Поселення Нижнього Дніпра в ІV ст. до н. е. -III ст. н. е.

Палеоботанічні і палеозоологічні знахідки також демонструють подібність ранніх та пізніх південних поселень. Землеробство базується на вирощуванні ячменю й пшениці, є просо. У стаді 40% тварин складає дрібна рогата худоба, 26% – велика рогата худоба, 17% (в середньому) – кінь. Відмінність між ранніми та пізніми групами полягає в тому, що на останніх у поголів’ї збільшується кількість свиней, натомість стає менше собак. Кіт домашній знайдений тільки на Білозерському поселенні. На досліджених поселеннях знайдено багато пов’язаних з рибальством матеріалів. Аналіз матеріальної культури підтвердив, що поселення південної групи двох хронологічних етапів мають велику кількість подібних ознак. 

На ранніх північних поселеннях частка кераміки у повному речовому комплексі є значною, але загалом – це дрібні фрагменти амфор і ліпних горщиків. У керамічному комплексі амфори становлять, в середньому, 40%, переважає тара Гераклеї. Амфори датуються рубежем V-ІV ст. – першою третиною ІІІ ст. до н. е. Фрагменти гончарного посуду (чорнолакового, сіроглиняного і червоноглиняного) складають не більше 1% від загального керамічного комплексу. Ліпний посуд переважає (60%), але за складом він одноманітний, в основному це горщики, покришки, а також є сковороди, цідилки, мисочки, імітації амфор та бронзових казанів. Простежується різниця між складом знахідок на центральному Кам’янському городищі та на інших поселеннях. Але всюди трапляються металеві вироби, переважно із заліза, знайдені також залізні шлаки і руда, відомі відносно малочисельні бронзові речі, рідкісними є вироби із свинцю й срібла. У великій кількості знайдені скляні намистини. Звичайними виробами з глини є пряслиця. Серед некерамічного матеріалу переважають кам’яні вироби – це, перш за все, точила, зустрічаються також знаряддя, пов’язані з землеробством (зернотерки, розтирачі), у меншій кількості – пращові ядра, намистини. 

Матеріальна культура пізніх північних поселень в цілому відрізняється від матеріалів інших груп. Керамічний комплекс цих поселень складають, амфорна тара (відсоток уламків – від 32-35% до 50% та вище на різних пам’ятках), ліпний посуд (30-70%), гончарний (сіроглиняний-1-20%, червоноглиняний-1-4%, червонолаковий) посуд. Знайдено тільки окремі фрагменти піфосів та кухонних гончарних посудин, поодинокі уламки черепиці наявні тільки на п’яти пам’ятках. Масовий матеріал датується І ст. до н. е. – І ст. н. е. і І-ІІ ст. н. е. Головну частину імпорту складає малоазійський червонолаковий посуд, зустрічаються також мегарські чаші. Найчисленніші форми ліпної кераміки – горщики і миски, розповсюджені також жаровні, плошки, глечики, курильниці тощо. Слабо- та чітко профільовані горщики мають за прототипи скіфські форми. В типах мисок особливо помітний зарубинецький вплив. Деякі типи глечиків та курильниць мають безпосередні аналогії в сарматській культурі, зустрічається кераміка фракійського вигляду, знайдені імітації гончарного посуду античних типів. Крім кераміки, найчисленнішу групу знахідок складають кам’яні вироби. Серед них є речі, пов’язані з рибальством, але грузила для сіток і якірні камені не схожі з виробами на поселеннях узбережжя Дніпровського лиману. Багато знайдено залізних та бронзових виробів, виявлені залізні шлаки та інші рештки виробництва. В невеликій кількості (всього шість) зустрічаються монети, але відсутні ольвійські. Новим елементом культових речей є глиняні підставки для вогнищ із закінченням у вигляді голівок коней або баранів. Використовувались глиняні грузила для ткацького стану. Трапляються поодинокі знахідки граффіті у вигляді окремих літер і тамгоподібних знаків. В значній кількості представлені скляні прикраси. Матеріальна культура цих поселень може бути віднесена до варварського типу, але вона відрізняється від культури ранніх північних поселень, а саме: вони належать до різних господарсько-культурних типів та хронологічних періодів, мають різні етнічні корені. Деякі риси цих культур подібні. Порівняння палеоботанічних матеріалів також демонструє близькість складу сільськогосподарських культур: переважає просо, на другому місці ячмінь, далі – пшениця. Серед палеозоологічного матеріалу виявлена суттєва відмінність – уживання риби та значної кількості диких тварин населенням пізньоскіфських городищ, різниться також склад худобини. 

Розділ 4. Хронологія та етнокультурна атрибуція поселень Нижнього Подніпров’я скіфо-сарматської доби. На основі аналізу археологічних матеріалів поселень Нижнього Подніпров’я визначаються хронологічні етапи їх існування, а також висвітлюється питання етнокультурної атрибуції пам’яток регіону. 

В регіоні Нижнього Подніпров’я поселення з’явились на рубежі V-IV ст. до н. е. як у південній, так і в північній його частині. Існування південної та північної груп поселень одночасно припинилось у першій третині ІІІ ст. до н. е. Оскільки на поселеннях відсутні сліди раптового ворожого нападу, масових пожеж, руйнувань тощо, виникає припущення про переміщення мешканців на нові місця. Цікавими щодо цього є факти знахідок скарбів ольвійських монет, які датуються саме першою чверттю ІІІ ст. до н. е. і можуть свідчити про нестабільність тогочасної ситуації, що знайшло відображення й в одночасному зникненні скіфських курганних могил [Полін С.В., 1992]. У Добруджі виявлено присутність скіфів від кінця ІV-першої третини ІІІ ст. до останньої чверті ІІ –