«Польська підпільна держава» (1939 – 1945 рр.) | Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

діяльності департаментів Делегатури Уряду. Гуманітарна політика «Польської підпільної держави» загалом реалізовувалася через діяльність її органів у сфері засобів масової інформації та пропаганди, освіти, науки, культури, соціальної опіки, охорони праці, допомоги єврейському населенню. Гуманітарна сфера була одним з найбільших напрямів діяльності «Польської підпільної держави», що зумовлено потребами польського суспільства за умов війни та окупації. Крім того, окупанти не створювали значних перешкод для діяльності органів «Польської підпільної держави» в гуманітарній сфері, а інколи навіть сприяли такій діяльності, коли це відповідало їхнім стратегічним планам колонізації краю. Унаслідок цього досягнуто порівняно значних успіхів у підпільній початковій, середній та вищій освіті, проводилися наукові дослідження, соціальна опіка уможливлювала виживання найменш забезпечених груп населення, рятувалася багатовікова культурна спадщина польського народу від вивозу та знищення, громадську думку формувало підпільне радіо та сотні періодичних видань. Здійснення повноцінного управління економікою за умов окупації було неможливим. Однак, незважаючи на цей чинник, велася активна діяльність, спрямована на перспективу. Розроблявся план відбудови країни, визначалися засади господарювання та управління економікою. Під час війни з коштів, отриманих від еміграційного уряду, формувався бюджет та використовувався відповідно до основних завдань «Польської підпільної держави». У правовій галузі було розроблено та прийнято ряд нормативних актів, покликаних регулювати відносини у більшості галузей державного та суспільного життя. Частина цих норм регулювали відносини під час окупації, але більшість могли повною мірою реалізуватися тільки після звільнення країни. Розвивалося підпільне судочинство, яке базувалося на спеціально прийнятому матеріальному та процесуальному законах. Вироки підпільних судів виконувалися невдовзі після їхнього винесення. Велике значення для відновлення правосуддя після звільнення від окупації мав реєстр працівників суду, прокуратури та адвокатури.

Висвітлено діяльність окружних та повітових делегатур. На місцях було утворено 15 основних адміністративно-територіальних одиниць – округів, які поділялися на повіти. Під час визначення адміністративно-територіальних одиниць поділ, здійснений окупантом, якщо й не брався за основу, то принаймні відігравав значну роль. Таким чином було утворено 5 делегатур: в Генеральному Губернаторстві, на землях, анексованих Німеччиною, та на Східних теренах. З одного боку, така схема поділу певною мірою означала визнання окупації, окупантів та їхніх дій. А з іншого, такий поділ можна пояснити практичними намірами забезпечити більш ефективну діяльність та взаємодію місцевих адміністрацій ППД.

Встановлено місце українського питання у діяльності ППД. Українське питання належало до дискусійних тем та розглядалося різними діячами і політичними силами «Польської підпільної держави» по-різному. У національній політиці підпільної Польщі чітко окреслилися два основних табори, один з яких виступав за порозуміння з українським населенням, вважав актуальним завданням координацію дій обох народів у протидії спільним ворогам, у іншому політичні сили дотримувалися переконання про неможливість будь-яких домовленостей з українцями. У боротьбі між цими двома таборами формувалася політика офіційних органів ППД та еміграційного уряду з українського питання. Зміст більшості декларацій, а також спроби переговорів з представниками українського населення свідчать про певну перевагу ідеї польсько-українського діалогу.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях автора:

1. Поліщук П. Система інституцій «Польської підпільної держави» // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: історія. – 2007. – № 18. – С. 180 – 188.

2. Поліщук П., Яровий В. Органи місцевого управління «Польської підпільної держави» за часів Другої світової війни // Науковий вісник дипломатичної академії України. – Київ, 2007. – Випуск 14. – С. 432 – 449.

3. Поліщук П., Яровий В. Проблема дефініції поняття «Польська підпільна держава» // Вісник Дніпропетровського університету. Науковий журнал. Серія: археологія та історія. – Дніпропетровськ, 2008. – № 1, Випуск 16. – С. 154 – 165.

4. Поліщук П. Передумови виникнення «Польської підпільної держави» // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки РДГУ. – Рівне, 2008. – № 13. – С. 278 – 283.

АНОТАЦІЯ

Поліщук П.Я. «Польська підпільна держава» (1939 – 1945 рр). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.02 – всесвітня історія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

У дисертації на підставі значної кількості архівних матеріалів та опублікованих документів досліджено процес формування та функціонування інституцій «Польської підпільної держави» в період Другої світової війни (1939 – 1945). Автор докладно аналізує становлення цивільного підпілля в перші роки війни, налагодження системи взаємодії організацій, вироблення злагодженої програми. З’ясовано принципи та проблеми розбудови інституцій підпільної влади протягом 1941–1943 років, коли вона стає насправді дієвою. Окремо проаналізовано функції «Польської підпільної держави», здійснювані її органами у гуманітарній, економічній, правовій та інших галузях. Висвітлено суперечності та погляди провідних діячів польського цивільного підпілля щодо українського питання.

Ключові слова: Друга світова війна, «Польська підпільна держава», Делегатура Уряду, департаменти, окружні та повівові делегатури, декрети і акти.

АННОТАЦИЯ

Полищук П.Я. «Польское подпольное государство» (1939 – 1945 гг.). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2008.

В диссертации на основании значительного количества архивных материалов, а также изданных документов исследуется процесс формирования и функционирования «Польского подпольного государства» в период Второй мировой войны (1939 – 1945). Автор впервые в украинской историографии рассматривает проблему замещения государственных функций польским подпольем, которое представляет органическую часть национального движения сопротивления.

В работе всесторонне анализируется становление гражданского подполья в первые годы войны, отлаживание системы взаимоотношений организаций, отработка единой программы действий. Особенностью польской ситуации является то, что гражданские органы подпольной власти существовали наряду с военизированными подразделениями. Таким образом, подпольное движение имело характер двувекторного развития.

Подробно исследованны принципы и противоречия строительства институций подпольной власти на протяжении 1941–1943 годов, когда она становится по-настоящему действенной. В это время представляется сформированной система центральной и локальной власти, рассмотренная в диссертации как многоуровневая структура: 1) центральных органов; 2) отраслевых органов и программ; 3) местных администраций, реализирующих политику Центра и координирующих свою работу по вертикальному принципу.

Отдельно анализируются функции «Польского подпольного государства», осуществляемые в гуманитарной, экономической, правовой и других отраслях. Рассматриваются взгляды ведущих деятелей польского гражданского подполья по отношению к украинскому населению, так как этот вопрос был одним из наиболее проблематических в их деятельности. Утверждается, что «Польское подпольное государство», осуществляя свои задачи в условиях немецко-фашистской окупации, не стало государством в полном значении этого слова, но все же сыграло очень важную роль в самоопределении польского общества и стало феноменальным явлением в истории Второй мировой войны.

Ключевые слова: Вторая мировая война, «Польское подпольное государство», Делегатура Правительства, департаменты, окружные и волостные делегатуры, декреты и акты.

SUMMARY

Polishchuk P.Y. «Polish Undergraund State» (1939–1945). – Manuscript.

Thesis for obtanding scientific degree of the candidate of historical sciences, specialization 07.00.02 – world history. – Kyjiv Naional Taras Shawchenko Uniwersity. – Kyjiv, 2008.

In thesis on the base of great amount of archive materials and published documents is researched process of appearance and action oh the institutions oh «Polish Underground State» during the period of the Secons World War (1939 – 1945). The auhor thoroughly analyzes appearance of civil underground in the first years of the war, setting up the system of cooperation of different organization, preparing coordinated program. Find out the princeples and problems of development of institutions of underground power during 1941–1943. Seperately functions of «Polish Underground State» humanitarian, econnoical, law and other fields is annalized. Also is shown contradictional minds of different representatives of polish underground movement about Ukrainian question.

Кey words: Second World War, «Polish Undergraund State», Representation of the government, department, local representation, decret.