Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Перегрупування суспільно-політичних сил у США у ході виборчих кампаній (80-ті рр. ХХ ст.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

далися взнаки “нова фінансова політика”, розхитана нею донорська кон’юнктура, занепад позапартійних фондів та організаційних структур республіканців. Напередодні виборів 1990р. демократам вдалося остаточно нейтралізувати соціальні стовпи “рейганівської коаліції”, розколовши праворелігійний рух і розпорошивши бізнес-коаліції – “уоллстрім” і “мейнстрім”. Отже, поставши головними історичними чинниками, електоральна “південна стратегія”, розширення фінансової підтримки партій і центристська тактика республіканської адміністрації з метою утримати “робочу більшість” в конгресі до певної міри окреслили етапи міжпартійної боротьби і фази зсуву суспільно-політичних сил, що відбувався протягом досліджуваного періоду.

За результатами дослідження на захист винесено такі положення:
1. Теоретично доведене існування досі невідомого історичного феномену неоконсервативної “фінансової платформи” – виборчого угрупування, яке утворилось в період кампанії 1980 р. з найактивніших донорських прошарків і об’єдналось вдруге у 1984 р. задля підтримки позапартійної програми “Мандат на лідерство ІІ” та переобрання Р. Рейгана на другий президентський термін. Ця коаліція вкладників зміцнила систему цільового фінансування виборів, не виокремлювалась в самостійну організацію і не підтримувала ідею створення “третьої партії”.
2. Факт формування “нової республіканської більшості” в конгресі не може вважатися історико-науковим критерієм перегрупування, позаяк характеризує підсумковий результат боротьби і є наслідком, а не показником. Широкий контекст явища передбачає активізацію соціальних рушіїв, критичний стан системи представництва, зміни в балансі партійних сил і значний зсув громадської думки; усі загальні ознаки проявили себе в ході розглянутих виборчих кампаній. Разом з тим, необхідно констатувати і визначити як нову історичну закономірність, принципову неможливість цілком прореспубліканської політичної конфігурації за умов економічної стабільності в США і відсутності зовнішньої загрози для країни.
3. З’явились підстави для розвитку критичної доктрини: можна зробити уточнення щодо складу, історичних ознак і механізмів подолання кризових явищ в партійній системі й американському суспільстві. На тлі тривких соціально-політичних тенденцій перегрупування сил правомірно вважати продуктивним способом врегулювання “кризи представництва” – проблем “зворотнього зв’язку”, що виникли на федеральному рівні з урахуванням потреб виборців, лобіюванням соціальних проектів, репрезентацією регіональних інтересів. З огляду на підсумки кампанії 1982 р. і розклад сил під час других Рейган-виборів, а також взявши до уваги висновки дисертації О. Пожарова щодо партійно-політичної боротьби у 1978-1980 рр. слід визначити категорією “критичний період” (коли політичні позиції конгресу і адміністрації найбільш хиткі) проміжок часу з початку 1978 р. до середини 1985 р.
4. Варто відрізняти групу стійких прибічників соціал-реформізму від зорієнтованої на демократичного кандидата маси виборців, тому утворення корпусу ліволіберальних опозиціонерів з лав партійно-представницької бюрократії не є підставою для того, щоб вважати фактом “рузвельтівську коаліцію”. Відтак, це поняття спростовується і не може використовуватись як наукова категорія, оскільки не підтверджується наявність соціальних компонентів коаліції “нового курсу”, є ознаки стрімкої ерозії демократичної бази на рівні фінансової підтримки і розгрупування вашингтонської фракції поміркованих лібералів у 1980 р. і протягом 1983 – 1984 рр.
 
Публікації автора, що відображають основні положення дисертації:
 
Грицун О. Л. Головні аспекти розвитку суспільного інтересу електорату США у 80-90-ті роки // Вісник Донецького університету. Сер. Б. Гуманітарні науки. – 1999. – №2. – С. 54-58. (Рос.) (0, 5 авт. арк.)
Грицун О. Л. Историософские категории А. Тойнби как методологическая основа исследования американского демократического процесса // Придніпровський науковий вісник. – 1998 (листопад). – №119 (186). – С. 109-120. (0, 6 авт. арк.)
Грицун О. Л. “Постижение истории” и понимание некоторых вопросов цивилизационного развития Запада. – В кн. : Філософія, культура, життя: Міжвуз. зб. наук. пр. – Вип. 6. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. – С. 132-144. (0, 6 авт. арк.)
Грицун О. Теорія та методологія історичного дослідження сучасного виборчого процесу в США // Схід-East. – №7 (31). – 1999. – С. 33-38. (0, 6 авт. арк.)
Грицун О. Л. Немецкая историография о федеральных избирательных кампаниях 1980-х годов в США (организационный аспект) // Вопросы германской истории: Сб. науч. статей. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2001. – С. 277-285. (0, 5 авт. арк.)
 
АНОТАЦІЇ
 
Грицун О. Л. Перегрупування суспільно-політичних сил у США у ході виборчих кампаній (80-ті рр. ХХ ст.) – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 02 – Всесвітня історія. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2002.
Дисертаційна робота є комплексним дослідженням з проблеми участі американців в електоральному суперництві партій та суспільно-політичних зрушень, котрі відбувались у США на тлі виборчих перегонів. В ній порушено питання щодо наукових дефініцій сучасної політичної історії, хронології, причин та умов перегрупування, основ і реформ виборчої системи у 80-ті рр. ХХ ст.
Розкриття теми вперше за роки існування української американістики передбачало відхід від концепції “елітного перегрупування” і плюралістичне перепланування предмету; саме це дало змогу спертись на джерела другого і третього порядку, увести в науковий обіг широке коло партійних, законодавчих, урядових документів, вжити методологічну категорію “базисна особа” електорату, скористатись прийомами описової статистики.
Наукова новизна полягає в термінологічній корекції поняття “рузвельтівська коаліція”, відкритті історичної закономірності, згідно з якою “нова республіканська більшість” в конгресі уможливлюється лише певних політичних обставин. Виявлено також суспільний феномен неоконсервативної “фінансової платформи”, що існувала в першій половині 80-х рр. і заклала матеріальний базис “рейганівської коаліції”.
Ключові слова: партійна стратегія, передвиборча коаліція, етапи консолідації сил, фінансування кампаній, номінаційна практика.
 
Грицун О. Л. Перегруппировка общественно-политических сил в США в ходе избирательных кампаний (80-е гг. ХХ в.) – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 02 – Всеобщая история. – Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2002.
Диссертационная работа является комплексным исследованием по проблеме участия американцев в электоральном соперничестве партий и общественно-политических сдвигов, которые происходили в США на фоне избирательных кампаний. В ней затронуты вопросы научных дефиниций современной политической истории, хронологии, причин и условий перегруппировки, основ и реформ избирательной системы в 80-е гг. ХХ в.
Главный замысел заключался в выработке научного подхода, который позволил бы обобщить сведения о выборах, систематизировать оценки предшественников, обнаружить новые факты изменения предвыборных позиций, предложить разноуровневый обзор партийно-политической динамики и всестороннее толкование важнейших исторических тенденций. Раскрытие темы впервые за годы существования украинской американистики предусматривало отход от концепции “элитной перегруппировки” и плюралистическую перепланировку предмета; именно это дало возможность опереться на источники второго и третьего порядка, ввести в научный оборот широкий круг партийных, законодательных и правительственных документов, использовать методологическую категорию “базисная личность” электората, приемы описательной статистики.
Удалось рассмотреть период в истории политических коалиций, исходя из традиционных принципов бипартизма, процедурных особенностей Рейган-выборов, задач республиканской администрации по созданию большинства в конгрессе, наиболее полно учесть социальные пружины перегруппировки. В диссертации разграничены этапы борьбы и влияния на ход выборов финансовых групп, бюрократии и представительских структур, сделаны выводы относительно политической активности регионов и роли нацменьшинств в победах партий, об экстенсивности избирательного процесса в целом и исчезновения большинства из тех характерных черт, которые ранее отмечали двухпартийную систему США.
К числу новшеств следует отнести основы периодизации партийно-политической деятельности, терминологическую коррекцию понятия “рузвельтовская коалиция”, открытие исторической закономерности, согласно которой “новое республиканское большинство” возможно лишь в определенной политической обстановке. Обнаружен также общественный феномен неоконсервативной “финансовой платформы”, существовавшей в первой половине 80-х гг., заложившей материальный базис “рейгановской коалиции” и стимулировавшей процесс перегруппировки снизу.
Ключевые слова: партийная стратегия, предвыборная коалиция, этапы консолидации сил, финансирование кампаний, номинационная практика.
 
Gritsun Oleg L. Regrouping of the social and political forces in the United States during elections (the 1980s presidential and congressional campaigns) – The original.
The thesis for receiving the candidate’s degree in historical sciences by specialty 07. 00. 02 – General History. – Dnepropetrovsk National University, Dnepropetrovsk, 2002.
The dissertation is a complex research on the problem of the partisan cycles in congressional and presidential elections, the social changes which were held in the U. S. on the background of the definitions of the American history, chronology, causes and conditions of the political regrouping; party campaigning and electoral reform in the 1980s.
The main problem is the working-out of the scientific approach which would allow to summarize the data about elections, to systematize the assessments of the former leadership, to find out new facts of the position changes, the dynamics of public choice and commentary on the most important historical tendencies. It was this that gave an opportunity to rely not only on the main issues, not to put into research a wide range of executive, legislative and governmental documents, to use the scientific category “vote-basic persona” and the descriptive statistics devices.
I managed to study the period in the history of political coalitions coming from traditional two-party-principe, from peculiarities of the proceedings of the Reagan-voting, from the tasks of the republican administratation on forming the majority in the Congress to consider social basis of the regrouping more thoroughly.
Among the innovations there are fundamentals of the political party activity chronology, terminological correction of the term definition “Roosevelt-coalition”, discovery of the law of history according to which “new republican majority” is possible only under definite political conditions. Also, a social phenomenon of the conservative “financial platform” existed in the first half of the eighties which formed the basis of the “Reagan-coalition” and stimulated the process of the regrouping from beneath has been found out.
Key words: suffrage, legal regulation, party finansing, bodies of state power, voting behaviour, partisan cycles, public opinion, pressure groups.
Фото Капча