Особливості спільної діяльності школи і сім’ї у вихованні особистості молодшого школяра

2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

3. Визнання важливості батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Отже, ефективність всієї виховної системи освітнього закладу характеризується і забезпечується насамперед взаємодією педагогів з батьками учнів, утвердженням батьків, усіх дорослих членів родини в якості суб’єктів цілісного виховного процесу, формуванням у них установки на самостійну творчу діяльність шляхом впровадження активних форм, передових технологій і методик психолого-педагогічної просвіти.

 

 

Результати проведеного дослідження дають підстави сформулювати такі висновки:

1) Аналіз педагогічної, психологічної літератури, української літературної та педагогічної спадщини показує, що проблемою спільної діяльності вчителя з батьками у вихованні особистості писали ще Я. Коменський, Ж. Руссо, Г. Песталоцці. Важливого значення даній проблемі надавали М. Барановський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський.

2) Реалізація ефективної підготовки дитини до навчального процесу в школі здійснюється за таких умов: співпраця родини і вчителів у визначенні напрямків, форм, методів і прийомів підготовки дитини до школи; систематичність і послідовність у підборі форм, методів і прийомів роботи з дітьми;

знання батьками їх дітей, бажання знати як позитивні, так і негативні особливості їх всебічного розвитку; особистий приклад батьків, їх авторитет, характер стосунків; стимулювання навчально-пізнавальної активності дітей; педагогічна культура батьків.

3) Відносини в системі «вчитель-батьки учнів» являють собою важливий педагогічний чинник, що сильно впливає на моральне життя учнів, які сприймають ці відносини як норму навіть в тому випадку, коли останні і не є нормальними. Відповідальність за моральні відносини, що складаються в системі «вчитель – батьки учнів» лягає на вчителя як на ведучу сторону, професіонально зобов'язану.

4) У сучасних умовах різко зменшилися контакти батьків з учителями, які найчастіше відбуваються через батьківські збори або індивідуальні виклики батьків до школи. Однак варто використовувати і інші форми роботи з батьками в школі.

Отже, вчителі повинні вивчати сім'ю, щоб спрямовувати сімейне виховання на всебічний розвиток дитини, надавати допомогу батькам: у керівництві навчально-виховною роботою дітей у домашніх умовах; у визначенні методів і прийомів виховання, формування у них позитивного ставлення до школи, навчання дітей, їх участі у суспільній і трудовій діяльності; спонукати батьків до педагогічної самоосвіти, залучати їх до навчально-виховної діяльності у школі; за необхідністю коректувати виховні зусилля сім'ї, нейтралізувати негативні її впливи.

 

 

Закон України «Про освіту» від 23. 03. 1996 р. // Освіта 21 серпня 1996 – С. 6-11.

Закон України «Про загальну середню освіту» // Освіта України, №25, 23 червня 1999

Концепція народної освіти України: Проект / Світ молоді. – 1990. – 15 грудня. – С. 16-23.

Концепція національного виховання / Рідна школа, 1995. – №6. – С. 18-25.

Акименко Ю. Заочний тренінг батьківської ефективності / Ю. Акименко// Журнал для батьків. – 2000. – №3. – С. 17-19.

Андрощук І. В. Методика виховної роботи: навч. посібник / І. В. Андрощук, І. П. Андрощук. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. – 320 с.

Аристотель. Политика / Аристотель // История зарубежной дошкольной педагогики. – М. : 1994. – С. 25-27.

Бажкова Н. Ю. Доля дітей у батьківських руках: тренінг для батьків / Н. Ю. Бажкова // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2010. – № 6. С. 25 – (Батьки і школа).

Барановський М. Педагогіка: для семинарий учительских і учителів шкіл народних / М. Барановський – М. : Руска Школа, 1991. – 234 с.

Баришполь С. В. Батьківські збори – на 12! Посібник класного керівни – ка 1- 4 класів / С. В. Баришполь – Х. : Вид. група «Основа», 2012. – 240 c.

Борисова З. Н. Історія педагогіки. Хрестоматія / З. Н. Борисова, В. З. Смаль. – К. : Видавниче об’єднання “Вища школа”, 1974. – 423 с.

Боришевський М. Сімейне виховання, гарант морального становлення особистості / М. Боришевський // Початкова школа. – 2005. – №4. – С. 17-19

Виховна діяльність сучасної сім’ї: зб. Статей. – К. : Пед. думка, 2001

Гарбера Н. Ф. Як стати авторитетом для своєї дитини: (заняття батьківського університету) /Н. Ф. Гарбера //Виховна робота в школі. – 2012. № 7. – С. 6 -11.

Горбач І. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з батьками / І. Горбач // Рідна