Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю

Компресія на графемному, фонологічному і морфологічному рівнях у ГПП виступає у формах абревіації, усічення та акронімії (відповідно 91, 8%, 7, 7%, 0, 5% від загальної кількості проаналізованих скорочень), напр. : Humid; a p. m. t-storm in spots (June 29). Intense thunderstorms caused flooding in southeastern Pennsylvania Aug. 5, 1843 (August 5).

Лексико-синтаксична компресія в ГПП досягається за допомогою: 1) односкладних і неповних речень, напр. : A mix of sun and clouds (March 16). Lows 26 to 45 (November 19) ; 2) асиндетону, напр. : Clouds will return tomorrow; perhaps flurries late (March 12) ; 3) багатокомпонентних складних слів, напр. : a 100-yard-wide tornado (May 28), hit-and-miss thunderstorms (July 8) ; 4) асиндетичних субстантивних словосполучень, напр. : sea level pressure (October 12), wind speed record (April 12) ; 5) значущої відсутності артикля the у заголовку, напр. : Chesapeake Bay, Tidal Potomac; Potomac River and Tides.

Семантико-семіотична компресія складається із піктографічного і лінгвовізуального способів, скорочує вербальний план ГПП за рахунок використання невербальних знаків і при цьому унаочнює подану інформацію. Трансформація умовної символіки в інший код передбачає однозначне тлумачення умовних знаків з огляду на ідентичність фонових знань автора й адресата повідомлення. Піктографічна компресія здійснюється за допомогою відповідних умовних знаків, що скорочує план вираження ГПП до 91-96%. Лінгвовізуальна компресія в ГПП являє собою кодування інформації вербальними і невербальними засобами, що скорочує план вираження ГПП на 72-74%. Декодування інформації здійснюється повною мірою візуально з урахуванням усіх конституентів лінгвовізуальної компресії.

Аналіз компресії в ГПП показує, що стабільними є лише ті елементи, що віддзеркалюють та зберігають інформаційну структуру, а це уможливлює побудову композиційно-змістовної формули (моделі) ГПП.

Надмірність, що реалізується у ГПП за рахунок різнорівневого повтору, становить прагматично-релевантну особливість повідомлення з огляду на те, що адресант прагне не тільки валідно використовувати лінгвальні засоби, але й гарантувати при цьому вірогідність та надійність передачі інформації. Різнорівневий повтор забезпечує зв’язність ГПП, фокусує увагу на предметі повідомлення, сприяє рефлексивному запам'ятовуванню інформації та її збереженню в довготривалій пам'яті. Надмірність та інформаційна компресія інтегрують у своїх зусиллях подолати перешкоди.

Повтор у ГПП має семантичні та графічні характеристики внаслідок комплексного використання графічних і лінгвальних засобів. Графічний повтор являє собою повтор колірної гами, піктограми, графічного зображення і є для читача тематичною, фоновою інформацією в противагу рематичному, семантичному змісту.

Процеси універсалізації і спеціалізації діють у ГПП як дві протилежні тенденції, наявність яких обумовлено стандартом і експресією газетно-публіцистичного стилю. Універсалізація орієнтована на максимальне розширення читацької аудиторії, релевантними тут є процеси формалізації та автоматизації, що сприяють стереотипності повідомлення. Спеціалізація – це актуалізація певних елементів повідомлення, уособлення специфічних рис адресата, тобто диференційна спрямованість на читацьку аудиторію. Стереотипізація ГПП дозволяє не тільки значно скоротити обсяг тексту за рахунок схематизації форми, але й орієнтувати реципієнта на сприйняття найбільш важливої для нього інформації.

Гранична стислість ГПП обумовлює стандартність викладу на лексичному рівні, що дозволяє виділити найбільш частотні стереотипні клішовані словосполучення (will be on tap – 1, 27; will be on the agenda – 1, 16; will be in store – 1, 12; will be the rule – 1, 04).

У результаті аналізу комунікативно-прагматичних і структурно-семантичних принципів побудови газетних інформаційних повідомлень розроблені моделі текстової і позатекстової форми ГПП. Модель текстової форми ГПП базується на універсальній моделі тексту, запропонованої О. М. Мороховським (ІТ + ІБ + ОБ1 + … + ОБП + ЗБ, де ІТ – індикатор тексту; ІБ – інтродуктивний блок; ОБ – основний блок; ЗБ – заключний блок), та принципах побудови текстів інформаційного жанру газетно-публіцистичного стилю за В. Г. Кузнецовим (“що? де? коли? ”).

Композиційно-змістовну модель текстової форми ГПП можна представити таким чином:

 

Узагальнену композиційно-змістовну модель для текстової форми ГПП представляємо у вигляді формули:

[ЗП + (який?) + що? + що робить? + де? + коли? ],

де ЗП – заголовок повідомлення; який? – характеристика погодного явища; що? – погодне явище; що робить? – дії погодного явища; де? – місце; коли? – час.

У дужки взятий інформаційний блок “характеристика погодного явища”, наявність якого факультативна. Обов'язковими компонентами моделі ГПП є заголовок як зовнішній індикатор повідомлення і три інформаційних блоки, що відповідають формулі [що? де? коли? ]. Дія погодного явища відповідає запитанню “що робить? ” у композиційно-змістовній моделі ГПП і є обов'язковим інформаційним блоком, оскільки локальні і темпоральні маркери обумовлюють його однозначне прочитання.

Прагматичні інверсійні моделі ГПП мають такий вигляд:

[ЗП + де? + (який?) + що? + що робить? + коли? ],

[ЗП + коли? + (який?) + що? + що робить? + де? ].

Категоріям місця і часу в формулах надають великого значення при побудові ГПП. Чітке, компактне введення локальної чи темпоральної інформації орієнтує читача на сприйняття конкретної інформації.

Модель позатекстового ГПП базується на принципах організації лінгвовізуального комплекса за Л. М. Большияновою, який містить заголовок, відеоряд та вербальне супроводження відеоряду. Схематичні карти і зображення, піктограми, графіки, гістограми трактуються як