Особливості застосування підлітками механізмів психологічного захисту

Для розвитку пам'яті підлітків характерною є така суперечність: з одного боку, вони свідоміше використовують досконаліші прийоми запам'ятовування, а з другого – у них сповільнюється утворення нових зв'язків, їм доводиться при заучуванні матеріалу докладати більше зусиль. До того ж новоутворені зв'язки в них менш стійкі, ніж ті, що виробилися раніше і тому зникають швидше. У підлітків повільніше виробляються асоціації за суміжністю, а це означає, що в них знижується здатність механічно запам'ятовувати й відтворювати матеріал.

У підлітковому віці зазнають змін і уявлення, в формі яких здійснюється відтворення запам'ятованого. Поступово зменшується питома вага конкретних уявлень про явища природи, суспільства і людей, натомість з'являються узагальнені уявлення і поняття про них[6, 120].

Помітно зростає роль змістових зв'язків у запам'ятовуванні матеріалу. Запам'ятовування, яке грунтується на утворенні асоціацій за суміжністю в часі й просторі, зазнає певних змін, які виявляються, зокрема, в осмисленому виборі того, що треба запам'ятати. Але підліток не завжди може зробити такий вибір. Тоді процес його запам'ятовування стає механічним. Таке запам'ятовування дає гірші результати, ніж осмислене, проте воно має місце.

Підліткам нерідко бракує наполегливості в пригадуванні, неточність, поверховість у відтворенні зумовлюється в таких випадках не недосконалістю його способів, а небажанням докласти певних зусиль.

Змінюється у підлітків і співвідношення між мимовільним і довільним запам'ятовуванням. Ріст довільності запам'ятовування, керованого метою запам'ятати, зберегти, щоб потім пригадати, відтворити, е характерним для розвитку пам'яті підлітка. Проте запам'ятовування навчального матеріалу часто має і мимовільний характер.

Так, у ході дослідження виявилося, що мимовільно підліток запам'ятовує яскраве, барвисте, те, що пов'язане з його емоціями. Оволодіння підлітком прийомами запам'ятовування вносить якісні зміни і в процес відтворення. Вони полягають у тому, що підліток починав свідоміше керувати цим процесом і вносити більшу плановість, послідовність у відтворення, думати, міркувати в процесі пригадування.

Розвиток пам'яті в підлітковому віці виявляється також і в зміні співвідношення її основних видів, а саме: рухової, образної емоційної та словесно-логічної. Особливо зростає значення словесно-логічної пам'яті. В цьому співвідношенні виявляються й індивідуальні о'собливості пам'яті підлітків, пов'язані з їх нахилами, здібностями й іншими особистими якостями.

 

 

Зростаюча роль мислення в психічній діяльності підлітків тісно зв'язана зі значними змінами в самому мисленні, його формах і операціях. Завдяки досягненому в молодших класах рівню розвитку мислення підлітки включаються в систематичне вивчення основ наук. У ході їх засвоєння не тільки використовуються мислительні досягнення учнів, а й створюються умови для подальшого розвитку мислення, без якого оволодіння новим змістом шкільних предметів неможливе.

Швидкість розвитку мислення підлітка залежить від змісту й складності об'єктів пізнавальної діяльності, характеру мислительних завдань, з якими підлітки зустрічаються в процесі їх пізнання. В одних галузях діти переходять від нижчих до вищих рівнів мислення швидше, в інших – повільніше[6, 124].

Розвиток мислення виявляється в дальшому вдосконаленні процесів порівняння пізнаваних об'єктів, їх аналізу й синтезу, абстрагування їх істотних ознак, узагальнення, утворення понять і оперування ними. Характерною особливістю розвитку мислення підлітка є зростання здатності абстрагуватися, зміна в мисленні співвідношення між конкретним і абстрактним на користь останнього. Мислення підлітка з конкретно-понятійного поступово стає абстрактно-понятійним. Розвивається здатність конкретизувати абстрактні поняття, розкривати їх зміст у конкретних образах, уявленнях. Цей загальний напрямок розвитку мислення своєрідно виявляється в оволодінні учнями цього віку математичними, фізичними, географічними, історичними й іншими поняттями.

Абстрактне мислення підлітків перебуває, в стадії свого становлення. З розвитком абстрактного мислення конкретно-образні його компоненти по зникають, а зберігаються і змінюються відповідно до багатшого змісту засвоєних підлітками понять. Найефективніше засвоюються, особливо молодшими підлітками, поняття, що спираються на адекватно підібрані наочні образи, в яких варіюються неістотні ознаки і постійними є істотні. Відсутність такої варіації призводить до звужування утворюваних загальних понять[8, 40].

Характерною особливістю розвитку мислення підлітків є формування в них певної супідрядності і системності понять, підпорядковування видових понять родовим. Досягнення підлітків помітні також у розвитку їх міркувань і умовиводів. Ця сторона мислення найяскравіше виявляється в розв'язуванні учнями задач з фізики, математики та інших предметів. Їх міркування являють собою розгорнуті складні ланцюги взасмозв'язаних, логічно впорядкованих суджень. Умовиводи стають більш аргументованими, доказовими. Підлітки обґрунтовують свої судження, доводять правильність чи помилковість тих чи інших положень, роблять широкі узагальнені висновки. Вони вдаються до міркувань не тільки відповідаючи на запитання вчителів, а й з власної потреби упевнитися в істинності тих чи інших суджень, довести їх, відстояти свою думку в дискусіях з ровесниками і дорослими.

Удосконалення способів мислення пов'язане з формуванням у підлітків здатності усвідомлювати свій процес мислення, спрямовувати свою увагу не тільки на зміст понять, а й на власний процес роздумування, на його форми, стежити за його послідовністю, контролювати, виявляти в ньому недоліки й усувати їх.

У підлітків формуються поступово такі якості мислення, як послідовність, гнучкість, точність, самостійність і критичність. Вони виявляються в тому, наскільки доказово і системно викладають учні свої думки, зберігаючи їх логічну зв'язність і стрункість, як швидко переходять від одного виду мислительної діяльності до іншого. Самостійність мислення проявляється в спроможності підлітка розв'язувати задачі, доступні для учнів даного віку, без сторонньої допомоги, розбиратись у нових фактах, явищах,