Практикум з філософії

А: Ф. Бекон

В: Р. Декарт

С:  Т. Гобс

D: Б. Спіноза

E: Т. Лейбніц

22. Наведіть правильне закінчення відомої тези Б.Паскаля: “Вся наша гідність – у здібності мислити… Спробуємо ж мислити гідно: в цьому …”

а) основа нашої культури;

б) основа нашого пізнання;

в) основа нашої моральності;

г) основа нашої цивілізованості;

д) основа нашого добробуту.

23.Проведіть логічний зв’язок між вченням Б.Паскаля про серединне становище людини в світі та його визначення найпершого життєвого завдання людини.

24.Століття Просвітництва в історії Європи – це:

a) XVI ст.

б) XVII ст.

в) XVIII ст.

г) XIX ст.

25. Більшість просвітників вважали, що найпершою умовою людського буття постає розповсюдження знань, а серед усіх знань найпершу значущість мають знання моральних норм і принципів.

  Так Ні

26.Однією із найперших проблем, що знаходилась в центрі уваги європейського просвітництва, була проблема:

а) пошуку засад світобудови;

б) обгрунтування найперших принципів правильного логічного мислення;

в) докладного розгортання вчення про субстанцію;

г) розроблення найбільш виправданого методу наукового пізнання;

д) дослідження глибинних, найперших зв’язків людини і суспільства.

 

 

Завдання 1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.

“…Один француз заявляв: ”У Голландії інтерес держави у справах торгівлі становить інтерес приватних осіб, вони йдуть крок у крок (це те ж саме, що сказати, що держава і купецьке товариство – одне й те ж саме) …коли приватна особа робить для своєї комерції щось, що суперечить інтересу держави, держава заплющує очі і робить вигляд, що не помічає цього…” ( Фернан Бродель. “Час світу”).

Уважно прочитайте уривок.

З’ясуйте, чиї інтереси – окремої особи чи держави – ставилися вище у Голландії у період Нового часу? Чи можна з даного уривку зробити висновок не лише про відмінність, а й про певне співпадіння  інтересів приватної особи – купця – та держави? Які зв’язки і залежності можна зауважити між завоюваннями нових земель та морськими подорожами і розвитком наукових знань?

“…Освіта звільняє людину від дикості та варварства… Наука настроює і спрямовує розум на те, щоб він віднині ніколи не залишався у спокої та …не застигав у своїх недоліках, а, навпаки, постійно спонукав себе до дії і прагнув до вдосконалення. Адже неосвічена людина не знає, що значить заглиблюватися в себе саму, оцінювати себе, і не знає, яким радісним є життя, коли помічаєш, що з кожним днем воно стає кращим; якщо ж така людина випадково має якусь позитивну якість, то вона вихваляється цією якістю … та використовує її , можливо, навіть вигідно, проте не приділяє уваги тому, як цю якість розвинути і примножити. … Освічена ж людина, навпаки, не лише використовує розум й всі свої позитивні якості, але постійно виправляє свої помилки і вдосконалюється у доброчесності” ( Френсіс Бекон ).

На який аспект важливості освіти звертає увагу Ф.Бекон – освіта має важливе значення в першу чергу для саморозвитку особистості чи для суспільства? На думку Ф.Бекона, заняття науками необхідні для зміни соціального становища людини чи для самовдосконалення? Зверніть увагу на те, про які конкретні відмінності між освіченою та неосвіченою людиною пише Ф.Бекон.

“…Науки ще сильніше та ефективніше спонукають нас звеличувати і прославляти божественну велич… І для того, щоб ми не впали у заблудження, Спаситель дав нам дві книги: книгу Писання, в якій розкривається вола Божа, а по тому – книгу природи, що розкриває його могутність. З цих двох книг друга є ніби ключем до першої, бо… розвиває далі нашу віру, змушуючи нас звернутися до серйозного розмірковування про божественну всемогутність…” (Френсіс Бекон).

Використавши даний уривок, поясніть, яким чином мислителі XVII ст. тлумачили співвідношення науки і релігії? Чи протиставлялась релігія науці? Чи розглядали наукові знання як такі, що руйнують релігійні догмати та віру? Чи потрібно віруючій людині займатися наукою?

Чи відповідає дане міркування середньовічній “теорії подвійної істини”?

Які точки зору з приводу співвідношення науки та релігії ви зустрічали в наш час?

“Нова філософія прагне до пізнання речей силами людського розуму і тому починає свою справу … з повною довірою до можливостей людського розуму: вона грунтується на цьому припущенні  і тому за способом її обґрунтування  має характер  догматичний .Оскільки  вона передбачає пізнання, то повинна зробити своїм об’єктом природу речей … і вважати своїм завданням пояснення речей, в тому числі й духовних, із суті природи: через це …вона має характер натуралістичний.. …Людський розум складається з двох здібностей, через які ми уявляємо речі: чуттєвості та розуму …Одна сторона  вважає єдиним істинним пізнання речей через чуттєве сприйняття, інша – за допомогою розуму…, там досвід ( empiria ), тут розсудок ( ratio )…, тому це рішення слід шукати у протилежних напрямках – емпіризмі та раціоналізмі” ( Куно Фішер).

Які основні характеристики філософії Нового часу перераховано у даному уривку? – Спробуйте чітко їх виділити. Чому автор