Особливості пізнавальної сфери дитини в ранньому та підлітковому віці

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

життя включалися у діяльність дорослих, практично засвоюючи способи добування їжі і використання примітивних знарядь, тому гри, відділеної від праці, не існувало. При переході до полювання, скотарства і мотичного землеробства виникають такі знаряддя праці і такі способи виробництва, які недоступні для дітей і вимагають спеціальної підготовки. З'являється суспільна потреба у підготовці майбутнього мисливця, скотаря і т. д. Дорослі виготовляють для дітей зменшені знаряддя (ножі, луки, пращі, вудки, аркани), які є точними копіями знарядь дорослий. Ці своєрідні іграшки ростуть разом з дітьми, поступово набуваючи всіх властивостей і розмірів знарядь праці дорослих людей. Суспільство надзвичайно зацікавлене у підготовці дітей до участі у найважливіших областях праці, і дорослі всіляко сприяють іграм-вправам дітей. У такому суспільстві ще немає школи як спеціальної установи. Діти в процесі вправ під керівництвом дорослих опановують способами використання знарядь. Суспільним оглядом досягнень дітей в оволодінні знаряддями праці є ігри-змагання.

Відбувається подальше ускладнення знарядь праці і пов'язаних з ними виробничих відносин. Дітей починають витісняти зі складних і недоступних для них сфер виробничої діяльності. Ускладнення знарядь праці приводить до того, що діти виявляються не в змозі опанувати їх використанням в іграх-вправах зі зменшеними моделями. Знаряддя праці при їх зменшенні втрачають свої основні функції, зберігаючи лише зовнішню подібність. Так, якщо зі зменшеного лука можна випустити стрілу і потрапити нею у предмет, то зменшена рушниця є лише зображенням рушниці: з неї не можна стріляти, а можна лише зображати дію. Так з'являється образотворча іграшка. Разом з тим діти витісняються і з суспільних відносин дорослих членів суспільства.

На цьому щаблі розвитку суспільства виникає новий вид гри – рольова гра. У ній діти задовольняють свою основну соціальну потребу – прагнення до спільного життя з дорослими. Їм уже недостатньо участі в праці дорослих. Діти, надані самі собі, об’єднуються у дитячі співтовариства і організують у них особливе ігрове життя, яке відтворює, в основних рисах, соціальні відносини і трудову діяльність дорослих людей, беручи при цьому на себе їх ролі. Так з особливого місця дитини в суспільстві, пов'язаного з ускладненням виробництва і виробничих відносин, виникає рольова гра як особлива форма пізнання і спільного життя дитини з дорослими. У рольовій грі відтворення предметних дій відходить на другий план, а на перший висувається відтворення суспільних відносин і трудових функцій, чим задовольняється основна потреба дитини, як суспільної істоти, у спілкуванні і спільному житті з дорослими.

Передумови рольової гри виникають протягом раннього дитинства всередині предметної діяльності. Вони полягають у оволодінні діями з предметами особливого роду – іграшками. Вже на самому початку раннього дитинства діти, у спільній діяльності з дорослими, засвоюють деякі дії з іграшками і потім самостійно їх відтворюють. Такі дії звичайно називають грою, але подібна назва може бути застосована в даній ситуації тільки умовно.

Зміст початкових ігор обмежується двома-трьома діями, наприклад годівлею ляльки або тварин, укладанням їх спати. Фактично діти цього віку ще не відображають моментів свого власного життя (як це відбувається пізніше), а маніпулюють з предметом так, як їм показав дорослий. Вони ще не годують ляльку, не заколисують її – нічого не зображають, а тільки, наслідуючи дорослим, підносять чашку до рота ляльки або кладуть ляльку і гладять її. Характерним для цих специфічних ігор є те, що дитина робить певні дії тільки з тими іграшками, які використовував дорослий у спільній діяльності з нею.

Однак дуже швидко дитина починає переносити спосіб дії дорослого на інші предмети. Вперше з'являються ігри, які представляють собою відтворення в нових умовах дій, які спостерігалися дитиною в повсякденному житті, що свідчить про новий етап розвитку пізнавальної сфери дитини

Ранній вік – період, коли дитина, психологічно поринаючи в предметну й образотворчу діяльність, освоює різноманітні види заміщень: у її діях будь-який предмет може взяти на себе функцію іншого, маючи при цьому значення зображення або знака відсутнього предмета. Саме вправи заміщення формують основи для розвитку знакової функції свідомості і для розвитку особливої психічної реальності, яка допомагає людині стати над світом постійних природних і рукотворних предметів. Ця реальність – уява. Звичайно ж, у ранньому віці всій ці властиві людині форми психічного життя представлені як попередники того, що може розвинутися у пізнавальній сфері в наступні вікові періоди.

2. Відношення з дорослими та однолітками в підлітковому віці

В підлітковому віці спілкування з батьками, вчителями та іншими дорослими починає складатися під впливом виникаючого почуття дорослості. Підлітки починають чинити опір стосовно раніше виконуваним вимогам з боку дорослих, активніше відстоювати свої права на самостійність, що ототожнюється, у їх розумінні, з дорослістю. Вони болісно реагують на реальні або уявні обмеження своїх прав, намагаються обмежити претензії дорослих стосовно себе.

Незважаючи на зовнішні протидії, які проявляються відносно дорослого, підліток відчуває потребу в підтримці. Особливо сприятливою є ситуація, коли дорослий виступає як товариш, у цьому випадку він може значно полегшити підліткові пошук його місця у системі нових, складних взаємодій, допомогти оцінити свої здібності і можливості, краще пізнати себе. Спільна діяльність і спільно проведений час допомагають підліткові по-новому пізнати дорослих, які з ним співпрацюють. У результаті створюються більш глибокі емоційні і духовні контакти,