Особливості пізнавальної сфери дитини в ранньому та підлітковому віці

Для того, щоб сприйняття предметів стало більш повним і всебічним, у дитини повинні скластися нові дії сприйняття, які формуються у зв'язку з оволодінням предметною діяльністю, яку особливо співвідносять з діями зі знаряддями.

Оволодіння зовнішніми орієнтовними діями відбувається далеко не відразу і залежить від того, з якими саме предметами діє дитина і якою мірою їй допомагають дорослі. Значна частина іграшок для дітей цього віку створена так, що у їх будову ніби вже закладена необхідність приміряти частини дродна до одної і без правильного їх підбору результат одержати не можна. Матрьошки, коробки з вирізами певної форми, куди опускаються відповідні фігурки, будиночки з отворами для вікон і дверей, які туди вставляються, і багато інших іграшок ніби самі вчать дитину зовнішнім орієнтовним діям. І якщо дитина спочатку намагається домогтися результату силою (втиснути, пристукнути невідповідні частини), то незабаром сама або при невеликій допомозі дорослих переходить до примірювання, тому такі іграшки називаються автодидактичними, тобто самонавчальними. Інші іграшки у меншому ступені визначають спосіб дії дитини Наприклад, пірамідку можна зібрати в будь-якому порядку, незважаючи на величину кілець. У цих випадках допомога дорослого повинна бути більш значною.

Зовнішні орієнтовні дії, спрямовані на з'ясування властивостей предметів, складаються у дитини при оволодінні не тільки співвідносними, але й діями зі знаряддями. Так, намагаючись дістати віддалений предмет палицею і переконавшись, що вона не годиться, дитина прагне замінити її довшою, співвідносячи у такий спосіб віддаленість предмета з довжиною знаряддя.

У зв'язку з цим для дитини двох з половиною-трьох років стає доступним зоровий вибір за зразком, коли з двох предметів, які розрізняються за формою, величиною або кольором, вона може на прохання дорослого підібрати точно такий же предмет, як третій, який надано у якості зразка, причому спочатку діти починають виконувати вибір за формою, потім – за величиною, а потім – за кольорами. Це означає, що нові дії сприйняття формуються раніше для тих властивостей, від яких залежить можливість виконання практичних дій з предметами, а потім уже переносяться і на інші властивості. Зоровий вибір за зразком – набагато складніше завдання, ніж просте впізнавання знайомого предмета. Тут дитина вже розуміє, що існує багато предметів, які мають однакові властивості.

Обстеження предмета при його порівнянні з іншим стає більш детальним, дитина не обмежується якоюсь окремою ознакою, яка кидається в очі. Характерно, що оволодіння новим типом дій сприйняття проявляється в тому, що впізнавання дітьми предметів на картинках і фотографіях, основою якого було їх ототожнення за окремими ознаками, зникає.

Діти раннього віку ще погано володіють своїм сприйняттям і виявляються нездатними правильно виконати вибір за зразком, якщо їм пропонують не два, а багато різних предметів або якщо предмети мають складну форму, складаються з багатьох частин або їх забарвлення включає декілька кольорів.

Якщо дитина, яка вступила у пору раннього дитинства, при порівнянні предметів кожен з них використовує як зразок, то пізніше – на третьому році життя – добре знайомі їй предмети стають постійними зразками, з якими вона порівнює властивості будь-яких інших предметів. Такими зразками можуть служити не тільки реальні предмети, але й уявлення про них, які склалися у дитини і закріпилися у її пам'яті.

Знайомлячись з властивостями різноманітних предметів – різними формами, кольорами, відношеннями величин, просторовими відношеннями – дитина накопичує запас уявлень про ці властивості, що дуже важливо для її подальшого розумового розвитку. Однак якщо предмети перебувають перед очами дитини, навіть розглядаються нею, але їй не треба спеціально з'ясовувати їх форму, колір, відношення за величиною або інші властивості, то формування чітких уявлень не відбувається. Уявлення про властивості предметів пов'язані з характерними для дитини видами практичної діяльності, насамперед із предметною діяльністю, тому нагромадження уявлень про властивості предметів залежить від того, якою мірою дитина у своїх предметних діях опановує зоровим орієнтуванням, виконуючи дії сприйняття.

Таким чином, для збагачення уявлень дитини раннього віку про властивості предметів необхідно, щоб вона знайомилася з основними різновидами цих властивостей, виконуючи предметні дії, які вимагають їх врахування. Не можна обмежувати (як це роблять іноді) матеріал, з яким діє дитина, двома-трьома формами і трьома-чотирма кольорами. Дослідження показують, що дитина третього року життя цілком може засвоїти уявлення про п'ять-шість форм (коло, овал, квадрат, прямокутник, трикутник, багатокутник) і вісім кольорів (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, білий, чорний).

Більша частина слів, які засвоюють діти до трирічного віку, позначає предмети і дії. Назвами кольорів і форм (червоний, жовтий, круглий) діти опановують зі значними зусиллями і лише при постійному навчанні з боку дорослих. Ці труднощі мають свої психологічні причини. Слово – назва предмета – виражає насамперед його функцію, призначення, яке залишається незмінним при зміні зовнішніх властивостей. Так, лопатка – це знаряддя, яким копають, якими б не були її форма, колір і величина. Засвоюючи назви предметів, діти вчаться впізнавати і застосовувати ці предмети незалежно від зміни їх зовнішніх властивостей. Зовсім інша справа – слова, які позначають властивості. Тут необхідно відволіктися від предмета, його значення і об'єднати