+3 8(066) 185-39-18
f1. Коротке теоретичне обгрунтування актуальності проблеми (есе)
Соціальна робота в школі проводиться вчителями, вихователями, рідше соціальними організаторами, педагогами (штатними і позаштатними), що виступають від імені органів соціальної роботи, підприємств і громадськості. Водночас треба відзначити, що кадрова проблема в сфері освіти безупинно загострюється. Наприклад, у школах України не вистачає не тільки викладачів-предметників, а й фахівців соціальної роботи – у школі їх майже не зустрінеш.
Соціальне виховання школи реалізується через головні програми: створення або розвиток внутрішньошкільного виховного середовища та активізація виховного потенціалу мікросередовища (педагогізація мікро-соціуму), тобто програми внутрішньої та зовнішньої соціально-педагогіч-ної діяльності школи. Ці програми взаємопов’язані, багато в чому обумовлюють одна одну і знаходяться у діалектичній взаємозалежності.
Напрямки роботи соціального педагога у школі досить різноманітні, однак для успішного виконання своїх професійних завдань, для організації різноманітної і ефективної роботи з дітьми соціальний педагог повинен володіти наступним комплексом знань: знання про предмет своєї праці - дітей, підлітків і колективи, в які вони об’єднані, - клуби, секції, об’єднання за інтересами, організації; знання загальних основ виховання; спеціальні знання; загальна ерудиція.
Важливим кроком у впровадження соціально-педагогічної роботи у школіє вибір напряму розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності. Суттю соціально-педагогічної діяльності школи є створення виховного шкільного, позашкільного простору і організація суспільної життєдіяльності всіх дітей школи з метою становлення, розвитку і реалізації духовності школярів. Проте існують погляди, що шкільна соціальна педагогіка є соціальною роботою в школі, тому вона має концентруватися на наданні допомоги «проблемним дітям», жертвам несприятливих умов соціалізації або соціально-психологічним захистом тощо. Саме тому актуальним є питання визначення ролі і функцій соціального педагога у школі.
2. Структурно-логічна схема
3. Теоретичні напрацювання щодо соціальної роботи в школі
Загальноосвітній навчальний заклад - це такий заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.
До типів загальноосвітніх закладів системи середньої освіти належать середня загальноосвітня школа, спеціалізована школа, гімназія, ліцей, колегіум, загальноосвітня школа-інтернат, спеціалізована загальноосвітня шкода, загальноосвітня санаторна школа, школа соціальної реабілітації, вечірня (змінна) школа; позашкільні навчально-виховні заклади, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, професійно-технічний навчальний заклад, вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації.
Школа як узагальнений тип загальноосвітніх навчальних закладів - важливе соціальне знаряддя введення нової генерації до активного соціального життя через включення у дитяче соціальне буття. Громадянський аспект соціально-педагогічної діяльності школи підкреслював В.В.Зеньковський, який вважав, що мета соціального виховання в школі полягає у «прищепленні учню вищих ідеалів суспільності й вихованні «смаку» до соціальної діяльності, здатної підіймати людину над егоїстично-особистим, маючи інтенцією дух загальнолюдської солідарності».
Особистісний напрям виховання підкреслює І.А.Колеснікова, говорячи, що цілеспрямоване породження у педагогічній взаємодії динаміки сенсів і способів буття дитини, які актуалізують її людські якості. Близько до цього, а саме засобом гармонізації внутрішньо-особистого життя людини, розглядає соціальне виховання Джон Уайт, який вважає, що соціальному вихованню мають бути підпорядковані всі аспекти шкільного життя. Шкільна освіта має, з одного боку, допомогти визначити сенс життя, свої цінності, а з другого - створити можливість цілком поринути в улюблену справу, забувши при цьому про інші інтереси. Однаково важливо турбуватися і про своє процвітання, і про свою душу. Школа ж до останнього часу вважала турботу про душу куди важливішим ділом, ніж турботу про особисті інтереси.
Таким чином, об’єктивним сенсом соціально-педагогічної діяльності школи є керування формуванням і розвитком соціальної сутності людини, проявом і гармонізацією її загальнолюдської, конкретно-суспільної, особистісно-соціальної складових, через включення в різноманітну соціальну діяльність і спілкування під патронатом фахівців з соціального виховання.
За своєю сутністю школа є соціально-педагогічним закладом, спеціально створеним для керування процесом соціалізації, для здійснення соціального виховання дітей. Проте, не можна забувати, що школа, хоча і провідний (щоправда, не завжди, наприклад, у Середньовіччі - церква), але не єдиний фактор соціалізації нової генерації. Тому ефективності вона досягає лише тоді, коли вступає у справжню взаємодію із соціальним середовищем.
Важливим кроком у впровадження соціально-педагогічної роботи у школіє вибір напряму розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності. Суттю соціально-педагогічної діяльності школи є створення виховного шкільного, позашкільного простору і організація суспільної життєдіяльності всіх дітей школи з метою становлення, розвитку і реалізації духовності школярів. Проте існують погляди, що шкільна соціальна педагогіка є соціальною роботою в школі, тому вона має концентруватися на наданні допомоги «проблемним дітям», жертвам несприятливих умов соціалізації або соціально-психологічним захистом тощо. Визначення напряму концепції впливає на виділення об’єкту, змісту, методів і форм соціально-педагогічної діяльності в школі, а також на контингент фахівців, потрібних для розробки концепції.
Базою для створення індивідуальної соціально-педагогічної концепції школи може бути «Конвенція ООН про права дитини» (1989), «Національна програма «Діти України» (1996), «Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.»(2001), «Концепція національного виховання» (1994), «Концепція виховання у національній системі освіти» (1996), Постанова «Про вдосконалення керівництва виховною роботою в закладах Міносвіти України», Національна державна комплексна програма естетичного виховання (1991) та інші сучасні концепції шкільного виховання в світі.
Соціальне виховання школи реалізується через головні програми: створення або розвиток внутрішньошкільного виховного середовища та активізація виховного потенціалу мікро середовища (педагогізація мікро-соціуму), тобто програми внутрішньої та зовнішньої соціально-педагогіч-ної діяльності школи. Ці програми взаємопов’язані, багато в чому обумовлюють одна одну і знаходяться у