Поселення Нижнього Дніпра в ІV ст. до н. е. -III ст. н. е.

 

 

Здійснений аналіз археологічних матеріалів поселень, які існували на території Нижнього Подніпров’я в скіфо-сарматську епоху, показав, що хронологія та етнокультурна атрибуція цих пам’яток повинні бути в значній мірі змінені та уточнені. Досліджено дві самостійні лінії виникнення та розвитку культури поселень у досліджуваному регіоні. Запропоновано виділити два основних та один проміжний періоди в існуванні цього населення. 

Рубіж V-IV – перша третина ІІІ ст. до н. е. – період, коли південна частина Дніпровського правобережжя освоювалася носіями ольвійської культури, а у степових скіфів з’явилися власні поселення. Матеріальна і духовна культура, спосіб життя вказаних груп населення розрізняються докорінно. 

З другої третини ІІІ до другої половини ІІ – рубежу ІІ-І ст. до н. е. на території Нижнього Подніпров’я не виявлено археологічних слідів постійного проживання якогось населення. 

Рубіж ІІ-І ст. до н. е. – ІІ-ІІІ ст. н. е. – період поновлення осілого способу життя на всій території Нижнього Подніпров’я на основі схожого господарського типу. Південно-західна частина регіону знову заселяється представниками ольвійської культури, а далі на північ виникають пам’ятки варварської культурної традиції, в культурі населення яких є скіфські, зарубинецькі, сарматські, античні, фракійські риси. Міжетнічні контакти в цей період були більш тісними, що знайшло відображення як у культурі населення, безпосередньо пов’язаного з Ольвією, так і в культурі носіїв варварської традиції. 

 

 

1.Закрытый комплекс амфорной тары с поселения “Усадьба Литвиненко” на Днепровском лимане //Древности Степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1992. – Т. ІІІ. -С. 130-136. 

2.Археологическая коллекция Херсонского краеведческого музея //ВДИ. -1993. -№ 2. -С. 233-241. 

3.До питання про східну межу сільської округи Ольвії в пізньокласичний-ранньоелліністичний час //Археологія. – 1994. -Вип. 3. -С. 19-31. 

4.Греки и варвары в Нижнем Поднепровье в конце V-первой трети ІІІ вв. до н. э. (по материалам раскопок поселений) //ВДИ. – 1995. -№ 4. -С. 111-116. 

5.К вопросу о торговых связях Ольвии и Херсонеса с населением Нижнего Поднепровья в конце V-ІV вв. до н. э. //Античные полисы и местное население Причерноморья. – Севастополь: НАН Украины. ИА, Крым. филиал, Нац. заповедник “Херсонес Таврический”, РАН. Ин-т всеобщей истории. Центр сравнительного изучения древних цивилизаций, 1995. -С. 61-64. 

6.Поселение «Усадьба Литвиненко» на Днепровском лимане //МАИЭТ. -1996. -Т. V. -С. 5-11, с. 456-460. 

7.Excavations on the Eastern Boundary of the Chora of Olbia Pontica //Echos du Monde Classique-Classical Views. -1996. – XL, 15, No. 1. – Р. 99-118. 

8.О хронологии поселений Нижнего Поднепровья античной эпохи //Никоний и античный мир Северного Причерноморья. -Одесса: ОАМ НАНУ, Фонд греч. культуры. Одес. филиал, 1997. -С. 186-192. 

9.Лепная керамика поселений Нижнего Поднепровья (IV-первая треть III в. до н. э.) // Древнее Причерноморье: IV Чтения памяти П. О. Карышковского. -Одесса: ОГУ, ИА АН УССР, ОАМ АН УССР, ООА., ОАО, 1998. -С. 26-33. 

10.До проблеми зв’язків і зміни культур населення Нижнього Подніпров’я в античну епоху // Археологія. – 1998. -№ 3. -С. 113-121. 

11.Скифские поселения ІV в. до н. э. в Степном Поднепровье. -К, 1992. -Ч. 1-2. – 57 с., 50 с. (Препр. /АН Украины. Ин-т археологии). – Співавтори Гаврилюк Н. А., Кравченко С. Н. 

 

 

Дисертація присвячена питанням етнокультурного розвитку населення Нижнього Подніпров’я в скіфо-сарматську епоху. В науковий обіг вводяться матеріали з досліджених в останні десятиліття пам’яток. У роботі показано хронологію поселень та виявлено співвідношення еллінської та варварської культурних традицій. Виділяються хронологічні етапи: встановлено, що регіон був освоєний населенням двох етнокультурних груп на рубежі V-IV ст. до н. е., у першій третині ІІІ ст. до н. е. поселення припинили існування; потім до другої половини – кінця ІІ ст. до н. е. немає археологічних слідів постійного проживання будь-якого населення; на межі ІІ-І ст. до н. е. осілий спосіб життя поновився, нові групи поселень існували до ІІ-ІІІ ст. н. е. Запропонована характеристика двох груп поселень, які відносяться до рустифікованої культури Ольвії на двох хронологічних етапах, і двох груп поселень варварської культурної традиції, де майже неможливо простежити пряму спадкоємність. 

Ключові слова: поселення, скіфо-сарматська епоха, Нижнє Подніпров’я, хронологія, еллінська і варварська культурні традиції, етнокультурна атрибуція. 

 

The dissertation is devoted to an examination of problems relating to the ethnocultural situation in the Lower Dnieper region in the Scythian and Sarmatian period, based on the material from settlements excavated in recent decades. The chronology is clarified, the relationship between Hellenic and barbarian cultural types is reviewed. It is established that there are three historical phases: from the early 4th century to the first third of the 3rd century BC the region was occupied by a population consisting of two different ethnocultural groups; in the late 2nd century BC two new groups of settlements had appeared, which were occupied until the 3rd century AD. There is thus a chronological break when there was no settled population, Hellenic or barbarian. Culturally there are two chronologically distinct groups of settlements which share the culture of the Olbian chora, and two other groups, not directly connected, which have a Scythian or mixed barbarian population. 

Key words: settlement, Scythian and Sarmatian period, Lower Dnieper Region, chronology, Hellenic and barbarian cultural types, ethnocultural definition. 

 

Диссертация посвящена анализу археологических материалов, полученных при раскопках поселений Нижнего Поднепровья скифо-сарматской эпохи. В научный оборот вводятся материалы поселений, исследованных в последние десятилетия. В работе дана характеристика топографии, планировки, стратиграфии, оборонительных сооружений, строительных комплексов, вещественного материала, данных палеоботаники и палеозоологии соответственно разделению поселений на две территориальные группы. Уточнены датировки конкретных памятников, показана хронология поселений, рассмотрены вопросы этнокультурной атрибуции. 

Одним из результатов исследования является уточнение абсолютной хронологии существования поселений в регионе. Возникли две группы поселений в Нижнем Поднепровье на рубеже V-IV – в начале IV вв. до н. э., и обе они прекратили существование в первой трети III в. до н. э. Две новые группы поселений возникли в период от рубежа II-I вв. до н. э. до рубежа I в. до н. э. – I в. н. э. и прекратили существование во II-III в. н. э. Эта хронология дает основание для утверждения того, что проживание оседлого населения в рассматриваемом регионе в скифо-сарматскую эпоху не было непрерывным. 

Поселения, основанные на северо-восточном побережье Днепровского лимана, отражают активность населения Ольвийского полиса в создании большой хоры. При том, что поселения обладают индивидуальными особенностями, сходство в основных чертах позволяет отнести их к одной культуре, определенной исследователями Ольвии как рустифицированный вариант ольвийской. 

Другой характер имели поселения, возникшие у скифов. Они появились в рамках кочевой культуры без противопоставления одного образа жизни другому, являясь одним из условий выживания кочевого общества. Демографический излишек по отношению к возможностям среды находил новое место в обществе, основы которого этим не затрагивались, но скотоводство дополнялось вспомогательными видами деятельности. 

Проведенный анализ топографии, планировки, стратиграфии, строительных комплексов и вещественного материала поселений Нижнего Поднепровья скифо-сарматской эпохи показал различия между двумя группами населения синхронных поселений на уровне археологических культур и хозяйственно-культурных типов. На первом хронологическом этапе (рубеж V-IVвв. до н. э. – первая треть III в. до н. э.) в южной части региона развиваются хозяйственно-культурные традиции греков Северного Причерноморья, а большая часть Нижнего Поднепровья является ареалом распространения скифской культуры. Противопоставление “эллинства” и “варварства” на этом этапе обладает конкретным содержанием. 

В первой трети ІІІ в. до н. э. жизнь на поселениях обеих групп прекратилась, самый поздний материал на них датируется первыми десятилетиями ІІІ в. до н. э. При отсутствии следов вражеского наступления, пожаров, разрушений и т. п. возникает предположение об уходе населения. Косвенным свидетельством нестабильности обстановки являются клады монет. Все это вписывается в общую ситуацию в Северном Причерноморье. Археологических свидетельств пребывания населения на территории Нижнего Поднепровья во время “запустения степей” не обнаружено. 

Возобновление оседлого образа жизни, выразившееся в появлении новых поселений, началось на рубеже ІІ-І вв. до н. э. В хозяйственном укладе населения поселений побережья лимана и позднескифских городищ имеется сходство, которое нашло отражение в материальной культуре. Тем не менее, различия между этими группами памятников прослеживаются в основных культурообразующих признаках: размерах поселений, планировке, стратиграфии, строительных традициях, фортификации, керамическом комплексе, наборе монет, соотношении агрикультур и животных в стаде. Присущее первому этапу противопоставление греческой и варварской культуры теперь уже не наблюдается так явно как прежде, можно проследить и культурное заимствование, и этническое смешение, однако две культурные традиции по-прежнему находят выражение в археологическом материале двух групп поселений. 

Ключевые слова: поселение, скифо-сарматская эпоха, Нижнее Поднепровье, хронология, эллинская и варварская культурные традиции, этнокультурная атрибуция.