Перегрупування суспільно-політичних сил у США у ході виборчих кампаній (80-ті рр. ХХ ст.)

Об’єктом дослідження є історичні факти, котрі мали місце впродовж виборчих кампаній 80-х рр. ХХ ст., наукові пояснення щодо визначних політичних подій.

Предмет розгляду становлять особливості партійної боротьби, розклад сил й зміни політичних позицій сторін у ході виборів, а також діяльність штабів і роль громадських організацій у перемогах кандидатів від республіканської та демократичної партій.

Мета дослідження: систематизувати історичний досвід й на цьому тлі визначити головні історичні тенденції щодо розвитку двопартійної системи США, залучення виборців і впровадження політичних реформ.

Задля досягнення зазначеної мети розв’язані такі завдання:

а) критично оглянути і деталізувати точки зору на предмет, виявити суперечності в позиціях науковців щодо теорії та практики перегрупування, класифікувати досягнуте попередниками, доповнити існуючі результати, застосувавши сучасну методику дослідження;

б) розкрити підстави для визначення етапів міжпартійної боротьби й ті аналітичні засади, що уможливлюють періодизацію процесу розгрупування демократичної коаліції і створення рейганівського виборчого блоку;

в) піддати корекції термінологію і пояснювальний апарат проблеми, виправити змістовні та асоціативні неточності, категоріальні розбіжності, що спостерігаються в роботах інших авторів, ідентифікувати події “консервативної декади” відповідно до традиційних і сучасних наукових понять;

г) виокремити рівні консолідації виборців навколо федеральних кандидатур і показові зрушення сил на підтримку політичної платформи, з’ясувати склад опозиції та умови протидії, описати різновиди виборчих коаліцій;

д) піддати кореляції соціально-економічні та демографічні показники розвитку США в 80-ті рр., визначити комплекс проблем і кризових явищ, що зумовили створення “рейганівської коаліції”, простежити причинно-наслідковий зв’язок передвиборної стратегії обох партій з подальшим розподілом впливу, законодавчою та урядовою діяльністю;

е) узгодити авторську позицію, отримані результати дослідження з оцінками провідних експертів з питань історії двопартійної системи.

Встановлюючи хронологічні межі дослідження, доцільно зосередитись на подіях другої половини 1979 р. (період розгортання президентської кампанії 1980 р.) – початку 1990 р. (перші праймеріз виборів до конгресу, що відбуваються в середині президентського циклу). Підставою для вибору зазначеного часового проміжку є термін існування “рейганівської коаліції”. Слід зважити також на недоступність потрібних документів, які допомогли б розкрити етап висування кандидатів у президенти США 1992 р., формально підвести рису під періодом правління республіканців і процесом змін в опозиційній більшості. Зокрема, відсутні дані про кампанію “незалежного” претендента Р. Перо, а без детального розгляду “феномена Перо” аналіз перегрупування суспільно-політичних сил втратить логічну стрункість і предметну довершеність.

Зв’язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертацію виконано в рамках програми НДР колективу кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету. ЇЇ розробки відносяться до комплексної проблеми “Історія соціальних та національно-визвольних рухів країн Європи і Америки у XVII-XX ст. ” / УДК: 970, номер госреєстрації 01. 86. 0099079.

Наукова новизна міститься, зокрема, в

критиці теоретико-методологічних постулатів верхівкового компромісу та відході від концепції “елітного перегрупування”;

пропозиції вивести з категоріального обігу поняття “рузвельтівська коаліція”, що вживається стосовно картерівського передвиборчого об’єднання демократів 1980 р. ;

науково-практичному визначенні правил виборчого фінансування як головної історичної передумови перегрупування і визнанні проблеми загального грошового балансу партій головним рушієм перерозподілу політичного впливу після кампанії 1980 р. ;

спробі розмежувати процес зсуву суспільно-політичних сил за донорською кон’юнктуру, позиційними коливаннями вкладників (перший етап – збільшення дрібних внесків і панівне становище республіканців) і змінами в самій структурі фінансової підтримки (друга фаза – власне “перегрупування КПД” і зміцнення ліберальних фондів-коаліцій) ;

обстоюванні історичної закономірності, згідно з якою “нова республіканська більшість” (повне домінування консерваторів в федеральних органах влади) принципово неможлива за умов сталого політичного розвитку і соціально-економічної стабільності в США – характерних ознак “доби Рейгана”.

Особистий внесок здобувача становить методологічний підхід до хронографії політичних подій. Досі в історичній науці предмет розкривався за порівняльно-історичним та проблемно-хронологічним принципами. Автор широко використовує зазначені методологічні настанови, але в цілому концепція дослідження репрезентує процес перегрупування як системне явище. В поданій дисертації характер і період домінування політичних сил розглядаються крізь призму розвитку соціальних складових коаліцій, змін у структурі та функціях “груп підтримки”, чергування передвиборчих процедурних моментів, що загострювали міжпартійні стосунки під час кампаній. Звідси акцент на динамічні показники виборів і другорядна роль підсумків президентського голосування і результатів розподілу місць в конгресі.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть використовуватись при написанні комплексних праць та навчальних посібників з новітньої історії, створені розширеного спецкурсу з суспільствознавства “Теорія і практика демократичного процесу”, а також низки факультативних тем з історії США.

Апробація дослідження здійснювалась впродовж усього періоду підготовки дисертації. Проблема партійно-політичного перегрупування неодноразово обговорювалась на засіданнях та семінарах кафедри всесвітньої історії ДонНУ, а тема “США в останній чверті ХХ ст. ” викладалась, зважаючи на перегляд рушіїв “консервативної хвилі” й підсумків Рейган-виборів. У 1995р. плани комплексного дослідження були репрезентовані у співавторстві (Заблоцкий В. П., Грицун О. Л. Демократическая избирательная система как обязательный атрибут цивилизованного общества (на примере США) // Тезисы докладов Региональной научно-практической конференции “Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества в