Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
110
Мова:
Українська
самого суб’єктивного, в самій свідомості. Такою діяльністю може бути тільки естетична діяльність…”
Зверніть увагу на те, що доцільна свідома діяльність включає в себе і момент несвідомого. Як ви вважаєте, з чим він пов’язаний: із емоціями, почуттями чи волінням? Спробуйте назвати тих відомих представників світової філософії, які проводили позицію вихідної тотожності між діями свідомості та засадами світобудови.
14.Виберіть правильні варіанти відповіді на питання.
Філософію Г.Гегеля можна характеризувати перш за все такими рисами:
а) системність:
б) панування логіки;
в) динамізм, панування ідеї розвитку;
г) всеохопність;
д) матеріалістична позиція.
14.Праця, в якій Г.Гегель виклав основні складові свого вчення на основі розгортання життєвого циклу Абсолютної ідеї, називається:
а) “Досвід про людське пізнання”;
б) “Метафізика”;
в) “Світ як воля та уявлення”;
г) “Феноменологія духу”;
д) “Міркування про метод”.
15.Оберіть варіанти правильної характеристики гегелівського розуміння вихідної засади світу:
а) Абсолютна ідея;
б) субстанція – суб’єкт;
в) всеохоплююча сутність, що розвивається;
г) процес, що характеризується визріванням та вирішенням внутрішніх суперечностей;
д) матеріально-природний процес, що породжує духовне.
16.За Г.Гегелем існує три рівні пізнавальної діяльності свідомості:
а) чуття, розсудок та розум;
б) відчуття, мислення та досвід;
в) чуття, рефлексія чуттів та рефлексія рефлексії;
г) прості ідеї, складні ідеї та інтуїція;
д) формальна основа, реальна основа та абсолютна основа.
17.В своїй філософській концепції Г.Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають:
а) божественні енергії, що пронизують створений світ;
б) зовнішні взаємодії речей;
в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї;
г) світові інформаційні процеси;
д) взаємодія мікро, макро та мегапроцесів.
18.Згідно Г.Гегелю, кожна суперечність проходить такі етапи свого визрівання;
а) тотожність, відмінність, протилежність та протиріччя;
б) єдність, конфлікт, синтез;
в) буття, сутність, поняття.
19.За Г.Гегелем, сутність протиріччя полягає в тому, що воно є єдністю протилежних визначень предмету, визначень, що охоплюють граничні прояви даного предмету і, таким чином, подають його цілісно, через внутрішній рух та напругу.
Так Ні
19.Із запропонованих варіантів виберіть ті формулювання, що передають зміст вихідних принципів діалектичної логіки Г.Гегеля:
а) тотожність мислення і буття;
б) тотожність протилежностей;
в) єдність початку та принципу;
г) єдність Я та не-Я;
д) синтез матеріалу чуття та категорій розсудку.
20.Складовими філософської системи Г.Гегеля постають:
а) логіка, філософія природи, філософія духу, науковчення;
б) критика чистого розуму, практичного розуму та здатності судження;
в) феноменологія духу, логіка, філософія природи, філософія духу, етика та естетика;
г) етика, естетика, монадологія, феноменологія духу.
21.Продемонструйте, яким чином пов’язані між собою вчення Г.Гегеля про життєвий цикл абсолютної ідеї та класифікація основних складових його філософської системи.
22.В чому вбачав Л.Фейєрбах вихідний недолік філософії Гегеля?
а) в її зайвій деталізації;
б) в її перебільшеній логізації;
в) в тому, що вона являла собою логізовану теологію;
г) в її зв’язках із політикою;
д) в її складності.
23.Який принцип постає вихідним для філософії Л.Фейєрбаха?
а) принцип монізму;
б) принцип гуманізму;
в) принцип активності;
г) принцип тотожності протилежностей;
д) антропологічний принцип.
24.Л.Фейєрбах закликав:
а) замінити релігію об’явлення релігією всезагальної людської любові;
б) знищити усяку релігію тому, що вона спотворено виражає людську сутність.
25.За Л.Фейєрбахом до сутнісних сил людини слід віднести:
а) силу почуття, силу розуміння та силу бажання;
б) силу науки, техніки та фантазію;
в) любов, спілкування та єдність із природою.
Використання першоджерел в опрацюванні теми
Загальні вказівки. Приступаючи до вивчення даної теми, студенти мають усвідомити, що філософські категорії німецької класичної філософії не завжди однозначно передаються змістом категорій сучасного мислення або навіть відсутні в сучасній філософії.
Завдання 1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки.
При вивченні першого питання необхідно засвоїти такі ключові терміни і поняття: трансцендентне, об’єкт, суб’єкт, активність, діяльність, системність, розвиток, діалектика, рефлексія. Німецька класична філософія змістила спрямування дослідження від об’єкта до суб’єкта, від природи до історії і культури; на високому теоретичному рівні збагатила філософію і науку низкою ідейних надбань (принцип активності, розвитку, розробка діалектики, принцип системності, рефлексії і т.д.).
Уважно перечитайте наведенні нижче висловлювання мислителів минулого і сучасності. Зверніть увагу на:
- зв’язок відкриттів німецької класичної філософії із соціально-культурними чинниками епохи;
- розуміння німецької класичної філософії як вершини новоєвропейської філософії.
“Філософська революція в Німеччині – неминучий наслідок релігійної революції, здійсненої Лютером.” (Г.Гейне).
До якого принципу німецької класичної філософії підводить це положення?
“Все, що почали у духовній діяльності XVIII ст. англійці та французи, було завершено в Німеччині. І там виникла та естетично-філософська система освіти, яка в духовному відношенні визначила в цій країні останні десятиліття XVIII і перші десятиліття XIX ст... В інтелектуальному відношенні – це найвеличніший час німецького, навіть, європейського культурного життя, час високої духовної зрілості та свободи. ...Вона була покликана звести