Особливості застосування підлітками механізмів психологічного захисту

Психологічний діагноз включає також формування прогнозу. Прогноз є передбаченням подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої. Особливостями програми корекції є наявність суто психологічної та педагогічної час гин. Психолог розробляє і здійснює психологічну частину. Педагогічну частину психолог може розробляти як самостійно, так і разом з батьками, соціальними працівниками, педагогами, родичами (залежно від того, хто буде працювати з дитиною).

Педагогічна частина виконується під постійним контролем психолога. Оскільки коригуючий вплив спрямований на певні конкретні характеристики, то показником ефективності виступають виміри цієї характеристики до і після корекції.

 

 

Зважаючи на проведену роботу, опрацьовані літературні джерела та результати практичних досліджень кола проблем підлітків на базі Ізяславської загальноосвітньої школи слід виокремити наступні висновки.

Під час входження у підлітковий вік учні відчувають фізіологічні та психічні зміни організму та особистості, що пов'язано, здебільшого, зі статевим дозріванням. Ці зміни часто призводять до формування у дітей різних психологічних бар'єрів, які називають способами психологічного захисту. Останній полягає у ігноруванні окремих негативних впливів, відключенні від окремих почуттів, проблем чи спонукань.

До таких явищ відносять більшість акцентуацій характеру, феномен “афекту неадекватності”, явище кризи особистості, стреси, неврози тощо. Якщо останні згадані прояви є вже патологіями, то більшість попередніх досить легко, за допомогою виховних засобіві методик, може бути унормована.

Якраз завданням шкільного психолога і є надання допомоги підліткам зі згаданим проблемами, тим більше, що, як показують результати дослідження, близько 80 % учнів має проблеми, пов'язані із соціалізацією в колективні при переході до підліткового віку, і лише 10 % вважає, що психологічно вони легко пройшли цей період.

Анкетування за обраною методикою дало змогу визначити, що більшість підлітків є акцентуйованими особистостями, здебільшого збудливого, тривожного та тривожно-емоційного типів, які характеризуються агресивністю у доведенні власної думки, швидкими психічними реакціями, значними спотвореннями норми характеру.

У результаті опрацювання методичної та наукової літератури обрано два основних методи, які рекомендується застосовуати при корекції таких станів психіки – психолоічне консультування (разове та короткотривале, що пояснюється небажанням підлітків відвідувати довготривалі заняття) та універсальна психодіагностична корекція, яка передбачає роботу не лише з підлітком, а і з його найближчим оточенням (батьками, однокласниками тощо).

Мені здається, що результати роботи можуть мати практичне значення для педагогів та психологів, власне учнів та їх батьків для встановлення якомога раніше підліткових проблем, пов'язаних із виникненням механізмів психологічного захисту, їх попередження та коригування.

 

 

1.Абрамова Г. С. Некоторые особенности педагогического общения с подростками//Вопросы психологии, 1988 г. - № 2.

2.Алёшина Ю. Е., Коноводова А. С. Взаимоотношения подростков в школьном коллективе//Вопросы психологии, 1988 г. - № 3.

3.Вікова психологія/За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1976. – 269 с.

4.Гуменюк О. Психологія Я-концепції: монографія. – Тернопіль: Екон. думка, 2002. – 186 с.

5.Гуткина Н. И. психологические проблемы общения учителя с подростком// Вопросы психологии, 1995 г. - № 7.

6.Дубровина И. В., Лисной М. И. Возрастные особенности психологического развития детей. – М.: Здоровье, 1982 г.

7.Заброцький М. М. Основи вікової психології. - Тернопіль: Богдан, 2002. – 112 с.

8.Конел У. А. Підліток. – Львів: Каменяр, 1996. – 93 с.

9.Максименко С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. – К.: Вища школа, 1990 р.

10. Мухина В. С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: учеб. пособие для студ. вузов. – М.: Академия, 1999. – 456 с.

11. Овчарова Р. В. Практическая психология в школе. – М.: Высшая школа, 1996 г.

12. Основи практичної психології/За ред. В. Панюк, Т. Титиренко, Н. Чепелєва: підручн. – вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 536 с.

13. Пергаменщик Л. А., Фурманов И. А.. Аладьин А. А., Отчик С. В. Психодиагностика и психокоррекция в воспитательном процессе. – Минск, 1992 г.

14. Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология: учеб. для студ. вузов. – М.: Академия, 2000. – 512 с.

15. Психологія/За ред. Ю. Л. Трофімова: підручн. – вид. 3-тє, стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.

16. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога/уч. пос. в 2 кн. – М.: СПб, 2002 г.

 

 

Опитувальник

уніфікованої методики визначення акцентуацій характеру та психологічних підліткових проблем

 

1.Більшість із тих людей, хто Вас знає, добре до Вас відносяться, і люблять?

2.Вам буває самотньо серед великого скупчення людей?

3.Вам не вистачає особистих переконань і правил?

4.Вам обов'язково потрібно нагадувати, підштовхувати, щоб довести справу до кінця?

5.Ваші сили і здібності цілком відповідають тим задачам, які приходиться вирішувати?

6.Ви боїтеся того, що можуть подумати про Вас інші?

7.Ви вважаєте всі свої звички хорошими?

8.Ви відчуваєте невпевненість у собі?

9.Ви відчуваєте незручність, коли вступаєте з ким-небудь в розмову?

10.Ви дуже потребуєте спілкування з іншими людьми?

11.Ви завжди виконуєте свої обіцянки?

12.Ви зазвичай висловлюєте свою думку людям достатньо відверто, прямо і недвозначно?

13.Ви зазвичай відчуваєте себе не головним, а другорядним, Вам не завжди вдається думати і діяти самостійно?

14.Ви людина з привабливою зовнішністю?

15.Ви людина поривчаста, нетерпляча, гаряча, Вам не вистачає стриманості?

16.Ви людина сором'язлива, легко червонієте?

17.Ви людина терпляча до людей і сприймаєте кожного таким, яким він є?

18.Ви маєте сумніви, що можете подобатися комусь з протилежної статі?

19.Ви на багато-що дивитеся очима однолітків?

20.Ви намагаєтеся не думати про свої проблеми?

21.Ви приймаєте в цілому ті правила і вимоги, яких слід дотримуватися в колективі?

22.Ви приймаєте ніби самостійне рішення, проте не можете звільнитися від впливу інших людей?

23.Ви часто відчуваєте себе приниженим?

24.Ви чутливі до образ?

25.Ви швидко забуваєте, якщо Вас хто-небудь образив?

26.Для Вас немає нічого, у чому можна було б виразити себе, проявити свою індивідуальність, своє „Я"?

27.Зробивши щось, Ви маєте сумніви, чи все зроблено правильно і не заспокоїтесь до тих пір, поки не впевнитесь ще раз в тому, що все зроблено вірно?

28.Обставини часто змушують Вас захищати себе, виправдовуватися і обґрунтовувати свої вчинки?

29.У душі Ви відчуваєте зверхність над іншими?

30.Чи буває так, що в Вас на очах навертаються сльози в кіно, театрі чи при розмові?

31.Чи бувають у Вас головні болі?

32.Чи були у Вас хоч один раз істерика чи нервовий зрив?

33.Чи вважаєте Ви допустимими сексуальні контакти у вашому віці?

34.Чи вживали ви алкоголь?

35.Чи втікали Ви в дитинстві з дому?

36.Чи завжди Ви буваєте у центрі уваги в товаристві, компанії?

37.Чи залежить Ваш настрій від зовнішніх обставин?

38.Чи змінюється Ваш настрій при прийманні алкоголю?

39.Чи наполегливо Ви добиваєтесь визначеної цілі, якщо на шляху до неї приходиться долати велику кількість перешкод?

40.Чи палите ви?

41.Чи прагнете Ви завжди бути в числі найкращих учнів?

42.Чи товариська Ви людина?

43.Чи часто у Вас буває коливання настрою без причини?

 

Форма бланку для відповідей на запитання опитувальника

 

Код респондента __________

Вік__________

Стать __________

№ запитанняТакНіРозгорнута відповідь

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

43

 

Графічна ілюстрація результатів опитування за окремими психологічними характеристиками

 

Діаграма А. Розподіл респондентів за наявністю

виражених рис акцентуації характеру (у %)

 

Діаграма Б. Розподіл респондентів за типами акцентуацій 

 

Діаграма В. Ілюстрація динаміки наростання зовнішнього вираження акцентуації характеру респондентів з найяскравіше вираженими рисами психологічних відхилень (за інтегральним показником прояву агресивності): 0-1 – агресивний; 1-1,5 – дуже агресивний; більше 1,5 – вкрай агресивний