Особливості організації і планування експортно-імпортної діяльності суб'єктів ЗЕД України (за прикладом господарської діяльності Херсонського Управління зовнішніх зносин та ЗЕД)

Структурна схема планування на підприємстві.

Взаємозв'язок короткострокового і довгострокового планування

Приведені види планування дають найкращий ефект, якщо їх використовувати правильно. Будь-яка компанія повинна застосовувати як довгострокове, так і короткострокове планування. Наприклад, при планування виробництва продукту як одного з найважливіших елементів ринкової стратегії доцільно застосовувати довгострокове й оперативне планування в сукупності, тому що планування виробництва продукту має свої специфічні риси і визначається поставленою метою, термінами її досягнення, виглядом товару і так далі.

Після завершення розробки планів по окремих галузях виявляються невідповідності - завищені чи занижені показники, - які необхідно усунути. Оскільки плани взаємозалежні, виникає необхідність внесення відповідної коректування.

Сальдо дохідної і видаткової частин усіх планів включається в бюджет, тобто в план витрат і доходів, оскільки орієнтиром є збереження ліквідності - платоспроможності підприємства. Звичайно окремі плани складаються тільки за кількісними показниками і лише після їх взаємозв'язки виробляється розрахунок грошових показників.

На Мал.2.2 зображено структурну схему планування на підприємстві завдяки побудові якої підприємство може працювати краще, адже правильна і коректна побудова організаційних та інших структур роботи підприємства забезпечує своєчасність приймання рішень, їх досконалість та коректність. А ці чинники забезпечують гнучкість усієї організації у цілому. Нижче приводиться структурна схема планування на підприємстві "Кримська роза", що буде розглянуто у Розділі 3.

 

Мал. 2.2 Структурна схема планування на підприємстві

 

Довгострокове планування, включає середньострокове і короткострокове планування, широко застосовується у світовій практиці. Довгостроковий план звичайно охоплює трирічний чи п'ятилітній періоди. Він скоріше носить описовий характер і визначає загальну стратегію компанії, оскільки важко угадати всі можливі розрахунки на такий тривалий термін. Довгостроковий план виробляється керівництвом компанії і містить головні стратегічні цілі підприємства на перспективу. Основні області довгострокового планування:

- організаційна структура

- виробничі потужності

- капітальні вкладення

- потреби у фінансових засобах

- дослідження і розробки

- частка ринку і так далі.

Розглянемо деякі з об'єктів довгострокового планування.

Організаційна структура підприємства.

Організаційна структура підприємства повинна забезпечувати:

- оптимальну рентабельність, тобто вона повинна бути по можливості простий, чіткої і легко доступної для огляду;

- охоплювати по можливості мінімальна кількість проміжних ланок. Командна й інформаційна система не повинна бути громіздкою;

- забезпечувати умова підготовки менеджерів на перспективу.

Проблема вибору організаційної структури керування займає особливе місце.

Структура керування може значно відрізнятися в різних компаніях.

Виділяються, головним чином, дві структурні системи керування: централізована і децентралізована. При централізованій системі керування все керуюче по службах зведені разом і підлеглі віце-президенту по керуванню. Подібна система представляє цілком інтегровану і функціональну організацію. Децентралізована система керування представляє керуючим різних підрозділів здійснювати усі функції, що відносяться до їх діяльності.

При цьому керуючий кожного підрозділу несе відповідальність за функціонування своєї ділянки перед віце-президентом у даній сфері. У залежності від розмірів підприємства і його підрозділів ієрархічний ланцюжок керування може представляти:

Дворівневу систему: вища адміністрація - заводоуправління;

Трьохрівневу систему: вища адміністрація - адміністрація виробничих відділень - заводоуправління;

Четирьохрівневу систему: вища адміністрація - адміністрація виробничих груп - адміністрація виробничих відділень - заводоуправління.

Виробничі потужності.

Для забезпечення ефективного виробництва необхідно правильно спланувати виробничі потужності. Сутність планування виробничих потужностей у довгостроковому періоді складається у визначенні оптимальної кількості одиниць устаткування, необхідного для випуску запланованого обсягу продукції.

Капітальні вкладення.

Витрати коштів, спрямовані зокрема на відтворення капіталу. Інвестиції реалізуються шляхом кредитування, прямих витрат коштів, покупки цінних паперів.

До капітальних вкладень звичайно відносять:

- доповнення: нові основні засоби, що збільшують виробничі потужності без заміни існуючого устаткування;

- відновлення заміна: устаткування, придбане для заміни аналогічних основних засобів, приблизно такої ж потужності;

- удосконалення модернізація: капітальні витрати, що ведуть до фактичної заміни зміні основних засобів.

Фінансові ресурси.

Однією з найважливіших частин фінансових ресурсів є касове планування, тобто процес оцінки всіх джерел надходження і витрат наявних засобів протягом визначеного періоду часу. Саме погане керування готівкою є головною причиною фінансово-економічних труднощів: відсутність наявних засобів скоріше приводить до банкрутства, ніж відсутність прибутку. Основна задача тут - визначити мінімальний розмір оборотного капіталу, необхідного для перетворення готівки в товарні запаси, потім у дебіторську заборгованість і, нарешті, знову в наявні.

Оборотним капіталом звичайно вважається перевищення мобільних засобів (поточних активів) над зобов'язаннями.

Як стабілізуючий фактор повинні виступати спеціальні резерви і фонди, фінансуємі як із прибутку, так і з витрат. Досвід показує, що підприємства повинні обов'язково накопичувати наявні засоби, щоб мати їх на майбутні нестатки - сплату податків, погашення боргів, заміну устаткування, виплату пенсії і посібників. Дослідження і розробки.

Дослідження і розробки впливають на прибуток підприємства. Тільки підприємства, що мають велику частку на ринку, можуть робити внесок в наукові дослідження і розробки, одержуючи вагому віддачу. Розрахунки показують, що якщо фірма витрачає на НЮКР більш 3-х % обороту, то вона працює з рівнем рентабельності порядку 26 %. Дослідження і розробки сильніше впливають на рентабельність, чим збільшення частки на ринку. Малим підприємствам не рекомендується використовувати дорогі технології, тому що