Особливості організації і планування експортно-імпортної діяльності суб'єктів ЗЕД України (за прикладом господарської діяльності Херсонського Управління зовнішніх зносин та ЗЕД)

- Здатність забезпечити рівень конкурентноздатності товарів і послуг, необхідної для захоплення лідерства в що обслуговуються і перспективних сигментах ринку.

- Здатність забезпечити випуск товарів і послуг у необхідних обсягах.

- Здатність забезпечити високу ефективність функціонування фірми за рахунок найбільш раціонального використання інвестиційних можливостей фірми.

- Здатність забезпечити ефективну розробку і реалізацію стратегічної програми технологічного і соціального розвитку фірми.

Цілі повинні бути:

1. Цілі повинні бути конкретними і вимірювальними.

2. Орієнтовані в часі (довгострокові, середньострокові, короткостроковими).

3. Досяжними.

4. Взаємнопідтримуючими (несуперечливими).

У такий спосіб основною задачею планування є одержання максимального прибутку як результату діяльності і здійснення його найважливіших функцій: планування маркетингу, продуктивності, інновацій і іншого. Цілі фірми:

1. Загальні (глобальні), розроблені для фірми в цілому:

а) відбивають концепцію фірми;

б) розроблені на тривалу перспективу;

в) визначають основні напрвлення програм розвитку фірми;

г) повинні бути чітко сформульовані й ув'язані з ресурсами;

д) ранжирування цілей за принципом пріоритетності.

2. Специфічні цілі розробляються в рамках загальних цілей по основних видах діяльності в кожнім виробничому підрозділі фірми і виражаються в кількісних і якісних показниках (рентабельність, норма прибутку).

Інші специфічні цілі (підцілі):

- по маркетингу (рівень продажів, диверсифікованість, система розподілу, обсяг збуту);

- наукові дослідження і розробки (нові товари, якість продукції, технологічний рівень);

- виробництво (витрати, якість, економія матеріальних ресурсів, нова й удосконалена продукція);

- фінанси (структура і джерела фінансування, методи розподілу прибутку, мінімізація оподатковування);

Процес стратегічного планування складається із декількох взаємозалежних етапів; здійснюється спільно керівництвом фірми і співробітниками маркетингових служб.

 

Мал. 2.1 Процес стратегічного планування

 

Формування стратегічних господарських підрозділів (СГП). СГП - самостійні чи відділення підрозділи, що відповідають за асортиментну групу, чи який-небудь товарних відділ у рамках організації з концентрацією на конкретному ринку і керуючим, наділеною повною відповідальністю за об'єднання усіх функцій у стратегію. СГП - це основні елементи побудови стратегічного плану маркетингу. Кожне з них має наступні загальні характеристики, конкретну орієнтацію; точний цільовий ринок; одного з керівників маркетингу фірми на чолі; контроль над своїми ресурсами; власну стратегію; чітко позначених конкурентів; явна відмітна перевага.

Установлення цілей маркетингу.

Кожне СГП в організації повинне установлювати власні цілі маркетингової діяльності. Вони звичайно визначаються як у кількісних показниках, так і в якісних поняттях.

Дослідження показали, що для фірм, що випускають продукцію виробничого значення, найбільш важливі маркетингові цілі, зв'язані з часткою прибутку, зусиллями торгових агентів, розробкою нової продукції, продажем основним споживачам і політикою ціноутворення; для виробників споживчих товарів - з часткою прибутку, стимулюванням продажів, розробкою нової продукції і політикою ціноутворення, зусиллями торгових агентів і витратами на рекламу; для фірм, що діють в області сервісу, із зусиллями торгових агентів, рекламними темами, що обслуговують споживачів і стимулюванням збуту.

Ситуаційний аналіз.

Визначення маркетингових можливостей і проблем, з якими вона може зштовхнутися.

Стратегія маркетингу

Визначення того, як потрібно застосовувати структуру маркетингу, щоб залучити і задовольнити цільові ринки і досягти цілей організації. У рішеннях про структуру маркетингу головне - планування продукції, збут, просування і ціна. Для кожного СГП в організації необхідна окрема стратегія; ці стратегії повинні координуватися. Стратегія повинна бути максимально ясної.

Реалізація тактики.

Тактика являє собою конкретні дії, виконувані з метою реалізації заданої маркетингової стратегії.

Звичайно фірми, що успішно застосовують стратегічне планування, забезпечують осіб, що приймає рішення, необхідною чіткою інформацією; володіють значною відмітною перевагою і переживають про своїх споживачів; стимулюють керівників використовувати свої здібності і бути адаптивними, а також стимулюють гнучкість і масштабність. 

Спостереження за результатами.

Спостереження за результатами включає порівняння планованих показників з реальними досягненнями протягом визначеного періоду часу.

Для цього можна використовувати бюджети, тимчасові графіки, дані збуту й аналіз витрат. Якщо реальне функціонування відстає від планів, то необхідно застосовувати відповідні міри після того, як будуть визначені області, у яких виникають проблеми.

У деяких випадках плани приходиться переглядати через вплив неконтрольованих перемінних на збут і витрати. Деякі далекоглядні компанії розробляють такі плани, що заздалегідь визначають, що потрібно робити у випадку несприятливих обставин. 

Етапи планування:

- аналіз стратегічних проблем;

- прогноз майбутніх умов діяльності і визначення задач;

- вибір оптимального варіанта розвитку;

- виконання складених планів, розробка планів, що забезпечують, удосконалювання методів і процедур, мобілізація людських і фінансових ресурсів фірми.

У поняття "планування" входить визначення цілей і шляхів їхнього досягнення. На Заході планування діяльності підприємств здійснюється по таких важливих напрямках, як збут, фінанси виробництво і закупівлі. При цьому, звичайно, усі приватні плани тісно взаємозалежні між собою. Сам процес планування проходить у 4 етапи:

- розробка загальних цілей;

- визначення конкретних, деталізованих цілей на заданий, порівняно короткий період часу (2, 5, 10 років);

- визначення шляхів і засобів їхнього досягнення;

- контроль за досягненням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників з фактичними.

Планування завжди орієнтується на дані минулого, але прагне визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі. Тому надійність