Педагогічні основи формування національної самосвідомості учнів початкових класів

 

 

Критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра вважаються: ступінь самоцінного ставлення до української мови й інших національних цінностей; ступінь активності в утвердженні цінностей української культури у різних видах діяльності. Показники самоцінного ставлення учнів до української мови й інших національних цінностей: сформованість мотивів їх засвоєння; знання цінностей національної культури; зв'язок продуктів самостійної діяльності дітей з національними цінностями.

Показники активності учнів в утвердженні цінностей української культури в різних видах діяльності: наявність фактів утвердження дитиною в родинному колі та школі значущості національної культури для розвитку особистості та суспільства; систематичність та самостійність у створенні різних продуктів творчості в сфері національного мистецтва за власним бажанням; стійкість громадянської позиції у різних ситуаціях.

За цими критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра необхідно відмітити три групи учнів, які перебувають на високому, середньому, низькому рівнях оволодіння національними цінностями.

В ході практичної роботи над даною проблемою визначено ставлення молодших школярів до цінностей національної культури на початок експерименту, яке загалом свідчило про цілу низку проблем у сфері педагогічного стимулювання розвитку національної свідомості й самосвідомості учня. Зокрема, з 70 учнів, які брали участь в експерименті на його початку, 57, 1% не знали «Гімн України», 60% не вважали, що українські пісні є одними із наймелодійніших у світі, 80% не усвідомлювали потребу у поглибленні знань про історію українського народу і таке інше. Результати реалізації завдання щодо встановлення рівнів сформованості у молодших школярів мотивів самоформування знань про національні цінності в кінці першого року експерименту показали, що треба продовжувати кропітку роботу зі створення умов для формування у дітей особистісного сенсу оволодіння національними цінностями, актів цілепокладання у цьому напрямі. Цікавими є отримані дані щодо рангів значущості основних національних цінностей для молодших школярів. Серед цінностей, які найбільше приваблювали дітей в ході формувального експерименту, на першому місті була літературно-народна творчість і тільки на другому – літературна мова. Народні традиції посіли лише п’яте місце, музична народна творчість – шосте, а декоративно-прикладне мистецтво – сьоме.

Серед умов, значущих для ефективного функціонування експериментальної системи, провідними виявилися: створення ситуацій внутрішнього сприйняття учнями знань про українську культуру як самоцінну засобами використання завдань, що містилися у розробленому навчально-методичному посібнику (власні почуття щодо конкретних думок героїв твору про патріотизм, оцінка дій героїв конкретного твору, твір-мініатюру на певну тему тощо) ; перенесення акценту у виховній роботі на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв на підґрунті їх участі в театралізованих уроках і позаурочних часах, театральних виставах шкільного театру «Вертеп»; підвищення питомої ваги такого виховного методу, як твір-мініатюра (учні писали твори: «Україна – моя Батьківщина», «Свято Водохреща», «Чому мені запали в серце певні рядки твору «Перебендя» Т. Шевченка» та ін.) ; поєднання оцінок і самооцінки молодшими школярами ефективності певного національно-орієнтованого виховного заходу; включення дітей у пошукову роботу, пов’язану з секретами народного календаря, випікання хліба, створення продуктів народної творчості й таке інше; практикування систематичного розв’язання учнями проблемних ситуацій, пов’язаних з продуктами народної творчості.

 

 

Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження свідчить про те, що в кінці експерименту переважна кількість учнів глибоко усвідомлює потреби у засвоєнні національних цінностей. Змінився і ранг значущості основних національних цінностей для молодших школярів. У кінці експерименту перше рангове місце для дітей стала займати рідна мова, друге – літературно-народна творчість, третє – народні традиції, а четверте – музична народна творчість.

У роботі показані особливості позитивних змін рангу значущості для учнів мотивів самоформування національних цінностей до і після експерименту (табл. 1).

 

Таблиця 1

Розподіл учнів експериментальної групи за обраними ними мотивами самоформування національних цінностей в ході експерименту

№ п/п Рангове місце до формувального експерименту % опитуваних Мотив % опитуваних Рангове місце після експерименту

1 5 17, 2 Не можна жити в Україні без знання рідної мови та національних традицій і звичаїв 48, 5 1

2 1 61, 4 Займаюся самоформуванням знань про національну культуру, бо цього вимагають батьки 8, 6 6

3 2 52, 9 Займаюся самоформуванням знань про національну культуру, бо цього вимагає вчитель 27, 1 5

4 3 35, 7 У мене сформований інтерес до змісту народних свят, звичаїв та обрядів, народних ремесел 44, 3 2

5 4 18, 5 Займаюся самоформуванням знань про цінності національної культури, щоб принести користь Батьківщині 32, 9 4

6 6 14, 3 Хочу бути всебічно розвиненою, національно свідомою особистістю 38, 6 3

 

За результатами аналізу розрахункових таблиць були отримані підсумкові дані, які відбивають особливості показників сформованості у молодших школярів національної свідомості на початку та в кінці експерименту (табл. 2).

 

Таблиця 2

Результати сформованості національної свідомості у молодших школярів (членів експериментальної групи) на початку та в кінці експерименту

Рівні сформованості національної