Особливості педагогічного керівництва самовихованням учнів старших класів допоміжної школи

3. Більшість учнів 6-8 класів допоміжної школи мають середній рівень здатності до самовиховання. Ці підлітки ситуативно, поверхово пояснюють наявність у себе певних особистісних рис; описують себе за 1-2-ма модальностями „я-образу”; не знають, яким чином набути позитивних особистісних рис, хоч і прагнуть до цього, моральних норм дотримуються лише за умови контролю. Підлітки з порівняно високим рівнем здатні обґрунтувати наявність певних рис у власній особистості; описують себе за 3-4-ма модальностями „я-образу”; мають приблизні уявлення про те, як виправити негативні особистісні риси, приймають моральні вимоги. Найменше виявлено підлітків з низьким рівнем. Вони не здатні пояснити наявність у себе певних особистісних рис; не помічають у собі негативних рис, які необхідно змінювати, не мають уявлення про засоби самовдосконалення. Щоб підготувати цих підлітків до самовиховання, з ними необхідно провести спеціальну роботу, спрямовану на формування їхнього уявлення про „власне-я”. Така робота має передувати педагогічному впливу, спрямованому на керівництво. 

4. Наявність різних рівнів здатності учнів допоміжної школи до самовдосконалення доводить можливість позитивного ефекту від організації педагогічних заходів, спрямованих на стимуляцію їх до самовиховання. 

5. Пріоритетними напрямками педагогічної роботи має бути саме формування в учнів адекватного, стійкого „я-образу”; переконання підлітків у необхідності змінити свої негативні особистісні риси на позитивні; формування у школярів знань, вмінь і навичок застосування засобів самовиховання; розвиток їхньої саморегуляції поведінки.

6. Експериментальна перевірка методики керівництва самовихованням розумово відсталих підлітків довела її корекційно-виховну ефективність. Рівень особистісного розвитку і загальної вихованості підлітків із зниженим інтелектуальним розвитком значно підвищився завдяки її втіленню. Зокрема, по завершенню формуючого експерименту в експериментальній групі (у порівнянні з контрольною групою) відбулись більш суттєві позитивні зміни, які полягають у: поглибленні знань підлітків про себе як особистість, появу у школярів адекватного ставлення до критики, вмінні аналізувати власну поведінку, доброзичливо критикувати себе та інших тощо; адекватному розумінні учнями моральних понять, їх присвоєнню, прагненню докладати зусиль з метою відповідати власному ідеалу; вмінні ставити досяжні цілі самовдосконалення і добирати адекватні засоби для їх втілення; підвищенні здатності підлітками контролювати власні імпульсивні прояви поведінки. 

Отже, результати дослідження показали зростання особистісної зрілості учнів експериментально групи та підвищення рівня їхньої здатності до самовиховання, що доводить ефективність застосування методики педагогічного керівництва самовихованням учнів 6-8 класів допоміжної школи.

7. Сутність педагогічного керівництва самовихованням учнів старших класів допоміжної школи полягає у створенні необхідних умов для формування адекватної поведінки, побудованої на основі присвоєння моральних норм. Такими умовами є орієнтування підлітків на розвиток рефлексивного ставлення до себе, спрямування їх на засвоєння соціальних ролей, підтримання мотивації самовиховання, демократизація і гуманізація стосунків учителя й учнів.

8. Сензитивним періодом появи потреби та можливостей до самовиховання виступає як для нормальних, так і для розумово відсталих школярів підлітковий вік, оскільки саме на цьому етапі психічного розвитку інтенсивно формується самосвідомість і стає можливим розуміння того, що успішність у будь-якому виді діяльності залежить від якостей особистості її суб’єкта.

9. Педагогічне керівництво самовихованням учнів допоміжної школи – це безперервний процес, який триває впродовж усього перебування дитини у школі, оскільки інтелектуальна недостатність та особистісна незрілість при розумовій відсталості перешкоджають спонтанній появі потреби у самовдосконаленні та формуванню внутрішніх передумов до такої роботи над собою.

10. Методика педагогічного керівництва самовихованням розумово відсталих підлітків являє собою серію занять, що складається з трьох етапів: підготовчого, формуючого та підтримуючого. Завданням підготовчого етапу виступає: підготовка школярів до самовиховання, тобто, формування у них такого рівня самосвідомості, на якому уявлення про власну особистість є глибоким, послідовним, адекватним та випуклим, що забезпечує можливість саморегуляції поведінки. Формуючий етап зводиться до стимуляції потреби у самовихованні, ознайомлення учнів з методами та прийомами самовиховання і вироблення умінь та навичок використання цих методів. Змістом підтримуючого етапу є складання індивідуальної програми самовиховання, надання індивідуальної допомоги у вигляді консультацій, контролю, додаткової стимуляції процесу самовиховання кожного учня. 

11. Проведене дослідження не охоплює всього комплексу проблем самовиховання розумово відсталих старшокласників і накреслює перспективні проблеми, які являють собою науковий інтерес. Подальшими науковими перспективами є розробка цілісної системи виховання і самовиховання розумово відсталих дітей на весь період їх навчання у школі, а також дослідження індивідуальних можливостей здатності до самовиховання дітей з різною структурою дефекту.

 

 

1. Пріданнікова О.М. Механізми формування самовиховання в учнів загальноосвітньої школи//Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. Спеціальний випуск №3. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – С.71-76.

2. Пріданнікова О.М. Особливості усвідомлення розумово відсталими підлітками способів самовдосконалення// Науково-практичний освітньо-популярний часопис Імідж сучасного педагога. Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка. – Полтава, 2004. – С.49-51.

3. Пріданнікова О.М. Вплив особливостей уявлення про себе в розумово відсталих підлітків на їх прагнення до самовиховання// Збірник наукових праць. Уманський державний педагогічний університет ім.Павла Тичини. К., 2004. – С.165-172.

4. Пріданнікова О.М. Характеристика наявності передумов до самовиховання розумово відсталих підлітків//Педагогічне Поділля: Зб.наук.праць Кам’янець-Подільського державного університету. Серія соціально-педагогічна. Вип..4. Т.1. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – С.258-264.

5. Пріданнікова О.М. Заходи щодо поліпшення поведінки розумово