Особливості застосування підлітками механізмів психологічного захисту

Бурхливо розвивається емоційна сфера, що характеризується різкими переходами від надмірної рухливості до спокою, від піднесення до байдужості. Підвищена емоційність підлітків зумовлена статевим дозріванням та неврівноваженістю процесів збудження й гальмування.

Переживання набувають дедалі більшої стійкості. У підлітковому віці спостерігається подальший розвиток почуттів як узагальнених і відносно стійких переживань (інтелектуальних, моральних, естетичних тощо). Почуття стають тривалішими й стійкішими, що зумовлює посилення їх впливу на різноманітні сторони життя підлітків. Інтенсивно формуються моральні почуття, завдяки чому засвоювані підлітками норми поведінки можуть стати ефективним поштовхом до дій[2, 21].

У підлітковому віці поступово відбувається перехід від ситуативного переживання краси явищ природи, музичних і літературних творів, творів живопису до стійких естетичних почуттів, які є наслідком систематичного виховання.

Аналіз змісту та динаміки переживань підлітків протягом цього вікового періоду свідчить, що і для молодших, і особливо для старших підлітків негативні переживання пов'язані з пізнанням самого себе, причому з віком кількість таких переживань невпинно зростає.

Є всі підстави вважати, що це зумовлено не стільки віковими особливостями, скільки результатом інтеріоризації, засвоєння підлітками тих уявлень і оцінок, які дають їм інші люди, передусім батьки та вчителі. Для таких оцінок характерними є наступні особливості:

-висловлювання дорослих про позитивні риси підлітків, як правило, дуже скупі, мають украй абстрактний характер і не змінюються з віком;

-судження про недоліки, навпаки, гранично конкретні, різноманітні, змінюються з віком. Саме вони максимально впливають на процес особистісного самовизначення підлітків, хоча психологи переконані, що у становленні особистісної самоідентичності дуже важливо спиратись на позитивні сторони свого "Я".

Переживання підлітків, які, як правило, мають позитивний характер, пов'язані із саморєалізацією, з активною роботою щодо розвитку власної особистості.

Характеризуючи інтереси підлітка, передусім слід зазначити, що, у порівнянні з молодшим шкільним віком, вони набувають більшої цілеспрямованості, активності та глибини. З іншого боку, інтереси багато в чому мінливі, й лише у старших підлітків набувають певної стійкості. Саме в цьому віці розпочинається формування домінуючої спрямованості пізнавальних та інших інтересів особистості.

Нерідко можна спостерігати і визначеність професійних намірів, що супроводжується серйозними зусиллями, спрямованими на підготовку до омріяного майбутнього. Чим конкретніші та стійкіші професійні наміри підлітка, тим диференційованішим є його ставлення до навчальних предметів (останні чітко розмежовуються як "потрібні" та "непотрібні"")[1, 35].

Самостійна діяльність таких підлітків дедалі більше набуває характеру самоосвіти у певному напрямку і з чіткою метою – оволодіти знаннями, необхідними для майбутньої професійної діяльності.

Підлітковий вік - дуже важливий період у розвитку ідеалів особистості. Якщо для молодших підлітків такими ідеалами виступають образи конкретних людей, то у старших підлітків вони набувають синтетичного характеру, базуючись на узагальненні уявлень про людей, якості яких їм імпонують. Ідеали стають взірцем для наслідування, правилом, згідно якого і намагаються діяти підлітки.

 

 

Як уже згадувалося вище, у підлітковому віці з надмірною швидкістю відбуваються зміни, пов'язані з ростом організму. У цьому випадку підлітку важко справитися із ситуацією, і у кращому випадку він звертається по допомогу до близьких дорослих.

Багато підлітків, підпадаючи під залежність від фізичного стану, починають сильно нервувати й збвинувачувати себе в неспроможності щось змінити. Ці відчуття часто не усвідомлюються, а підспудно формують напруженість, з якою підлітку важко справитися. На такому тлі будь-які зовнішні труднощі сприймаються особливо трагічно.

Підлітковий вік - період запеклих спроб «пройти через все і вся». При цьому підліток, здебільшого, починає свій похід з заборонених або раніше неможливих сторін дорослого життя. Багато підлітків «з цікавості» пробують алкоголь і наркотики. Якщо це робиться не для проби, а для куражу, виникає фізична залежність. Але і дурні спроби можуть привести до психологічної залежності, що виявляє себе у виникненні напруженості, тривоги та дратівливості[8, 64].

Підлітки досить легковажно відносяться до людських пороків і слабостей і в результаті швидко прилучаються до алкоголю і наркотиків, перетворюючи їх із джерела орієнтованого поводження (цікавості) у предмет своїх потреб. При цьому, рефлексуючи на своє «падіння», підліток нерідко перетворює його у форму свого самоствердження, заглушаючи внутрішнє почуття втрати себе, своєї особистої кризи.

Підлітки з великою цікавістю відносяться до сексуальних відносин. Там, де є слабкими внутрішні гальма, де слабко розвинуте почуття відповідальності за себе й інших, проривається готовність до сексуальних контактів із представниками протилежної, а іноді і своєї статі. Високий ступінь напруги до і після сексуального спілкування лягає найсильнішим іспитом на психіку.

Перші сексуальні враження можуть уплинути на сферу сексуального життя дорослої людини, тому важливо, щоб ці враження відбивали гідні форми взаємодії юних сексуальних партнерів. Багато підлітків на ґрунті неблагополучного досвіду отримують неврози, а деякі - і венеричні захворювання. Усі ці форми нового життя підлітків лягають на психіку важким тягарем. Напруженість від невизначеності життя в новій якості (курець, сексуальний партнер і ін.) у результаті втрати самоідентичності штовхає багатьох підлітків у стан гострої психічної кризи.

У цьому віці, на грунті кризи, може виникнути ряд психологічних труднощів, серед яких найчастіше трапляються наступні:

-у дорослих відсутня готовність до розширення прав підлітка,