Освітня діяльність української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921 – 1934 рр.

 

 

1. Невінчана І. Діяльність інтелігенції в галузі шкільної освіти м. Києва в 20 – 30-х роках ХХ ст. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. – Вип. 1. – С. 237 – 241.

2. Невінчана І. Відображення українського ренесансу в період становлення тоталітаризму в Україні у шкільних підручниках // Вісник Київського славістичного університету. – К.: КСУ, 2005. – № 20. – С. 277 – 287.

3. Невінчана І. Боротьба української інтелігенції проти тоталітаризму в сфері шкільної освіти // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – Вип. 2. – С. 184 – 191.

4. Невінчана І. Проблема неписьменності українського народу в контексті загальноєвропейських процесів націотворення (20-і роки) ХХ ст. // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. – К: ФПУ, 2005 – № 5 – С 166 – 171.

5. Невінчана І. Вплив системи шкільної освіти на процес націєтворення в Україні у 1920 – 1930-х роках // Українознавство. – 2006. – № 1. – С. 107 – 111.

6. Невінчана І. Діяльність інтелігенції в сфері підручникотворення в Україні в 20-х роках ХХ ст. // Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2005”. Том 18. Історія України. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 53 – 55.

7. Невінчана І. Вплив інтелігенції на розвиток освіти в період становлення тоталітаризму в Україні // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи: Матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-18 березня 2005 р.: В 2 т. – Т. 1. / за заг. ред. А. Ґ. Ґудманяна, О. В. Петренка. – К.: НАУ, 2005. – С. 214 – 215.

8. Невінчана І. Напрями вирішення проблеми забезпечення українських шкіл підручниками в 1920-х – 1930-х рр. // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість. Зб. матеріалів VШ Всеукр. наук. - практ. конф., Київ, 12 – 13 травня 2005 р. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – Т. 1. – С. 237 – 239.

9. Невінчана І. Деякі аспекти святкової тематики в українських підручниках 1920-х років // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2005”. Том 23. Історія України. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 34 – 36.

10. Невінчана І. Підручникотворча діяльність Олени Курило в процесі українського націотворення // Матеріали Третьої міжнародної науково-практичної конференції “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” та Другої міжнародної науково-практичної конференції “Ґендерний компонент у структурі вищої технічної освіти і природничих наук”, Київ, 3 – 5 листопада 2005 р. – К., 2005. – С. 353 – 356.

 

 

Невінчана І.О. Освітня діяльність української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921 – 1934 рр. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню освітньої діяльності української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921 – 1934 рр. У дослідженні аналізується проблема неписьменності українського народу, висвітлюється ставлення української інтелігенції до питання освіченості нації, яке виявлялося у проводженні національної ідеї через шкільництво. Розглядається вплив масової освіти на процес формування української модерної нації в Радянській Україні. З’ясовується характер підручникотворчої діяльності української інтелігенції, акцентується увага на тому, що посилення тоталітарного режиму загальмувало процес формування української модерної нації, а це негативно позначилося на освітній діяльності в цілому і на процесі підручникотворення зокрема.

Ключові слова: українська інтелігенція, націотворення, підручникотворення, масова освіта, шкільництво.

 

 

Невинчаная И.А. Образовательная деятельность украинской интеллигенции в контексте общеевропейских процессов нациосоздания в 1921 – 1934 гг. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – История Украины. – Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова. – Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию образовательной деятельности украинской интеллигенции в связи с общеевропейскими процессами нациосоздания в 1921 – 1934 гг. Проблема неграмотности украинского народа рассматривается в непосредственной взаимосвязи с процессом формирования современных наций. Отсутствие обязательного обучения детей привело к тому, что в Украине, как и в европейских странах, сформировалось два направления развития массового образования: школьное и внешкольное. Деятельность интеллигенции в сфере образования была субъективным фактором процесса нациосоздания. Ещё с начала ХХ века украинская интеллигенция стала активно отстаивать право народа на образование на родном языке. В годы деятельности национальных правительств решение этого вопроса интеллигенция подняла на государственный уровень. В Советской Украине развитие образования стало частью политики партии. В диссертационном исследовании автор показывает отношение украинской интеллигенции к вопросу образования нации и утверждает, что национально сознательная интеллигенция продолжала проводить национальную идею через систему школьного образования в условиях Советской Украины. А это свидетельствует о высоком уровне национального сознания украинской интеллигенции.

Одним из факторов модерного нациосоздания было развитие системы массового образования. Тенденции развития сети школьного образования на родном языке в Советской Украине имели позитивное влияние на процесс формирования украинской модерной нации, в то время как содержание образования было очень противоречивым. Основным заданием школы было воспитание нового поколения коммунистического общества с психологией коллективизма. Содержание образования советской школы рассматривалось с партийно-советских позиций создания государства. Узкоклассовые ценности советского тоталитарного режима постепенно вытесняли духовные ценности – свободы, правды, истины – из системы образования. Моральность религиозная была заменена моральностью коммунистической. Школа преобразовалась в место противостояния ценностей украинской громады и советской власти. В течение исследуемого периода произошли существенные перемены и во внешкольном образовании. Учитывая тот момент, что уровень неграмотности взрослого населения был очень высок, смысловое содержание всей сети разного рода образовательных учреждений существенно влияло на формирование национальной идентичности. Советизация школьных и внешкольных учреждений в 1920 – 1930-х гг. значительно изменила нациоформирующий аспект образовательного фактора.

Система массового образования нуждалась в соответствующем количестве учебников, что было важным звеном учебного процесса. Учебникосоздание было также неотъемлемой частью образовательного фактора процесса модерного нациосоздания. Опыт украинской интеллигенции по созданию учебников, начиная с второй половины ХІХ века и до 1920 г., стал основой дальнейшей разработки необходимого учебного материала в условиях Советской Украины. Важным был вопрос и обеспечения учебниками всей сети школьного и внешкольного образования, который в УССР зависел от советской государственной монополии на издание учебников. Недостаточное финансирование образовательной сферы в первые десятилетия советской власти в Украине стало причиной привлечения денежных средств родителей учеников. Написание и стандартизация учебников в начале 1930-х гг. в значительной мере решала проблему массового обеспечения учебных заведений необходимым количеством учебных книг. Вследствие развития украинской советской системы образования происходили изменения смыслового содержания учебников. В Советской Украине в 1921 – 1934 гг. процесс учебникосоздания прошёл сложный путь эволюции от национального до смешанного и советизированного. Усиление тоталитарного режима тормозило развитие национального образования, сильно изменило содержательную часть учебного процесса, в том числе учебники, что стало одной из причин замедления процесса формирования украинской модерной нации.

Ключевые слова: украинская интеллигенция, нациосоздание, учебникосоздание, массовое образование, школьное образование.

 

 

Nevinchana I. O. Educational activity of Ukrainian intelligentsia in the context of Western European nation-creation process in 1921 – 1934. – Manuscript.

The thesis for the scientific degree of a Candidate of Historical Sciences. Speciality 07.00.01 – History of Ukraine. – National M. Dragomanov Pedagogical University. – Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to the investigation of educational activity of Ukrainian intelligentsia in the context of Western European nation-creation process in 1921-1934. This scientific work researches the problem of illiteracy of Ukrainian people, the attitude of Ukrainian intelligentsia to the problem of nation education which was connected with the introduction to schooling the idea of nation. The work considers the influence of mass education on the process of modern nation formation in the Soviet Ukraine. The characteristic features of textbook-creation activity of Ukrainian intelligentsia are cleared up. The attention is paid on the fact that increasing of totalitarian regime led to the braking of modern Ukrainian nation formation and that found out its reflection in education in general and in textbooks particularly.

Key words: ukrainian intelligentsia, nation-creation, textbook-creation, mass education, schooling.