+3 8(066) 185-39-18
fскладається з діагностування мікросоціуму, реалізації соціального виховання у мікросередовищі та координації виховної діяльності з іншими соціальними інститутами, закладами, організаціями, особами мікросоціуму.
Отже, соціально-педагогічною діяльністю школи є розроблення і втілення в життя разом з дітьми своєї моделі соціального виховання (для фахівців) і цікавого шкільного життя (для дітей).
Проблема підготовки соціальних педагогів до професійної діяльності, зокрема до соціально-педагогічної роботи у закладах освіти знайшла своє відображення у роботах українських і зарубіжних учених (Абашкіна Н. В., Ар-хипова С. П., Безпалько О. В., Бочарова В. Г., Василькова Т. А., Василькова Ю. В., Віннікова Л. В., Гура О. І., Капська А. Й., Кічук Н. В., Майборода Г. Я., Мацкевич Ю. Р., Міщик Л. І., Овчарова Р. В., Пащенко С. Ю., Пундик Л. Є., Харченко С. Я. та ін.).
Слід зазначити, що методику і технологію соціально-педагогічної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах розглядали у своїх працях Мардахаєв Л.В., Мудрик А.В., Зверева І.Д., Шульга В.В., зазначаючи, що соціальний педагог у загальноосвітньому закладі надає учням та їхнім батькам такі види соціальних послуг: допомагає в адаптації дітей при вступі до школи, у переході із одного ступеня навчального закладу до іншого та при випуску з навчального закладу, у вирішенні конфліктних ситуацій на ранній стадії та запобігає розвиткові складніших проблем; допомагає учням у формуванні навичок вирішення та подолання кризових станів; навчає соціальним навичкам; виступає посередником між батьками та вчительським колективом, спонукає батьків до активної участі в житті навчального закладу, повідомляє адміністрації і педколективу необхідну інформацію про становище в сім’ях учнів, які потребують соціально-педагогічної підтримки; попереджує конфлікти, які можуть виникнути в учнівському колективі, понижує негативний вплив факторів ризику на дітей тощо.
Так, Зверева І. Д., розкриваючи сутність соціально-педагогічної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі, зазначає, що до посадових обов’язків соціального педагога входять також турбота про дітей, які за певних причин не відвідують школу; захист прав дітей - представників національних меншин; виявлення дітей, які незаконно зайняті на роботі у навчальний час і вирішення питання їхньої освіти; сприяння дітям і батькам в отриманні гарантованих їх пільг; організація різноманітних благодійних акцій.
Соціально-правові аспекти діяльності соціального педагога у системі освіти висвітлюють Дубровіна І. В., Капська А. Й., Пінчук І. М., Толстоухова С В.
У короткому енциклопедичному словникові розкривається сутність соціальної роботи у сфері освіти, зазначається, що необхідно розробляти як технології стимулювання педагогіки співробітництва, так і нестандартні методики протидії «педагогікам» нищення, нетерпимості й антигуманізму.
Охарактеризовує школу як інститут соціального виховання та провідний мікрофактор соціалізації дитини Безпалько О. В., розглядаючи життя дитини в школі як органічну частину та продовження її соціалізую чого процесу. Досить часто процес соціалізації особистості в умовах загальноосвітніх закладів супроводжується появою різноманітних соціально-психологічних проблем в дитячому та підлітковому середовищі, особливостей взаємодії учнівського та педагогічного колективів, різних труднощів підлітків, пов’язаних з усвідомленням та розумінням ними власного «Я» - образу. Все це викликає необхідність організації соціально-педагогічної роботи з вихованцями загальноосвітніх закладів, яку має здійснювати кваліфікований фахівець.
У зв’язку з цим Нікітіна Л. Е. підкреслює необхідність виконання соціаль-ним педагогом основних функцій у школі, зокрема, діагностичної, прогностич-ної, консультативної, захисної, профілактичної, організаторської.
На основі цих функцій виокремлюють основні напрями професійної діяльності соціального педагога в загальноосвітніх навчальних закладах: вивчення соціально-психологічних особливостей особистості та соціально-педагогічного впливу мікросередовища на вихованців шляхом спостереження, бесід, опитування експертів, інтерв’ювання, тестування, аналізу документів; організація соціально-педагогічної взаємодії з особистістю, яка потребує допомоги, що забезпечується підтримкою дітей із проблемних сімей, спонуканням особистості до самореалізації, самостійності; соціально-психологічна допомога та підтримка особистості в кризових ситуаціях; корекція стосунків, способів соціальної дії, посередництво у творчому розвитку особи і групи тощо.
Сучасний загальноосвітній заклад, як зазначає Зверєва І. Д., слід вважати соціально-педагогічною системою, в якій діяльність соціального педагога здійснюється як: функціонально-рольова взаємодія з членами педагогічного колективу; професійна взаємодія з фахівцями різних соціальних служб; гармонізація взаємовідносин у педагогічному колективі.
На відміну від звичайного вчителя, що працює у навчальному закладі, в роботі соціального педагога першорядну роль відіграє не навчальна, а виховна функція, функція соціальної допомоги та захисту.
Доречно зазначити, що педагогічні основи соціальної роботи, зокрема у загальноосвітньому навчальному закладі (педагогічні принципи та зміст соціальної роботи, педагогічні методи вирішення завдань соціальної роботи) висвітлює Павленок П. Д. та Тетерський С В.
Заслуговує на увагу розгляд сучасного освітнього процесу через призму антропології Аносовим І. П., який зазначає, що антропологічна орієнтація нової системи освіти зумовлена тенденціями прискореного розвитку сучасного суспільства; освіту розглядає дослідник як спосіб оволодіння ефективними засобами отримання інформації та набуття навичок самоосвіти.
Педагогічні умови реалізації функцій змісту шкільного компонента висвітлювала Василенко О. М. зазначаючи, що сучасні тенденції розвитку оновленої України висунули перед загальноосвітньою школою ряд якісно нових завдань, зокрема, максимальне задоволення потреб та інтересів школярів. Формування, розвиток і збереження неповторної індивідуальності особистості як соціальної цінності, що набуває нині особливої актуальності і гостроти.
Отже, актуальність проблеми, її виключно важливе соціально-педагогічне значення, недостатність наукових розробок, спрямованих на її вирішення, дали підстави для обрання теми дослідження.
Система освіти України спрямовує свою діяльність на подолання негативних соціальних явищ у педагогічній сфері. На це, зокрема спрямована освіта дітей з обмеженими