Особливості пізнавальної сфери дитини в ранньому та підлітковому віці

Яким би не було виховання у підлітковому віці, відокремлення від батьків дається підліткові нелегко. Відокремлення, пов'язане з дорослішанням, необов'язково відбувається саме у підлітковому, воно може відбутися і у більш старшому віці.

 

 

Найважливішою особливістю особистості в підлітковому віці є швидкий розвиток самосвідомості за допомогою рефлексії підлітка на себе та інших. Чим кращу освіту і виховання отримав підліток у дитинстві, тим багатшою є його рефлексія. Підліток може, забувши про всі забави, відволікшись від улюбленого заняття у сфері пізнавальної діяльності, відійшовши від спілкування, тривалий час займатися рефлексією на свої власні характерологічні і загальнолюдські особливості. Це заняття, при жвавості розуму, може продукувати важливі для підлітка висновки загальморального порядку і щодо своєї власної персони. Підліткова рефлексія хоча й піднімає підлітка на виняткову для його можливостей висоту, відрізняється вільною асоціативністю – думки течуть у різних напрямках залежно від почуттів і зовнішніх обставин. Цілісності рефлексії надає лише виняткова спрямованість підлітка на самого себе – куди б він не кинувся у своїх асоціаціях, він незмінно проідентифікує себе з самим собою, повернеться до самого себе, до свого власного «Я».

Боязнь внаслідок можливих невдач у своїх загальних судженнях, в одкровеннях з приводу своїх рефлексій, у своїй самооцінці приводить підлітка до болісних переживань. Емоції з приводу можливих переживань (емоційні рефлексії) повністю зупиняють підліткові пориви у настільки відкритому довірчому спілкуванні. Підліток заглиблено вивчає самого себе. Завдяки рефлексії відбувається активне наповнення структурних ланок самосвідомості. Вивчаючи свої особливості, міркуючи про себе у минулому, сьогоденні і майбутньому, аналізуючи свої домагання у діяльності, у спілкуванні і, зокрема, у сфері спілкування з представниками іншої статі, підліток реалізує свою потребу в адекватній самоідентифікації. Тут його цікавить власне «Я» саме в цей момент – «тут і тепер».

Особливе значення у підлітковому віці має зовнішність. Ідентифікація з собою як з фізичним тілом у підлітка звичайно ускладнена: адже він починає переживати дуже швидкі метаморфози у фізичній і духовній конституції особистості і тіла. Підліток надає своїй зовнішності особливого значення, привабливість, відповідність зачіски і одягу канонам референтної групи однолітків, відповідність манери тілесних виразних рухів стандартам оточення – все це має надзвичайне значення.

Однією з причин вікової сором'язливості є саме висока значимість зовнішності для більшості підлітків: у підлітковому віці нерідко зустрічається невдоволення тими або іншими рисами обличчя або фігури (най частіше – у дівчат-акселераток з прискореним дозріванням і хлопців-підлітків із затримкою або недостатнім фізичним розвитком). При цьому вихователі не тільки не витісняють гіпертрофовані орієнтації підлітків на свою зовнішність, але й нерідко своїми критичними зауваженнями з приводу тих або інших особливостей фізичного вигляду підсилюють у підлітка почуття власної неповноцінності, що, у свою чергу, приводить до замкнутості, нетовариськості, зниженого настрою і навіть депресії.

Рефлексія на себе в чутливого, геніального підлітка може здатися такою, що виходить за рамки можливої рефлексії звичайних підлітків. Однак насправді це не так. Всі підлітки зацікавлено ставляться до своєї зовнішності, прагнуть заглянути собі у душу і дати собі суспільну оцінку. Рефлексивний самоаналіз багатьох сотень підлітків дає підставу стверджувати, що у підлітковому віці людина вперше починає прагнути пізнати себе як таку. Даючи оцінки своїм винятково значимим для себе та інших якостям, відкрито вихваляючи себе зараз або свій потенціал, який проявить себе у майбутньому, підлітки приймають себе разом зі своїми недоліками. Як правило, вони люблять у собі свої недоліки і цим теж утверджують себе у світі. «Прийміть мене таким, який Я є!» – це, звичайно, виклик, але, насамперед, це нормальна ідентифікація з власним Я.

Підлітковий вік – вік напруженого внутрішнього життя людини, тонких рефлексій, які заводять підлітків у такі глибини таїнств людської психіки, що часом дух захоплює від діапазону образів, які тісняться у внутрішньому світі враженого підлітка. У підлітковому віці у процесі фізичного, психічного і соціального розвитку разом з позитивними досягненнями закономірно виникають негативні новоутворення і специфічні психологічні труднощі. Розвиток самосвідомості саме в підлітковому віці робить людину особливо тривожною і невпевненою у собі.

Завдяки рефлексії на себе та інших підліток просувається в напрямку самопізнання. Він прагне зрозуміти себе самого. «Хто Я?» – основне питання віку. Підліток прагне осмислити свої домагання на визнання, оцінити себе як майбутнього юнака або дівчину, визначити для себе своє минуле, значення особистого сьогодення, заглянути в особисте майбутнє, визначитися в соціальному просторі – осмислити свої права і обов'язки. Підліток зацікавлено рефлексує на себе та інших, співвідносячи властиві собі особливості з аналогічними проявами однолітків і дорослих.

Самосвідомість підлітка вже містить у собі все компоненти самосвідомості дорослої особистості і у підлітковому віці визначає духовну роботу відносно визначення «внутрішньої позиції», в основі якої лежить прагнення бути відповідальним за себе, за свої особистісні якості, за свій