Особливості спільної діяльності школи і сім’ї у вихованні особистості молодшого школяра

Дитина потребує, щоб їй весь час говорили: «Як добре, що ти у мене є», «Я рада тебе бачити», «Ти мені подобаєшся», «Мені добре, коли ми разом».

Відомий сімейний терапевт Вірджинія Сатір рекомендувала обіймати дитину кілька разів на день. Кажуть, що чотири обійми необхідно кожному просто для виживання, а для доброго самопочуття потрібно обійняти дитину не менш як вісім разів! Якщо дитина не отримує цього, з'являються емоційні проблеми, відхилення в поведінці.

Багатьох батьків, як грім серед ясного неба, вражає поведінка дітей у підлітковому віці: усе нібито було нормально, і раптом палить, грубіянить, стукає, грюкає дверима.

В. Сухомлинський писав, що такі батьки схожі на садівника, який, не знаючи, яке насіння кинув у землю, через кілька років прийшов подивитися і дуже здивувався, що замість троянди виріс будяк. «І ще смішніше, – додає В. Сухомлинський, – було б бачити маніпуляції садівника, якби він почав підфарбовувати, розмальовувати квітку будяка, намагаючись зробити з неї троянду... «

Моральність підлітка залежить від того, як його виховали в роки дитинства, що заклали в душу від народження до 10-11 років.

Для успішного виховання важливі не тільки любов до дитини, а й загальний мікроклімат сім'ї. Від нього залежать і міцність сім'ї, і душевні якості дитини, і навіть наше довголіття.

Чим частіше батьки сердяться на дитину, кричать, критикують, тим швидше вона доходить висновку: «Мене не люблять». Слів батьків «Я про тебе піклуюсь» чи «Заради твого ж добра» діти не сприймають. Тон важливіший за слова, і якщо він різкий, сердитий чи просто суворий, то завжди висновок один: «Мене не люблять, не приймають».

Можна висловлювати своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.

Можна засудити дії дитини, але не її почуття, якими б небажаними вони не були. Якщо вони у неї виникли, для цього є причини. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте в її неприйняття.

Завдання 1. Зрозумійте, наскільки вам вдається приймати свою дитину. Для цього спробуйте підрахувати, скільки разів ви звернулись до неї з емоційно позитивними висловами (радісним привітанням, підтримкою, похвалою) і скільки – з негативними (критикою, зауваженнями, докорами). Якщо кількість позитивних і негативних звернень однакова чи негатив переважає, то зі спілкуванням у вас не все гаразд.

Завдання 2. Заплющіть очі і уявіть, що ви зустрічаєте свого найкращого друга (чи подругу). Як ви покажете, що раді йому, що він вам дорогий і близький? А тепер уявіть, що це ваша дитина: ось вона приходить додому зі школи і ви показуєте, що раді її бачити. Уявили? Тепер вам легше буде зробити це насправді.

Завдання 3. Обнімайте вашу дитину не менш ніж чотири рази на день (звичайні ранкові привітання і поцілунки на ніч не рахуються). Непогано те саме робити і щодо дорослих членів сім'ї.

Бктьки для дитини – камертон: як вони прозвучать, так вона і відгукнеться. Якщо ми погано ставилися, наприклад, до своїх батьків, того ж потрібно чекати і від власних дітей. Давня притча каже: «Син схопив старенького батька і потяг його згодувати крокодилам. Його син побіг за ним. «Навіщо?» – запитав батько. «Щоб знати дорогу, котрою доведеться тягти тебе... «

У повсякденному житті ми найчастіше страждаємо через відсутність культури в людях, і справа навіть не у ввічливості, тому що це – зовнішній вияв культури. Йдеться про брак культури внутрішньої. Дивлячись на дитину, можна уявити собі, які в неї батьки, як і про що вони говорять між

собою, який мікроклімат у сім'ї. Недарма слово «культурний» має синонім «вихований».

Запитання до батьків: як можна пояснити поняття «культурна сім'я»?

Підсумовуючи висловлювання батьків, можна сказати, що в культурній сім'ї ніхто ніколи ні на кого не кричить, навіть не підвищує голосу, бо кожен бачить в іншому особистість.

Крик – ознака знервованості, некультурності людини, особливо сильно він діє на дітей. Дитина думає, що її не люблять, не мають за Людину. А головне – той, хто кричить, опускається в її очах. Культура дитини зароджується в сім'ї, її не зможуть прищепити ані в дитячому садку, ані у школі, якщо вдома – постійна грубість.

Виховувати людину зі світлим ясним поглядом на світ – завдання не з простих. Ось чому дитина постійно повинна бачити навколо себе добро і красу.

Завдання 4. Ігрова сценка: «Всі ми трішки бабусі» (з книги В. Леві).

За обіднім столом п'ятирічний Антон, тато, бабуся. Антон погано їсть, грається виделкою. Бабуся сердиться, хоче щоб Антон їв «як потрібно». Тато слухає і їсть. Син запитує: «Тату, а чому бабуся така нудна і буркотлива?» Далі прослухайте варіанти відповідей і скажіть, який з них підходить для відповіді сина або що б ви відповіли на місці тата.

Варіант 1. Бачищ, сину, всі бабусі трішки бурчать і нудні, а також усі ми в деякій мірі бабусі – трішки бурчимо. Ось зараз і я побуркочу на тебе за те,