Практикум з філософії

Спробуйте розгорнути сукупність аргументів на користь кожної позиції та з’ясувати для себе, яка з них більше виправдана.

 

Завдання 4. Теорія пізнання Т.Г.Гоббса та Дж.Локка. Скептицизм Д.Юма, сенсуалістські  максими Дж.Берклі.

“…Філософія – це здійснюване через правильне розмірковування пізнання явищ або дій, що виходить із знання їх можливого виникнення чи утворення, а також дійсного чи можливого способу їх виникнення, виходячи із знання їх дій… Це – наука про причини або …наука про “чому”. Отже, метод при  вивченні філософії є найкоротший шлях до того, щоб на підставі знання причин прийти до пізнання їх дій і на підставі знання дій прийти до пізнання їх причин” ( Томас Гоббс).

В даному уривку наводиться визначення філософії та методу пізнання  за Т.Гоббсом. Зверніть  увагу на те, як Т.Гоббс розуміє сутність філософії:

А) як таємне і сакральне (священне) знання ( тобто езотерично);

Б) як проникнення у сутність людського “Я” (антропологічно);

В) як пізнання явищ через їхні дії (гносеологічно).

Як можна зрозуміти з даного уривку: метод – це:

  А) лабораторна діяльність;

  Б) експерименти;

  В) спосіб розмірковування;

  С) певний спосіб пізнання явищ..

Конкретизація уявлень Т.Гоббса про метод філософського дослідження подано в наступному уривку:

“Перший початок всякого знання – образи сприйняття та уявлення. Проте, чому вони існують та звідки походять, ми дізнаємося лише через наукове дослідження, котре… полягає в розкладанні предмету на його основні елементи і в з’єднанні останніх. Тому всякий метод, за допомогою якого ми досліджуємо причини речей, є або з’єднавчим, або роз’єднавчим. Зазвичай роз’єднавчий метод називають аналітичним, а з’єднавчий – синтетичним.” (Томас Гоббс).

Як Т.Гоббс розрізняє способи пізнання у філософії та у природничих науках? Наведіть приклади використання аналітичного методу та синтетичного методу у різних сферах знання.

“Всі висновки щодо фактів ґрунтуються  … на відношенні причини до дії. Лише це відношення може вивести нас за межі нашої пам’яті  і відчуттів. …Знання відношення причинності… виникає цілком з досвіду, коли ми помічаємо, що окремі об’єкти постійно з’єднуються один з одним. …Жоден об’єкт не виявляє у своїх доступних для почуттів якостях ні причин, що його породили, ні дій, котрі він здійснить; і наш розум без допомоги досвіду не може зробити ніякого висновку  відносно реального існування та фактів. …Наш розум … не може знайти дії у …причині, …бо дія абсолютно відмінна від причини і тому ніколи не може бути відкрита в ній” (Девід Юм).

Уважно прочитайте  міркування Д.Юма щодо зв’язку фактів з досвідом. Наведіть приклади, які б показували, що уявлення про причинний зв’язок виводиться з досвіду. Як можна пояснити вислови : “ дія відмінна від причини”,  “дія не може бути відкрита в причині”?

“Від причин, які зовнішньо подібні, ми очікуємо подібних же дій; у цьому суть всіх наших висновків з досвіду. …Не лише неосвічені та тупі селяни, але й діти і навіть тварини вдосконалюються завдяки досвіду і вивчають якості об’єктів природи, спостерігаючи їх дії. …Тому всі заключення з досвіду є наслідком  звички, а не розмірковування” ( Девід Юм). 

Чи можете ви стверджувати на підставі власного досвіду, що звичка – це те ж саме, що знання? Аргументуйте свою відповідь. Чи може досвід, у відповідності з наведеними міркуваннями Д.Юма, давати нам достовірні знання? Як би ви пояснили, в чому полягає скептицизм Д.Юма?

“…Усі погодяться з тим, що ні наші думки, ні пристрасті, ні ідеї, що створюються уявою, не існують поза нашою душею. … Я говорю: стіл існує, - це значить, що я бачу його та відчуваю його на дотик; якби я знаходився поза моїм кабінетом, то сказав би, що стіл існує, розуміючи це таким чином, що, бувши в моєму кабінеті, я міг би сприйняти його… Тут був запах – це значить, що я його відчував; був звук – значить, його чули; були колір або фігура – значить, вони були сприйняті зором або на дотик. …Те,  що говорять про безумовне існування не помислених речей без будь-якого відношення до того, що їх хтось сприймає, для мене абсолютно незрозуміло” (Джордж Берклі).

Наведіть приклади (пізнавальні ситуації), які б підтверджували слова Дж.Берклі. Які аргументи можливі на користь того що речі існують і тоді, коли їх ніхто не сприймає?

 

Завдання 5.Спіноза та Г.Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.

“Під субстанцією я розумію те, що існує само у собі і представляється саме через себе, тобто те, явлення чого не потребує явлення іншої речі, з якої воно повинно було би утворитися.

Під атрибутом я розумію те, що розум маніфестує в субстанції як таке, що складає її сутність.

Під модусом я розумію стан субстанції, те, що існує в іншому та маніфестується через це інше.

Під богом я розумію істоту абсолютно безконечну…, тобто субстанцію, що складається з безконечно багатьох атрибутів, з котрих кожен виражає вічну та безконечну сутність.

Свобідною називається така річ, яка існує з однієї лише необхідності