Перегрупування суспільно-політичних сил у США у ході виборчих кампаній (80-ті рр. ХХ ст.)

Джерельна база дослідження формувалась за проблемно-критичним принципом, з огляду на хронографічну відповідність матеріалів. Відбір документів здійснювався на засадах фактології, профільності повідомлень та історико-наукової узгодженості змісту. Попередній аналіз допоміг визначити інформаційну насиченість джерел, характер даних, можливості щодо їхньої кореляції в ході дослідження і несуперечливість стосовно загальної концепції роботи. Відібрані компіляції розрядувались за прийнятою в США класифікаційною схемою; кожен із розділів дисертації комплектувався згідно з ранжиром достовірності матеріалів документами першого, другого, третього порядку. Автором використовувались також дані статистичних довідників “Statistical Abstract of the United States” та соціологічних оглядів “ABC News – Harris survey”. Список складався із усвідомленням завдань та сенсу дисертаційної евристики.

В дослідній практиці перегляд основ предмету передбачає зміни пріоритетів у розробці першоджерел. В даному випадку перепланувати ретроспективу передвиборчої боротьби республіканців і демократів, закласти нову візію суспільних відносин вдалося, змістивши акцент з декларативних документів на акти, що відтворюють переважно процесуальні моменти перегрупування, визначають галузь, спосіб, умови і власне шляхи соціально-політичного зсуву. Отже, другорядну роль відіграли політичні платформи партій , передвиборчі проекти фракцій , публічні заяви окремих коаліцій , парламентські резолюції , натомість контекст розділів здебільшого визначався постановами партійних комісій з процедури з’їздів , законодавчими актами , офіційними запитами представницьких відділів у Вашингтоні , вердиктами Верховного суду США , спеціальними рекомендаціями FEC (Федеральна комісія з виборів) щодо підпорядкування фондів  і положеннями регулярної дії , які набували чинності під час кампаній 80-х рр.

В основу роботи покладено установчі документи, джерела першого порядку, в яких визначається не континуум досліджуваного періоду або суцільна лінія історичних подій, а окрема проблемна площина (власне аспект перегрупування) зі своєю динамікою змін, специфікою і поступовістю міжпартійної боротьби, типовими або особливими випадками консолідації виборців. Далі скомбіновано таким чином, що цей дискретний ланцюг історичних епізодів, фокусних точок-фактів відтворюється і хронологізується за допомогою матеріалів-інтерпретацій .

Вперше у вітчизняній дослідній практиці джерельна база застосовується в такий спосіб і подібне розташування даних, на думку автора, дозволяє дотриматись загальної концепції і здійснити перепланування предмету. Однак, це є й причиною фрагментарності висвітлення процесу, локальності дисертаційних висновків, браку послідовності у викладі наукових положень, що виносяться на захист.

Виходячи з досвіду опрацювання текстів, автор пропонує дорівнювати першоджерелам матеріали – пояснення правових норм, що дають змогу робити наукові припущення і матеріали – характеристики, що допомагають ґрунтувати точку зору, не зважаючи на вторинність вміщеної в них інформації, попри значний елемент суб’єктивізму. Йдеться, насамперед, про документи другого і третього порядку, спроможність обстоювати дисертаційну ідею, базуючись, приміром, на оглядових частинах партійних звітів, доповідях представників правничих фундацій або судових установ, заявах посадових осіб з держдепартаменту США або апарату президента, аналітичних досьє фахівців з окремих питань розвитку США, висновках експертів щодо роботи держорганів у певні проміжки часу. Кроки до скасування деяких кваліфікаційних обмежень потрібні з огляду на широкий вжиток зазначених типів документації в самій Америці, їхню роль у формуванні політичного клімату США і спроможність відобразити головні історичні тенденції.

Структуру роботи підпорядковано меті та основним дисертаційним завданням. Твір складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел і використаної літератури та додатків. Принципи побудови дисертації, утворення окремих і водночас взаємозалежних частин визначались провідною ідеєю і предметом дослідження.

Вибір загальнонаукового підходу і методології дослідження обґрунтовано в першому розділі, а в трьох наступних розділах розкриті основні аспекти виборчого процесу, відтворено хід виборів, власне, ситуації, в яких здійснювався вплив на розклад сил. Підрозділи ж формувались у річищі окресленої наукової проблеми, з урахуванням складу джерел і особливостей аналізу.

З огляду на мінливість сучасних історичних дефініцій, значну роль термінологічного апарату в розкритті теми і те, що найважливіші висновки стосуються науково-категоріальної площини, в роботі розміщено посторінкові виноски. Їх подано так, щоб читач міг чітко ідентифікувати поняття і явища, зрозуміти лейтмотив, якнайшвидше знайти відповідне пояснення в літературі або місце запозичення терміну.

Висновки складаються з констатуючої частини (загальні оцінки перегрупування в досліджуваний період) і окремих наукових положень, які є квінтесенцією підсумків і виносяться на публічний захист.

Повний обсяг дисертації разом із примітками становить 176 сторінок. Номенклатура джерел та документів налічує 46 одиниць, а список використаних робіт складається зі 166 найменувань.

Додатки містять шість рисунків і дві таблиці; окрім допоміжної інформації про вибори, тут наведено зразок екстраполяції графічних даних і коментар щодо якісних змін у розкладі політичних сил.

 

 

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, хронологічні межі дослідження. Подано опис за кваліфікаційними ознаками дисертації, окреслено структуру і напрямки наукових новацій, вказано практичну значущість роботи.

Перший розділ – “Стан наукової проблеми, особливості дослідницького підходу та методологічної позиції” – розкриває склад самої проблеми, умови її вивчення і спосіб подання в літературі, містить загальну характеристику обставин, за яких постали головні питання щодо векторів, форм і результатів партійно-політичного перегрупування.

Об’єктивно на вивчення двопартійної системи впливають правовий регламент роботи з історичними джерелами