Особливості розвитку гігієни дітей дошкільного віку

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи фізичного виховання дошкільного віку

1.1 Місце і роль фізичної культури в загальній системі виховання дітей дошкільного віку

1.2 Система фізичного виховання в дошкільних установах

1.3 Мета, завдання, засоби фізичного виховання в дошкільних установах

Розділ 2. Особливості розвитку гігієни дітей дошкільного віку

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку – наука про загальні закономірності фізичного виховання і формування особи дитини.

Найважливішим завданням, що визначає особливу значущість фізичного виховання як основи усебічного розвитку, є формування здорової, міцної, загартованої, життєрадісної, чуйної, ініціативної дитини, що добре володіє своїми рухами того, що любить спортивні і фізичні вправи здатного до навчання в школі і до активної подальшої творчої діяльності.

Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку, маючи єдиний зміст і предмет вивчення із загальною теорією фізичного виховання, в той же час спеціально вивчає закономірності фізичного виховання дитини від народження до школи і відповідно до цього загальні закономірності управління розвитком дитини в процесі виховання і навчання.

Пізнаючи і враховуючи закономірності потенційних можливостей дитини кожного вікового періоду, теорія фізичного виховання передбачає вимогу науково обгрунтованої програми усього виховно-освітнього комплексу фізичного виховання (рухові уміння і навички, фізичні якості, деякі елементарні знання), засвоєння якої забезпечує дітям необхідний рівень фізичної підготовленості для вступу до школи.

Теорія фізичного виховання дітей безперервно розвивається і збагачується новими знаннями, що отримуються в результаті досліджень, що охоплюють різноманітні сторони виховання дитини.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження

Вдосконалення системи фізичного виховання дошкільнят багато в чому визначається рівнем наукової обгрунтованості методів фізичної підготовки дітей цього віку. Досі теорія і методика дошкільного виховання була перекладенням теорії і методики фізичної культури і пристосуванням її положень до фізичного виховання дошкільнят. Проте розробка самих методів неможлива без знань характеру розвитку основних фізичних якостей залежно від багатьох чинників, але особливо від рухової активності дитини.

В той же час в недостатній мірі вивчені вікові особливості розвитку рухових здібностей дітей, відмінності у фізичному вихованні і навчанні дітей кожного року життя.

Саме у дитячому віці формуються життєво важливі базові, локомоторні навички і уміння, створюється фундамент рухового досвіду, освоюється азбука руху, з елементів якої надалі формується уся рухова діяльність людини.

Якщо врахувати, що рухова активність дітей є одночасно і умовою, і стимулюючим чинником розвитку інтелектуальної емоційної і інших сфер, то стає очевидною необхідність інтенсивної наукової розробки питань фізичного виховання дітей дошкільного віку.

Об'єкт дослідження

Діти 4-6 років, відвідуючі дошкільні освітні установи.

Предмет дослідження

Рівень і динаміка розвитку фізичних якостей, а також моторики дітей 4-6 років з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей організму для подальшого вдосконалення процесу фізичного виховання дошкільнят.

Завдання дослідження

Відповідно до вікових особливостей завдання фізичного виховання в цьому періоді зводяться до наступного:

забезпечити повноцінний фізичний розвиток, охорону і зміцнення здоров'я дитини;

2. поступово гартувати організм і підвищувати його опірність впливом зовнішнього середовища;

3. розвивати уміння виконувати основні рухи, а надалі формувати основні рухові навички (у ходьбі, бігу, стрибках, лазінні, метанні) ; поступово розвивати спритність, узгодженість рухів;

4. шляхом різних колективних дій сприяти вихованню активності, самостійності, дисциплінованості.

Робоча гіпотеза

Передбачається, що для вдосконалення процесу фізичного виховання, раціональне комплектування групи дітей, що займаються фізичною культурою в дошкільних установах, доцільно проводити із строгим обліком їх соматичного типу (торакальний, м'язовий, астеноідний і дигестівний) і характеру рухової діяльності.

Практична значущість результатів дослідження полягає в можливості ефективніше коригувати регламентоване зайняття фізичною культурою у дошкільнят, сприяти більше цілеспрямованому акценту на розвиток тих або інших фізичних якостей. Запропоновані практичні рекомендації по організації груп тих, що займаються можуть бути використані для оптимізації зайняття фізичною культурою в дошкільних освітніх установах.

 

 

 

Правильне фізичне виховання дітей – одне з провідних завдань дошкільних установ. Хороше здоров'я, отримане в дошкільному віці, є фундаментом загального розвитку людини. Всесвітня організація охорони здоров'я проголосила найгуманніше гасло за всю історію існування людства: « 2000 року – здоров'я кожній людині планети»! При цьому поняття « ЗДОРОВ'Я» піднімає роль фізичної культури на абсолютно новий рівень: вона стає основою формування здорового способу життя людини закладаються в дошкільному віці.

Ні у який інший період життя фізичне виховання не пов'язане так тісно із загальним вихованням, як в перші шість років. В період дошкільного дитинства у дитини закладаються основи здоров'я, довголіття усебічної рухової підготовленості і гармонійного фізичного розвитку. Хвороблива, відстаюча у фізичному розвитку дитина швидше стомлюється, у нього нестійка увага, пам'ять. Ця загальна слабкість викликає і найрізноманітніші розлади в діяльності організму, не лише веде до пониження здатності, але і розхитує волю дитини. Недаремно видатний педагог В. А. Сухомлинський підкреслював, що від здоров'я, життєрадісності дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність в знаннях, віра у свої сили.

Тому украй важливо