Особливості спільної діяльності школи і сім’ї у вихованні особистості молодшого школяра

Розпочнемо знайомство розповіддю про себе: кажіть, як вас звати, і продовжуйте: «Я цікава (ий) тим, що... «.

- Ось ми з вами і познайомилися, дізналися один про одного таких, якими ми є на цей момент.

2. Спогади дитинства.

- А тепер спробуємо згадати себе у шкільні роки.

- Що ви пам'ятаєте про шкільне життя?

- Які випадки вам запам'яталися найбільше?

- Можливо, хтось із вас пригадає якийсь випадок саме з першого класу. (Розповіді батьків.)

- Ви щойно пригадали різні ситуації, випадки. Вони дають можливість уявити ваше шкільне життя, емоційний стан, стосунки в колективі. Наскільки комфортно ви почувалися в школі, класному колективі, настільки вдалим у вас був адаптаційний період. У кожної людини неодноразово змінюються умови життя, і щоразу їй доводиться долати адаптаційний період.

3. Особливості адаптації (характеристика адаптаційного періоду).

- Шестирічні хлопчики й дівчатка йдуть до першого класу дуже охоче, їх приваблює «дорослий» статус школяра. Ця віха у розвитку особистості дитини дуже важлива. Змінюється й ставлення батьків до «новоспеченого» учня.

Особливу увагу, якою оточують дорослі першокласника у більшості сімей, певно, можна порівняти хіба що з клопотами навколо новонародженого.

У перші дні й місяці навчального року ви часто буваєте в школі, вдома щодня переглядаєте зошити, а нерівні палички засмучують вас більше, ніж самих учнів. Проте мине час, і вже на кінець року становище першокласника перестане бути незвичним і для учня, і для батьків. Діти звикають до навчання, поступово призвичаюються до нових обов'язків, замість паличок у зошитах з'являються спершу літери, потім слова, цифри...

Звичайно, деякі невдачі та неуспіхи завдають батькам і матерям прикрощів, за них ви починаєте дітей лаяти, карати. Але потрібно зрозуміти, чому дитина погано сприймає або запам'ятовує навчальний матеріал, у чому причина її неуважності, чому в неї інтерес слабший, ніж у інших дітей, у чому особливості її розумової діяльності.

Ваші діти долають черговий період адаптації, який розпочався з 1 вересня і триває в кожної дитини по-різному – від трьох тижнів до трьох місяців.

Тривалість адаптаційного періоду залежить від таких факторів:

- вік дитини;

- стан здоров'я та розумовий розвиток дитини;

- індивідуальні особливості дитини (поведінка значною мірою залежить від типу нервової системи;

- рівень натренованості адаптаційних механізмів (перебування в дитячому садку, умови життя) ;

- досвід спілкування з дорослими та ровесниками (позитивне ставлення до вимог дорослих, адекватне спілкування з іншими дітьми).

Залежно від зазначених факторів адаптація дитини до шкільних умов проходить по-різному. Є діти, для яких характерна «легка адаптація», «адаптація середньої важкості», «важка адаптація».

У будь-якому випадку будуть корисними наступні заходи.

Дуже важливо до найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра. На необхідність дотримання режиму дня вказують психологи, лікарі, адже це важливий засіб збереження нормальної працездатності учня. Режим дня значно залежить від індивідуальних особливостей дитини, умов життя.

Навчіть дитину правильно відпочивати. Зміна діяльності є основою раціонального відпочинку. Для дитини 6 – 9-ти років колективна гра – це також вид діяльності. Але не кожен вміє весело та цікаво гратися. Інша крайність – під час відпочинку діти надто мало рухаються. Тому загальна стратегія відпочинку – зміна діяльності, зняття втоми за певний проміжок часу, позитивні емоції.

У цьому бурхливому житті нас часто спіткають невпевненість, труднощі, невдачі, помилки, незаслужені звинувачення, образи, конфлікти. І, як у мореплавців, кожному потерпілому в цих життєвих аваріях потрібна допомога.

У наш час існує багато засобів психологічного захисту. Але найбільш доцільними для учнів молодшого шкільного віку є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з чотириногим другом, живопис, художнє слово, позитивні емоції музика та спілкування з природою.

Найкращим способом усунути нервове напруження є фізичне навантаження – фізична культура і фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, футбол, волейбол, теніс. Добре усуває психічне напруження робота на городі, в саду, на клумбі.

Дитина повинна знати: якщо їй дуже важко в емоційному плані, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй.

Кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

Вважають, що театр має магічну силу впливу на психіку.

Здавна відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження.

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою.

4. Ознайомлення батьків з результатами анкетування дітей.

Рекомендації:

- розвиток дрібної моторики рук (ліплення, вирізування, складання моделей з дрібних деталей конструкторів) ;

- розвиток спостережливості, уваги, пам'яті (ігри, бесіди) ;

- дотримання режиму дня;

- забезпечення раціонального харчування.

5. Висновок.

- Шановні батьки! Дозвольте закінчити нашу теплу зустріч щирим зиченням добра вашим родинам