Особливості розвитку продуктивного спілкування в міжособистісних стосунках

3. Тілесно орієнтована психотерапія. Вона бере початок із робіт В. Райха і має багато форм. Серед них холістичні палеінги, тобто спеціальний масаж, вібраційні коливання, гойдання, зміна положень тіла, танцювальна терапія. При цьому формується легкий транс, а емоційна реакція завершується, як говорив Аристотель, «очищенням душі, гармонізацією психічного стану «.

Стан здоров'я залежить від зовнішнього середовища, тому, говорячи про психічне здоров'я, слід пам'ятати про психологію навколишнього простору. Люди, які живуть на спільній території, мають єдине психічне поле, постійно обмінюються між собою емоціями, думками, тому між ними постійно існує взаємне наведення позитивних і негативних психічних станів. Збереження емоційної та інтелектуальної рівноваги вимагає відповідної психоекології середовища. Нетерпимість, гнів, ворожість і агресивність сприяють розвитку стресу [37].

 

У будь-якій життєвій справі людям доводиться спілкуватися, обмінюватися інформацією, домовлятися, знаходити виходи зі складних ситуацій тощо. Без спілкування практично неможливо провести нормально жодного дня. Спілкування – це перш за все комунікація, тобто обмін інформацією потрібною для учасників спілкування.

У своїй роботі ми розглянули спілкування як міжособистісну взаємодію. Спілкуючись, людина не тільки обмінюється інформацією з іншими людьми. Вона звертається до них із проханням, запитанням чи вимогою, ставить собі за мету вплинути на співрозмовника, добитися потрібної відповіді чи виконання доручення.

Кожна людина у будь-якій ситуації грає якусь роль. Роль – нормативна поведінка, яку оточуючі очікують від кожного, хто виконує певні соціальні функції. Та сама людина в різних ситуаціях виконує різні ролі: вдома це може бути глава сім'ї, у транспорті – пасажир, у лікарні – пацієнт, на підприємстві – робітник і та. ін. Соціальний контроль у процесах взаємодії зумовлюється соціальними очікуваннями такої поведінки від людини, яка б відповідала ситуації і обраній ролі.

Розглянули види та стилі процесу спілкування. Виділяють три стилі лідерства:

• авторитарний (тверді способи управління, визначення всієї стратегії діяльності групи, припинення ініціативи та обговорення прийнятих рішень, одноосібне прийняття рішення і т. п.) ;

• демократичний (колегіальність, заохочення ініціативи) ;

• ліберальний (відмовлення від керування, усунення від керівництва).

Відповідно до зазначених стилів лідерства – керівництва описуються й стилі спілкування. Згідно з авторитарним стилем лідер усі рішення ухвалює одноосібно, віддає накази, робить вказівки. Щодо демократичного стилю спілкування, то для нього властиві колегіальне прийняття рішень, заохочення активності учасників комунікативного процесу, широка поінформованість усіх, хто бере участь у дискусії, про розв'язувану проблему, про виконання накреслених завдань і цілей. За ліберального стилю спілкування характерною є незначна активність керівника, який може й не бути лідером.

Виявили, що природа міжособистісних відносин істотно відрізняється від природи суспільних відносин: їх найважливіша специфічна риса – емоційна основа. Тому міжособистісні відносини можна розглядати як фактор психологічного «клімату» групи. Емоційна основа міжособистісних відносин означає, що вони виникають і складаються на основі певних почуттів, що народжуються у людей по відношенню один до одного.

Виділили основні функції спікування в міжособистісних стосунках: інформаційно-комунікативна, регуляційних-комунікативна іафективно-комунікативна функції. Інформаційно-комунікативна функція спілкування полягає в будь-якому вигляді обміну інформацією між взаємодіючими індивідами. Регуляційно-комунікативна (інтерактивна) функція спілкування полягає в регуляції поведінки та безпосередньої організації спільної діяльності людей у процесі їх взаємодії. Афективно-комунікативна функція спілкування пов'язана з регулюванням емоційної сфери людини. Спілкування – найважливіша детермінанта емоційних станів людини. Весь спектр специфічно людських емоцій виникає і розвивається в умовах спілкування людей – відбувається або зближення емоційних станів, або їх поляризація, взаємне посилення або ослаблення.

Ми визначили, що продуктивне спілкування – багатогранний процес та єдина річ, яка може бути дійсно важлива для всіх людей, що мешкають в суспільстві. Складовими цього процесу є:

перцептивна (сприйняття, розуміння і оцінка однієї людини іншою) ;

рефлексійна (розуміння, як сприймається іншими поведінка індивіда в момент спілкування) ;

ідентифікаційна (уподобання з іншими в системі людських відносин) ;

атракційна (позитивне емоційне відношення до іншої людини, почуття симпатії) ;

комунікативна (обмін інформацією і встановлення позитивного психологічного клімату у стосунках).

Продуктивне спілкування: сприяє взаєморозумінню; направляє потік інформації в потрібне русло; допомагає людям подолати бар'єри для проведення відкритої дискусії; стимулює співрозмовників вживати дії для досягнення поставлених цілей; передає інформацію, заохочуючи співробітників думати по-новому і діяти більш ефективно.

Ми дослідили міжособистісні стосунки в групі, стилі поведінки особистості в конфліктних ситуаціях та продуктивне спілкування в міжособистісних стосунках. У результаті проведеного дослідження ми виявили, що у групі переважає альтруїстичний, дружелюбний і авторитарний типи відносин. За допомогою спеціально розробленого опитувальника встановили – 60% опитуваних вважають, що продуктивне спілкування передає інформацію, заохочуючи співробітників думати по-іншому і діяти більш ефективно. Для того, щоб спілкування було ефективним необхідно читати літературу відповідну, володіти спеціальними правилами та техніками. Демократичний стиль спілкування – стиль, який сприяє продуктивному спілкуванню. Відсутність культури мовлення, концентрація уваги тільки на собі, відсутність концепції поведінки – фактори, які негативно впливають на продуктивність спілкування. 40% опитуваних вважають, що саме стиль спілкування і вміння слухати є основними факторами, що діють на продуктивність спілкування. Отже, висунута нами гіпотеза підтверджується у даному дослідженні.