+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
75
Мова:
Українська
подіях, спираючись на наявні знання. Самостійність тісно пов'язана з критичністю, з прагненням підлітка мати власне судження з певних питань, свою думку про ті чи інші явища, не покладатися повністю на авторитет учителя, батьків. Підліток часто «знаходить помилки» (так йому здається) у висловлюваннях старших, він схильний до дискусій, до категоричних стверджень чи заперечень. Самостійність мислення підлітка проявляється у творчому підході до виконання навчальних завдань, зокрема завдань літературного, технічного характеру.
Розвиток уяви
Ускладнення й збагачення цілей учбової трудової діяльності підлітка закономірно веде до прогресивних змін його уяви, яка потрібна для їх досягнення. Вона бере участь в утворенні образів безпосередньо об'єктів, які безпосередньо не сприймаються, у процесах розуміння підлітками змісту художніх творів, технічних малюнків, описів історичних подій, у переходах думки від конкретного до абстрактного, в різних видах творчої діяльності підлітків і завдяки цьому сама розвивається.
Збагачення життєвого досвіду підлітків, розширення їх знань з основ наук приводять до зміни не тільки змісту образів їх уяви, а й способів їх утворення. Провідним засобом стає мовлення, зокрема внутрішнє. Процеси уявлювання набувають довільного характеру, стають особливими імажинативними діями, спрямованими на добудову образів різних не бачених суб'єктом предметів, ситуацій, конструкцій і т. д. Ці дії і є характерними для розвитку як репродуктивної, так і творчої уяви.
Образи уяви підлітка грунтуються на реальності. Далекі від неї, фантастичні уявлення виникають у нього лише при спеціально поставленій меті створити щось незвичайне. Складові компоненти уявного образу в підлітка динамічні, реальне і вигадане в окремих видах його творчої уяви нерідко переплітаються або існують поряд, у молодших підлітків – об'єднуються в один образ. Старші підлітки вимогливіші до побудови образів, у них зростає тривалість обдумування та підготовчої роботи.
Важливою формою уяви підлітка є мрія, яка створює образи бажаного майбутнього, її об'єктом є майбутнє не тільки самого підлітка, а й близьких йому людей і суспільства, з якими пов'язане його особисте життя. У розвитку уяви підлітків спостерігаються значні індивідуальні особливості. Сильні їх сторони виявляються у здібностях до продуктивної, творчої діяльності, а слабкі – у невибагливості до продуктів своєї уяви, у змішуванні реального і вигаданого, послабленні самоконтролю за функціонуванням уяви.
ОСОБИСТІСНЕ ЗРОСТАННЯ ПІДЛІТКА
Підлітковий період – це період переходу від дитинства до дорослості, усвідомлення себе як дорослої особи, переосмислення цінностей. Поява відчуття дорослості як специфічного новоутворення самосвідомості є структурним центром особистості підлітка, тією якістю, в якій відображається нова життєва позиція у ставленні до себе, людей і світу в цілому. Саме воно визначає спрямованість і зміст активності підлітка, його нові прагнення, бажання, переживання й афективні реакції.
Складність полягає в тому, що підлітки, прагнучи визнання власної дорослості зі сторони оточуючих, ще не відчувають себе дорослими повною мірою. Та все ж саме це відчуття є тим новим і прогресивним в особистості, що обов'язково розвиватиметься, і саме на нього слід спиратись у педагогічній практиці.
Кардинальні зміни в структурі особистості підлітка зумовлюють його особливу чутливість до засвоєння норм, цінностей та способів поведінки, притаманних світові дорослих. Власне, йдеться про переорієнтацію з норм і цінностей дитячого світу на інші, дорослі, вироблення особистісних новоутворень, які відіграють особливу й вирішальну роль в оволодінні дитиною соціальною ситуацією дорослого[8, 42].
Зростає прагнення підлітка бути самостійним, що зумовлене всім ходом психічного розвитку, набутим життєвим досвідом та змінами в організмі, пов'язаними зі статевим дозріванням. Водночас підлітки гостро потребують доброзичливої й тактовної підтримки з боку дорослих, яка б допомагала реалізації їхнього прагнення до самостійності.
Помітно відрізняються прояви прагнення до самостійності в молодших і старших підлітків. У поведінці перших ще переважають дитячі риси, їх цікавить передусім зовнішня сторона життя дорослих і те враження, яке їхні вчинки справляють на інших. Самі вчинки часто бувають імпульсивними й безконтрольними.
Молодші підлітки ще недостатньо усвідомлюють власні дії, не прагнуть до самоаналізу, а, отже, часто не визнають очевидної провини, намагаючись будь-що виправдатись. Проблема полягає в тому, що їм украй важко визнати свою провину публічно, оскільки це рівноцінно руйнуванню підвалин власної особистості. Водночас вони, як правило, розуміють і глибоко переживають ситуацію[6, 139].
Ставлення старших підлітків до своїх вчинків більш свідоме. Вони вже схильні до самоаналізу, хоча не завжди здатні справитися з ним. Старших підлітків цікавить не лише зовнішня сторона життя дорослих, але й внутрішній світ, духовні якості.
Інтенсивно формується здатність переходити від одного виду діяльності до іншого, що ґрунтується на засвоєнні загальних закономірностей побудови людської діяльності. Це означає, що підліток уже вміє ставити перед собою мету, складати план дій, може оцінити та підібрати необхідні засоби, співвіднести їх із діями інших людей тощо. Орієнтуючись на інших, він уміє враховувати їх почуття та інтереси, бажання й характери, може зрозуміти інших та самого себе.
Освоєння змісту різних видів діяльності пов'язане також із формуванням у підлітків моторних навичок. Фізіологічні особливості підлітків уже дозволяють їм освоювати складні рухи. Якщо в цьому віці не навчитися їздити на велосипеді, танцювати, працювати різними інструментами, то пізніше це буде зробити набагато важче, а інколи й неможливо.
Розвиваються специфічні особливості самосвідомості, що проявляється в самооцінці