Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю

Специфіка формування раціональної та емоційної оцінок в ГПП полягає в конвенціональності, обумовленій попереднім знанням автора фактуальної інформації і статистичних даних прогнозу погоди на майбутнє. ГПП притаманні моделі позитивної, негативної і біфокусної оцінок. Суб'єктивно-оцінна інформація моделює необхідний автору прагматичний вплив – переконати адресата у вірогідності інформації, сприяти створенню інформативної багатоплановості ГПП і розширити вплив його модальності.

Суб'єктивно-оцінна модальність – це оцінювання вірогідності інформації з боку суб'єкта комунікації, який є текстовим продуцентом. Вербалізація впевненості адресанта у вірогідності та істинності поданих фактів здійснюється за допомогою модальних модифікаторів. Найбільш частотними модальними дієсловами в ГПП є may, should, can (відповідно 56, 1%, 22, 1%, 14, 6% від загальної кількості проаналізованих модальних дієслів), найбільш поширені модальні слова в ГПП – possibly, maybe, likely (відповідно 45, 1%, 35, 3%, 15, 7% від загальної кількості проаналізованих модальних слів). Модальні модифікатори є опосередкованою вказівкою на автора повідомлення; експлікують апроксимацію і гіпотетичність прогнозу погоди; сприяють етикетизації ГПП; є елементом персуазивного аспекту в модальному аранжуванні ГПП.

У ГПП мовні засоби експресивності, емоційності, оцінності мають характер “вкраплень”, які сприяють ефективній репрезентації фактуальної інформації. Інформативний компонент інтегрує всі наявні в ГПП категорії, підкоряючи їх категорії інформативності.

Крім прагматичної настанови на підвищення ефективності передавання/одержання інформації, автор реалізує комплекс додаткових прагматичних настанов. Додаткові прагматичні аспекти інформування реалізуються локально у межах лінійно розгорнутих відрізків тексту розміром від речення до слова/словосполучення. До розряду додаткових, “локальних” прагматичних настанов залучаються: підвищення вірогідності та авторитетності повідомлення; фокусування уваги на рубриці погоди; прагнення розширити читацьку аудиторію; активізація уваги за рахунок дієвості засобів образності, експресивності, емоційності та оцінності.

Результатом дослідження прагматичного аспекту інформування є виділення таких невербальних засобів, як: різноманітні шрифти, застосовані у заголовках, підзаголовках; таблиці, гістограми, графіки, піктограми, схематичні карти і зображення; колірне виділення блоків інформації, що відповідає заключній і/чи заголовній композиційній частині повідомлення; колірне виділення метеорологічних топографічних умовних знаків (ізотерма й ізобара) і вербального супроводу відеоряду. Невербальні засоби реалізації прагматичного аспекту інформування в ГПП привертають увагу до рубрики погоди; слугують ілюстрації вербальної інформації; сприяють економії інформаційного простору; полегшують процес пошуку необхідної для адресата інформації; створюють у текстах малий візуальний простір, що дає можливість адресату швидко охопити весь зміст повідомлення; підвищують ефективність інформування.

Накопичення прагматичних маркерів у газетній рубриці погоди спрямовано на підвищення ефективності інформування, воно є істотним елементом авторської стратегії побудови ГПП, з одного боку, та імпліцитним засобом впливу на адресата, з іншого боку.

 

Пріоритет функціонального напрямку в сучасному мовознавстві робить актуальним дослідження мовних явищ у комплексній взаємодії з учасниками акту комунікації та позамовним середовищем. Дослідницький інтерес становить інформаційний аспект тексту, зокрема вивчення функціонування категорії інформативності, її плану вираження і плану змісту, аналіз прагматичного аспекту інформування, метою якого є підвищення ефективності передавання/одержання інформації. Аналіз прагматичного аспекту категорії інформативності в газетних синоптичних текстах розширює парадигму знань про взаємозалежність між прагматичною настановою текстів та вибором мовних засобів на її позначення. Головні теоретичні і практичні результати проведеного комплексного дослідження дають змогу дійти таких висновків:

Основним комунікативним наміром у ГПП є інформування, домінуючою категорією, до деякої міри тією, що підпорядковує інші, – категорія інформативності. У плані реалізації впливу на адресата в умовах ГПП категорія інформативності тісно пов'язана з категоріями інтегративності, членування, модальності, локально-темпоральної віднесеності, адресованості. Здійснюючи інформування за допомогою ГПП, автор прагне привернути увагу читача, зацікавити його інформацією про погоду, переконати у вірогідності наведених фактів. Категорія інформативності в ГПП позначена багатокомпонентністю структури, поєднуючи інформаційний і прагматичний аспекти.

Полікодовий характер ГПП обумовлює використання вербальних та невербальних форм інформації. ГПП притаманні лінгвальні та нелінгвальні (піктографічні та ідеографічні) форми реалізації трьох типів інформації: фактуальної, суб'єктивно-модальної та інструктивно-орієнтуючої. Кореляція фактуального, суб'єктивно-модального та інструктивно-орієнтуючого блоків створює умови для екстраполяції одного типу інформації на інший, що спричиняє багатоплановість, всебічне охоплення та об’єктивність подання погодного феномену.

Основними жанровими характеристиками ГПП є точність, стислість та стереотипність. Стислість є результатом графемної, фонологічної, морфологічної, лексико-синтаксичної, семантико-семіотичної компресій, взаємозалежних між собою і спрямованих на забезпечення цілісності повідомлення. Стислість покладена в основу стереотипності та клішованості форми і змісту ГПП. Прерогативою ГПП є інтеграція точного та апроксимативного, короткого і надлишкового, універсального і спеціального, що сприяє підвищенню ефективності, об'єктивності, переконливості інформаційного змісту.

Композиція і зміст ГПП як заздалегідь підготовлених, відредагованих текстів відрізняється чіткістю розміщення фактичного матеріалу за фактором важливості погодної інформації. Актуалізація визначеного вербального/невербального композиційно-змістовного блоку інформування спрямована на реалізацію прагматичної настанови автора – звернути увагу читача на найважливіший істотний аспект повідомлення.

Семіотичне ускладнення ГПП обумовлює наявність вербального і невербального способу реалізації прагматичного аспекту інформування. До лінгвального способу реалізації прагматичного аспекту інформування належить суб'єктивно-модальна інформація, зміст якої складає експресивно-емоційний, оцінний блоки і засоби суб'єктивно-оцінної модальності. До невербальних форм реалізації прагматичного аспекту інформування відносять піктографічну й ідеографічну інформації ГПП, графічні засоби (різні шрифти, колірне виділення блоків інформації, метеорологічних топографічних умовних знаків та вербального супроводу відеоряду).

Специфіка реалізації категорії інформативності в ГПП полягає в експлікації чинників комунікативної