Особливості пізнавальної сфери дитини в ранньому та підлітковому віці

Підлітка починає хвилювати він сам у своєму фізичному і духовному втіленні. «Яким я можу потати перед іншими?» – актуальне питання для нього. У цьому зв'язку його хвилює його тіло, обличчя, ім'я. Відчуття розвитку себе тілесного фіксує увагу підлітка на тілі і займає сферу його думок і почуттів. Фізичні відчуття, поєднуючись з соціальними очікуваннями, формують складну гаму переживань підлітоків. У той же час підліток починає відчувати наповненість свого тіла енергією, що надає йому особливого почуття, – відчуття того, що він має життєву силу, що він жива істота. У цей період життя виникає передчуття того, що щось повинно трапитися.

Поглиблена рефлексія на свою зовнішність і тривога по її приводу поряд з іншими віковими проблемами створюють у підлітків загальне враження напруженості, яке супроводжує цей вік. Підлітки можуть ходити згорбленими, загрібати або шаркати ногами, можуть бути різкими у тілесних вираженнях своїх емоційних станів, можуть дивитися «скляними» і «байдужими» очима на навколишніх, ніби демонструючи незацікавленість собою або іншою людиною.

Підлітки проходять складні соціальні ініціації відносно свого імені. Депривуючи ціннісне відношення до імен один одного, підлітки «круто» відстоюють своє право на прийнятне звертання до себе по імені з належною повагою і відповідністю нормам культури соціального оточення. Відповідне звертання по імені є показником соціального визнання, який простіше регулювати, ніж інші домагання.

Домагання на визнання у підлітковому віці спрямовані на реалізацію себе у сфері фізичного, розумового і особистісного розвитку. У цьому віці загострена потреба у визнанні «самості» (унікальності) при психологічній залежності від однолітків, тому підліток ефективно поєднує егопозицию «Не плутайте мене з іншими» і конформну позицію «Ми – група однолітків» – адже спілкування з однолітками виступає як потреба і значима діяльність.

Завищені максималістські домагання і можливості їх реалізації перебувають у протиріччі, яке приводить до так званої кризи ідентичності. Підліток переживає непвевненість у собі, яка бореться з почуттям власної унікальності.

Підлітковий вік – вік суперечливих станів, мотивів, ціннісних орієнтації і вчинків. Максималізм і лабільність полярних позицій визначають протилежні тенденції у проявах підлітків: від глибинної ідентифікації з іншим (людиною або твариною, рослинним та іншим світом) до різкого відчуження від інших; від альтруїзму до жорстокості, від страху смерті до суїцидальних спроб. Всі ці позиції можуть переломлюватися у свідомості підлітка і як умови реалізації його домагань на визнання.

У підлітковому віці в умовах батьківської родини уявлення про фамільне «Ми» пернеживає зміни і деформацію. Підліток може зайняти негативну позицію, може втратити впевненість у своїй особистій значимості для членів своєї родини, може пережити й інші катаклізми, пов'язані з психологічними особливостями віку, з особливостями статусу і психологічного клімату сім’ї і характером свого відношення до загальної соціальної ситуації.

У підлітковому віці формується прагнення бути і вважатися дорослим. Це прагнення є однією з форм прояву самосвідомості підлітка. Почуття дорослості у підлітка – специфічне новоутворення самосвідомості, стрижнева особливість особистості, її структурний центр. Це почуття виражає нову життєву позицію підлітка стосовно себе, людей і світу, визначає специфічний напрямок і зміст його соціальної активності, систему нових прагнень і афективних реакцій. Специфічна соціальна активність проявляється у більшій сприйнятливості до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують у світі дорослих.

Особливості самосвідомості і самооцінки в підлітковому віці безпосередньо відбиваються на поведінці. При заниженій самооцінці підліток недооцінює свої можливості, прагне до виконання тільки найпростіших завдань, що заважає його розвитку. При завищеній самооцінці він переоцінює свої можливості, прагне виконати те, з чим не в змозі впоратися, що також негативно позначається на розвитку його особистості.

Саме в підлітковому віці людині необхідно інтенсивно освоювати чоловічі і жіночі ролі. Підлітки несвідомо і свідомо спостерігають за дорослими, щоб засвоїти зовнішню поведінку і внутрішній духовний статус чоловіка або жінки. При цьому їм потрібні не тільки зразки поведінки представників кожної окремої статі, але й зразки взаємодії чоловіків і жінок. Сучасні підлітки мають можливість знайомитися із взаєминами чоловіків і жінок не тільки у житті і мистецтві, але й у бульварній літературі та кіно. Поряд з прекрасним образом лицаря, героя, супермена, справжнього чоловіка підліток може знайти зразки чоловічої поведінки у демонстративному стилі мачо, у холодному вбивці, у нестримному і агресивному забіяці. Такий же широкий діапазон жіночих ролей з'являється перед дівчинкою.

Статева ідентифікація як специфічне новоутворення загострює рефлексивні здібності підлітка на становлення нових, більш дорослих відносин з ровесниками обох статей, однак все це – лише нові тенденції, підліток тільки починає виходити з дитинства.

Крім поведінки, пов'язаної зі спілкуванням чоловіків і жінок, підліток орієнтується на їх професійні види діяльності. У наш час майже кожна професія може бути діяльністю чоловіка і жінки, що ставить підлітка в позицію відповідальності перед індивідуальним вибором саме своєї справи в житті.

Підліток живе у теперішньому часі, але для нього велике значення мають його минуле і майбутнє – область передбачуваного. Світ його понять і уявлень переповнений не до кінця оформленими теоріями про самого себе і про життя, планами на своє майбутнє і майбутнє