Особливості розвитку гігієни дітей дошкільного віку

У деяких випадках доводилося використовувати осуд, але робили це в непрямої формі, не називаючи імен дітей.

Одним з провідних прийомів, які ми використовували, з'явився прийом повторення дій, вправ. Наприклад, попросили перед миттям: «Покажіть, як ви засукали рукава» або після миття подивилися, наскільки чисто і сухо витерті руки. Хорошою формою вправи дітей в освоєнні культурно-гігієнічних навичок з'явилися дидактичні ігри.

Істотною частиною педагогічного процесу щодо формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку є гри-заняття з лялькою. Нами були сплановані і проведені наступні ігри: «Лялька Катя прокинулася» (Додаток 2), «Лялька Катя обідає» (Додаток 3), «Підбери посуд для ляльки» (Додаток 4). Були виготовлені настільки-друковані ігри (Додаток 5).

Була проведена бесіда з педагогами і обслуговуючим персоналом, що працюють на даній групі про необхідність мати охайний зовнішній вигляд, подавати приклад дотримання культурно-гігієнічних правил. В іншому випадку діти ніколи не засвоять ці правила і не будуть твердо переконані в тому, що вони дійсно необхідні, а в подальшому можуть нехтувати ними зовсім.

Обов'язковою умовою для формування культурно-гігієнічних навичок є дотримання дітьми режиму дня. Тому, разом з медичними працівниками ми вели постійний контроль за виконанням режиму дня дітьми даної групи. Режим – це твердо встановлений, педагогічно, фізіологічно обґрунтований розпорядок життя дітей, спрямований на повноцінне фізичний і психічний розвиток кожної дитини.

Режимні моменти сприяють виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок, звичок, дисциплінує вихованців, допомагає їм бути активними, самостійними.

При раціональної організації обстановки обов'язковою умовою з'явився індивідуально-диференційований підхід до дітей. Нами було враховано, що у вихованців є індивідуальні відмінності: то що легко дається Насті і Каті, не під силу виконати Айрату і Вані. Таким чином, індивідуально-диференційований підхід здійснювався по відношенню до кожної дитини. Прийоми і методи використовувалися в залежності від особливостей стану здоров ’ я та розвитку дитини.

Знання особливостей стану нервової системи кожної дитини дозволило нам використовувати найбільш адекватні педагогічні прийоми індивідуальної роботи як на заняттях, так і у вільний час, в процесі гри.

Широко використовували ми у своїй роботі художнє слово, народний фольклор (забавлянки, примовки) для створення позитивних емоцій у дітей у процесі виконання дій культурно-гігієнічних навичок.

Тому культурно-гігієнічний виховання, здійснюване в дошкільному закладі, має не перериватися і в домашніх умовах, були розроблені рекомендації для батьків щодо формування даних навичок в період вихідних днів і на час відпустки.. Якщо у дитячому садку педагог привчає кожного вихованця до самостійності при одяганні, роздяганні, прийомі їжі, під час інших побутових процесів, а вдома все це за дитини роблять дорослі, то у дитини не виробляються стійкі звички, навички, вміння, він часто виявляється безпорадним при необхідності виконати навіть самі прості дії.

На цьому формуючий етап експерименту був закінчений.

Перевірка ефективності виконаної роботи на що формує етапі експерименту

Для перевірки ефективності проведеної нами роботи на що формує етапі експерименту був використаний той же діагностичний матеріал, що і на констатирующем етапі.

Дані представлені в таблицях 3, 4.

Ім'я, прізвище дитини Сформованість навички миття рук (в балах) К-ть балів

Сформованість навички охайною їжі (в балах) Кількість балів Сформованість навички зняття і надягання одягу в певному порядку (в балах)

Рівень сформованості навички користування носовою хусткою (в балах ) Загальна кількість балів Рівень сформованості 

 

Таблиця 3

Сформованість культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи.

 

Як ми можемо побачити з таблиці 4, у однієї дитини підвищився рівень до високого (Галкіна Катя), у Ахметжанова Айрат рівень підвищився до середнього, але хлопчик як і раніше відчуває труднощі в застосуванні навички охайною їжі. Хлопчик не вміє користуватися виделкою, їсть хліба, попередньо раскрошив його, набиває повний рот їжею і при цьому розмовляє. У Крилової Насті рівень залишився колишнім, але дівчинка добре опанувала для миття рук. Наводимо запис спостереження за Настею.

Настя підходить до раковини, відкриває кран, звертається до Вані. : Дали вже воду, так, Ваня?

Ваня: Де мой рушник?

Настя: ось Там висить.

Ваня намилює руки, закриває кран рукою, сміється, відвертається від бризок. Підходить Катя.

Настя бере мило, намилює руки і змиває піну з рук, звертаючись до Каті: Я вже все. Ось, іди, от (показує на раковину).

Дівчинка підходить до рушника, розглядає свою картинку, дістає рушник з своєї комірки, ретельно витирає руки, складає рушник і кладе його в свою комірку, вибігає з туалетної кімнати.

Крім того, після сну дівчинка самостійно підходила до своєї комірці, брала від туди гребінець і підходила до вихователю з проханням зачесати її.

Двоє дітей залишилися на середньому рівні, але у них удосконалювалися дії по виконанню окремих навичок.

Є і позитивні моменти, всі діти експериментальної групи освоїли навик користування носовою хусткою.

На рис. 3 можна простежити динаміку сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи окремо по кожному навику.

Рис. 3 Динаміка сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи.

У контрольній групі зміни