Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю

Наукова новизна одержаних результатів може бути узагальнена в основних положеннях, що виносяться на захист:

1. Категорія інформативності є основною змістовною категорією ГПП, що характеризується багатокомпонентною поверхневою та глибинною структурами.

2. План змісту категорії інформативності в ГПП експлікується в трьох типах інформації – фактуальній, суб'єктивно-модальній, інструктивно-орієнтуючій, які відрізняються за способом відображення дійсності та за функціональною спрямованістю. План вираження категорії інформативності в ГПП охоплює текстову, піктографічну та ідеографічну форми інформації.

3. Композиційно-змістовна структура ГПП містить лінгвальні і нелінгвальні форми подачі інформації і відзначається наявністю обов'язкових і факультативних блоків. Фактичний матеріал у ГПП розміщується за ступенем значущості інформації для реалізації комунікативної настанови повідомлення і прагматичних “локальних” функцій окремих елементів композиції.

4. Суб'єктивно-модальна інформація в ГПП полягає в акцентуації, емфатичному виділенні інформаційно вагомих елементів повідомлення для реалізації основного комунікативного наміру і комплексу прагматичних настанов. Суб'єктивно-модальна інформація, змістовна структура якої містить експресивно-емоційний і оцінний блоки, засоби суб’єктивно-оцінної модальності, сприяє цілеспрямованій реалізації прагматичного аспекту інформування в ГПП.

5. Прагматичний аспект інформування визначається як цілеспрямована організація лінгвальних і нелінгвальних засобів, за допомогою яких фокусуються такі аспекти фактуальної інформації, як цінність, вірогідність, новизна, корисність; акцентується увага на інформації про інформацію і комунікантах; забезпечується ефективність передачі/одержання інформації в умовах газетної комунікації. Специфіка реалізації категорії інформативності в ГПП, що являє собою прагматичний аспект інформування, полягає в експлікації чинників комунікативної ситуації, використанні невербальних форм прагматичного компонента інформування, поліаспектності прагматичних настанов автора та змістовній структурі суб'єктивно-модальної інформації, що співвідноситься з ними.

6. Додаткові прагматичні настанови реалізуються локально у відрізках тексту, що лінійно розгортаються розміром від речення до слова/словосполучення. До розряду додаткових, “локальних” прагматичних настанов належать: 1) підвищення вірогідності й авторитетності повідомлення; 2) привернення уваги до рубрики погоди в цілому і конкретного блоку інформації зокрема; 3) прагнення розширити читацьку аудиторію; 4) активізація уваги за рахунок засобів образності, експресивності, емоційності, оцінності. Додаткові прагматичні настанови підпорядковані основній меті – забезпечити ефективність інформування адресата.

7. До невербальних способів реалізації прагматичного аспекту інформування в ГПП відносять різні шрифти, що використовуються у заголовках, підзаголовках; таблиці, гістограми, графіки, піктограми, схематичні карти і зображення; колірне виділення блоків інформації, що відповідає заключній і/чи заголовній композиційній частини повідомлення; колірне виділення метеорологічних топографічних умовних знаків (ізотерма та ізобара) і вербального супроводу відеоряду. Невербальні засоби реалізації прагматичного аспекту інформування в ГПП виконують різні функції: 1) привертають увагу до рубрики погоди; 2) ілюструють вербальну інформацію; 3) сприяють економії інформаційного простору; 4) полегшують процес пошуку необхідної для адресата інформації; 5) створюють у текстах малий візуальний простір, що дає можливість адресату швидко охопити весь зміст повідомлення; 6) підвищують ефективність інформування.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що результати проведеного аналізу сутності КІ в прагмалінгвістичному аспекті на матеріалі англомовних ГПП поглиблюють та доповнюють наявні теоретичні положення про обумовленість вибору мовних засобів прагматико-комунікативними характеристиками текстів, що є певним внеском у розроблення теоретичних питань теорії тексту, прагмалінгвістики, теорії комунікації. Отримані результати доповнюють наявні дані про структуру текстової КІ, особливості реалізації прагматичного аспекту інформування.

Практична цінність одержаних результатів визначається тим, що систематизований матеріал та результати дослідження можуть бути ефективно використані в процесі викладання теоретичних курсів із стилістики (“Композиційно-мовленнєва організація текстів різного жанру”, “Функціонально-стилістичні особливості газетних повідомлень”) та лексикології (“Шляхи збагачення лексики”) англійської мови, спецкурсів із лінгвістики тексту і прагматичних аспектів тексту, а також на практичних заняттях з англійської мови, при написанні курсових, дипломних робіт студентів та у наукових дослідженнях аспірантів.

Особистий внесок полягає в систематизації та узагальненні даних про КІ; в аналізі плану змісту і плану вираження КІ в ГПП; у розробленні композиційно-змістовної моделі ГПП; у дослідженні вербальних і невербальних засобів прагматичного впливу на читача; в аналізі “локальних” прагматичних настанов ГПП.

Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри перекладу Сумського державного університету (1999-2002). Дисертаційне дослідження пройшло апробацію на І Всеукраїнській конференції перекладачів “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Сумський державний університет, Суми, вересень 1999), на IV Міжнародній науково-методичній конференції “Фундаменталізація та профілізація підготовки фахівців з вищою освітою” (Сумський державний університет, Суми, вересень 1999), на Міжнародній науковій конференції “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, квітень 2000), на ІІ Всеукраїнській конференції перекладачів “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Сумський державний університет, Суми, травень 2001), на ІІ Міжнародній науковій конференції “Pragmatics and Beyond” (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, травень 2001), на ІІІ Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Сумський державний університет, Гурзуф, травень 2002).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження надруковані в повному обсязі в 9 одноосібних публікаціях автора (7 статтях у провідних фахових виданнях України (1999-2002) та 2 тезах