Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю

Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаної літератури, що налічує 295 позицій, списку ілюстративних джерел, що містить 253 позиції, та 6 додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 182 сторінки, загальний обсяг роботи – 219 сторінок.

У вступі обгрунтовано вибір теми, її актуальність і наукову новизну, визначено мету, головні завдання, об’єкт і предмет наукового пошуку, описано матеріал, теоретико-методологічну базу і методи дослідження, розкрито теоретичну значущість і практичну цінність роботи, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі дисертації з'ясовуються питання вибору матеріалу дослідження, критично узагальнюються результати попередніх досліджень із лінгвістики тексту та прагмалінгвістики, що стосуються ГПП як об'єкта і КІ як предмета дослідження; визначається статус ГПП у системі текстів газетно-публіцистичного стилю; осмислюються різні точки зору стосовно категорій тексту в цілому і КІ зокрема; аналізуються план змісту і план вираження КІ в ГПП; ідентифікуються характеристики чинників комунікативної ситуації і роль суб'єктивно-модальної інформації, вагомі для реалізації КІ в ГПП.

Другий розділ містить аналіз реалізації точності та стислості у зазначених текстах; розглядаються процеси універсалізації і спеціалізації в ГПП; пропонується композиційно-змістовна модель ГПП.

Третій розділ присвячений дослідженню прагматичного аспекту інформування в ГПП; визначається статус чинників комунікативної ситуації в ГПП; аналізується змістовна структура суб'єктивно-модальної інформації і розглядається невербальна форма реалізації прагматичного аспекту інформування.

Кожний розділ супроводжується висновками.

У загальних висновках підбиваються підсумки проведеного дисертаційного дослідження, осмислюються його теоретичні та практичні результати.

У додатках наводяться приклади текстів ГПП, що становлять матеріал дослідження, діаграма, схеми і таблиці, що містять дані кількісної обробки фактичного матеріалу.

 

Перший розділ дисертації “Теоретико-методологічні принципи аналізу категорії інформативності в газетному повідомленні про погоду” присвячений вивченню газетного синоптичного тексту як об'єкта аналізу, інформативності як базової категорії зазаначеного тексту, осмисленню прагмалінгвістичного підходу до дослідження КІ. Газетний синоптичний текст визначаємо як коротке інформаційне ГПП, що характеризується такими параметрами, як інформативність, актуальність, оперативність, об'єктивність, точність, стислість. ГПП, призначений для об'єктивної подачі інформації про погоду, характеризується як полікодовий текст внаслідок свого семіотичного ускладнення. Кореляція вербальних та невербальних знаків в газетному синоптичному тексті полегшує комунікативне орієнтування реципієнта.

Інформування не є єдиною метою автора в ГПП. Адресант прагне привернути увагу читача, змусити скористатися інформацією про погоду та переконати його в її вірогідності.

КІ існує у невід’ємному взаємозв'язку з іншими текстовими категоріями. Так, дослідження КІ з огляду на її вплив на адресата неможливе без залучення категорії інтегративності. Семантична і формально-структурна сторони інтегративності віддзеркалюються у двох взаємозалежних аспектах: цілісності та зв’язності. У газетному синоптичному тексті, основною характеристикою якого є стислість, компресія реалізується з різним ступенем стиснення та різними засобами, що сприяє цілісності сприйняття інформаційного повідомлення: формальна зв’язність здійснюється за допомогою різнорівневого повтору, змістовна зв’язність забезпечується за рахунок структури та композиції ГПП. Композиції газетного синоптичного тексту притаманна чітка послідовність інформаційних блоків, оскільки вона задається автором заздалегідь і є орієнтиром для читача.

Категорія інтегративності тісно пов'язана з категорією дискретності, що є її “зворотною стороною” та необхідною умовою. Категорія інтегративності орієнтована на чинник адресата, тобто пов'язана з процесом сприйняття тексту, а категорія членування – на автора і процес продукування тексту. Розмаїтість форм інформації, структурно-композиційні особливості ГПП об’єктивуються авторським наміром оптимально організувати текстовий матеріал, домогтися максимального ефекту інформування.

В умовах ГПП інформативність – це не абсолютна кількість інформації чи загальна інформаційна насиченість синоптичного тексту, а лабільна величина, здатність адекватного донесення визначеної міри інформації про погоду до реципієнта за каналом зв'язку. Інформація в синоптичному повідомленні забезпечує одержання нових фактів про погоду, причому необхідною умовою здійснення інформування є нерівнозначність тезаурусів комунікантів. Основні властивості інформації в ГПП – цінність, корисність, новизна, істинність.

Функція передачі фактів від адресанта адресату в ГПП здійснюється за допомогою конкретних мовних засобів. Негентропійна функція інформації здійснюється за рахунок надмірності і компресії, з одного боку, і об'єктивності, актуальності, точності, з іншого боку. Функція текстової інформації як міри розмаїтості в ГПП реалізується за допомогою багатопланової інформаційної структури та ефективних лексичних засобів.

План вираження КІ в ГПП складають текстова, піктографічна й ідеографічна форми інформації. Піктографічна інформація про погоду подається у формі схематичних карт, схематичного зображення фаз місяця і піктограм. Ідеографічна інформація в ГПП подана у вигляді графіка, стовпчикової гістограми, таблиць. Текст виконує інтегруючу функцію, препарує осмислення невербальної інформації. Специфічними особливостями інформації в ГПП на рівні форми є трансформованість і наочність.

План змісту КІ – це типи інформації, що функціонують у ГПП. З огляду на прагмалінгвістичний характер дисертаційного дослідження чинник “автор” є стартовим для класифікації типів інформації ГПП.

Фактуальна інформація – це інформація про реальне положення справ, яка позначена нульовим ступенем авторської інтерпретації і спрямована на зняття невизначеності знань читача про модельовану у повідомленні картину дійсності. Суб'єктивно-модальна інформація – це позначене авторською інтерпретацією інформаційне збільшення щодо положення справ у дійсності, метою якого є забезпечення успішності та ефективності прагматичного інформування. Інструктивно-орієнтуюча інформація – це позначена нульовим ступенем авторської інтерпретації інформація про бажані/передбачувані дії адресата на шляху використання базової фактуальної інформації.

Прагмалінгвістичний підхід