Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю

Лінгвовізуальний комплекс (ЛВК) газетного синоптичного тексту, що трактується як композиційно-змістовна модель позатекстового ГПП, можна представити таким чином:

 

Композиційно-змістовна модель позатекстового ГПП будується за формулою:

[ЗП + ВР + ВСВ (КДІ + ЗІ) ],

де ЗП – заголовок повідомлення; ВР – відеоряд; ВСВ – вербальне супроводження відеоряду; КДІ – кадрова інформація; ЗІ – закадрова інформація.

Стереотипність композиції ГПП підвищує інформативність тексту та забезпечує адекватне сприйняття інформації. Композиційна структура ГПП віддзеркалює жанровий принцип їх побудови, який ґрунтується на єдності форми і змісту текстів, і відрізняє від інших жанрових текстів.

У третьому розділі дисертації “Реалізація прагматичного аспекту інформування в газетному повідомленні про погоду” наведені результати аналізу засобів експлікації чинників комунікативної ситуації в ГПП, структури суб'єктивно-модальної інформації та форм реалізації прагматичного аспекту інформування.

У ГПП чинники “автор” і “джерело інформації” експлікуються за допомогою: 1) займенника першої особи множини we, напр. : As high pressure dominates the West we will see mostly sunny skies today with very hot conditions (September 3) ; 2) дієслів пасивного стану, напр. : Navigation was shut down through the winter and did not resume until April 15 (November 15) ; 3) прийому цитування і/чи вказівки на зовнішнє джерело повідомлення, напр. : On St. Patrick’s Day, 1778, green frogs were heard in Trappe, Pa., according to the diary of Mr. Muhlenburg (March 17) ; 4) назви авторитетного органу, здатного давати додаткову інформацію про погоду, напр. : AccuWeather Hotline: 1-900-329-2228 (May 23) ; 5) назви офіційної організації/програми, що вивчають погодні явища та запобігають їх негативним наслідкам, напр. : A wind gust of 164 mph was recorded at the National Hurricane Center in Coral Gables (August 23). Джерело інформації може мати колективного автора цілого повідомлення чи окремих блоків інформації; невідомого автора цілого повідомлення; індивідуального автора – зовнішнього стосовно колективу авторів джерела окремих блоків інформації. Авторське різноманіття слугує єдиній прагматичній меті – підвищити вірогідність та авторитетність повідомлення про погоду.

Репрезентація чинника “адресат” здійснюється такими способами: 1) лексико-стилістичним (використання локальної метонімії), напр. : An area of rain will accompany a storm system as it invades the West Coast today (March 24) ; 2) лексико-семантичним (слова/словосполучення на позначення груп адресатів), напр. : Residents of Kansas City, Mo., have become increasingly aware of the dangers of severe thunderstorms and tornadoes in the spring (March 25) ; 3) лексико-граматичним (використання невизначеного займенника one; дейктичного маркера those у сполученні з дієприкметниковим зворотом), напр. : The train from Pittsburgh to Philadelphia was blocked for two days, making one believe that the weather had a loco motive (April 28). It will be chilly during the morning, especially for those heading out to sunrise services (April 12) ; 4) синтаксичним (директивні речення), напр. : Call for 3-day forecast for any location (March 7).

Домінантна позиція синтаксичного способу експлікації чинника адресата (коефіцієнт частоти використання (КЧВ) – 2, 45) у формі інструктивно-орієнтуючої інформації викликана прагматичною настановою автора “проінструктувати” реципієнта, тобто надати інформацію про передбачувані/ бажані дії адресата на шляху використання базової фактуальної інформації.

Подаючи точку зору автора, модальність є проникливою текстовою категорією, найбільш повно вираженою в суб'єктивно-модальній інформації, що реалізується через поступове нагромадження сигналів авторської модальності. До таких маркерів у ГПП відносять експресивно-емоційний і оцінний блоки, засоби суб'єктивно-оцінної модальності.

Експресивно-емоційний блок суб'єктивно-модальної інформації містить тропи, найбільш виразними серед яких є метафори, засоби графічної образності та синтаксичної експресії.

Стерті метафори (КЧВ – 2, 25) поширені в ГПП з огляду на універсалізацію текстового змісту. Використання індивідуальних авторських метафор (КЧВ – 0, 18) сприяє підвищенню інтересу до змісту повідомлення, розширенню читацької аудиторії. Образність у ГПП реалізується за допомогою сенсорної лексики, значна частина якої (62%) представлена образними метафорами.

Амбівалентний характер метафоризації в умовах ГПП полягає у створенні варіативного лексичного оформлення, з одного боку, і прагненні до економії мовних засобів, з іншого боку. Блок інформації, що відповідає на запитання “що робить? ” у композиційно-змістовній моделі ГПП, позначений образністю. Наявність в одній лексичній одиниці не тільки основного, але й експресивного значення впливає на адресата, дає йому додаткову інформацію про погоду/погодне явище.

Написання слів з великої літери, уживання лапок як засобу графічної образності підсилюють інформацію ГПП емфатично, акцентують увагу адресата на конкретному блоці, що обумовлено прагматичною настановою викликати відповідне відношення до погоди/погодного явища у реципієнта, напр. : The famous “Easter Blizzard” hit Kansas, Nebraska and South Dakota April 14, 1873 (April 14). “The Great Natchez Tornado” destroyed the town of Natchez, Miss. (May 7).

Експресивність синтаксису виражається в емфатичних конструкціях та інверсії. Емфатичні конструкції підсилюють виразність ГПП, інверсія фокусує увагу реципієнта на зазначеному блоці інформації, напр. : So much dust became air-borne in Kansas and Iowa on April 10, 1935, that schools