лише на банківські позики, тільки на випуск чи акцій надходжень з доходів. Зокрема, потрібно правильно вибрати час: продавати акції, коли ринок акцій процвітає, не брати в борг, коли дисконтні ставки високі і т.д.
2.3.1 Задачі, етапи розробки і структура внутріфірмового планування
Планування необхідне для досягнення фірмою наступних цілей:
- підвищення контрольованої частки ринку;
- передбачення вимог споживача;
- випуск продукції більш високої якості;
- забезпечення погоджених термінів постачань;
- установлення рівня цін з урахуванням умов конкуренції;
- підтримка репутації фірми в споживачів.
Задачі планування визначаються кожною фірмою самостійно в залежності від діяльності, який вона займається. В цілому ж задачі стратегічного планування будь-якої фірми зводяться до наступного:
1. Планування зростання прибутку.
2. Планування витрат підприємства, і, як наслідок, їх зменшення.
3. Збільшення частки ринку, збільшення частки продажів.
4. Поліпшення соціальної політики фірми.
Стан конкуренції на ринку можна охарактеризувати п'ятьма конкурентними силами (М.Е. Портеру):
1. Суперництво серед конкуруючих продавців.
2. Конкуренція з боку товарів, що є замінниками й і конкурентноздатних з погляду ціни.
3. Погроза появи нових конкурентів.
4. Економічні можливості і торгові здібності постачальників.
5. Економічні можливості і торгові здібності покупців.
Тиск на супротивників залежить від того, чи є фірма-ініціатор домінантною
фірмою, з відчутним ринковим впливом, посередньою фірмою, чи дії можуть бути зпрогнозовані на час, фірмою з фінансовими ускладненнями, чиї стратегії засновані на запеклих спробах.
Рушійні сили, здатні впливати на ринкові умови й інтенсивність дії сил конкуренції:
- Швидкий чи повільний ріст довгострокового попиту.
- Зміни в складі покупців і способах використання продукту.
- Відновлення продукту.
- Інновація.
- Маркетингові інновації.
- Вхід чи вихід великих фірм.
- Розсіювання технічних і технологічних досягнень.
- Зміни у витратах і ефективності.
- Поява купівельного диференційованого вибору товарів замість товарів масового споживання (чи набору).
- Зміни в державній політиці і регулюванні.
- Зменшення невизначеності і ризику.
Фактори, що впливають на силу конкурентної боротьби: 1. Збільшення числа конкуруючих фірм.
2. Повільний ріст попиту на продукцію.
3. Можливість фірм використовувати зниження цін інші методи збільшення продажів.
4. Недостатня диференційованість товарів.
5. Збільшення розмірів віддачі від стратегічних маневрів.
6. Відхід з бізнесу стає дорожче, ніж продовження конкуренції.
7. Збільшення розходжень між фірмами в змісті їхніх стратегій, кадрового складу, ресурсів і так далі.
8. Поглинання фірм і впровадження нових сильних конкурентів. Умовами, якими повинна розташовувати фірма, щоб адекватно відповідати на виклик зовнішнього середовища є:
- Здатність до макроекономічного аналізу ситуації в країні і за її межами.
- Здатність до своєчасного виявлення актуальних нестатків, потреб і запитів потенційних споживачів.
- Здатність до аналізу економічної кон'юнктури ринків товарів і послуг, що дозволяють ефективно, вчасно і якісно задовольнити виявлені нестатки, потреби і запити.
- Здатність до аналізу економічної кон'юнктури ринків факторів виробництва.
- Здатність до висування конкурентних ідей.
- Здатність до реалізації цих ідей.
- Здатність до забезпечення незалежності фірми від зміни кон'юнктури ринків товарів, факторів виробництва за рахунок зовнішньої гнучкості виробничих сил.
- Здатність до забезпечення внутрішньої гнучкості за рахунок оснащення засобами технологічного оснащення й іншого устаткування.
- Здатність до забезпечення за рахунок плідної технології.
- Здатність до забезпечення за рахунок формування адекватної зміни цілей кадрового потенціалу.
- Здатність здійснювати зміни архітектурно-планувальних рішень, адекватно змінам цілей