Предмет та метод історії економіки та економічної думки

 

 

Для розуміння природи та особливостей функціонування сучасних економічних систем треба розкрити їхній історичний розвиток, виявити закономірності взаємозв'язків між ними. Адже цілісність та взаємообумовленість усіх аспектів економічних систем не дозволяють розірвати коло їхньої обопільної детермінації. Тому передумова пізнання економічних систем — це опанування історичних фактів і подій, що становлять віхи в розвитку господарських сфер суспільств і є етапами досягнення сучасного становища. Цим і визначається місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.

Протягом тисячоліть відбулися безліч фактів та подій, що вплинули на нинішній стан господарських систем. Визнання тих чи інших фактів і подій як історичних, характеристика та розкриття їхнього значення в розвитку суспільства неможливі без використання відповідних наукових принципів і підходів. Тож головною метою теми є встановлення методологічних засад історико-економічного аналізу розвитку суспільств, розкриття наукових методів, за допомогою яких цей аналіз здійснюється, установлення логіки та окреслення загальних меж історії економіки та економічної думки.

Ця мета може бути досягнута через обґрунтування наукового об'єкта історико-економічних досліджень та визначення в його рамках головного (системоутворювального) зв'язку (як найглибший характеристики об'єкта); цей зв'язок заведено називати предметом дисципліни. Рівень науковості історико-економічного аналізу залежить від методів, що застосовуються у відборі та дослідженні фактів та подій господарського житія суспільства. Загальну логіку історичного розвитку господарських сфер суспільств покликана відобразити його наукова періодизація.

Зазначені підходи до наукового аналізу історичного розвитку економічних систем відображені в п'яти питаннях теми. Методичні поради щодо їх розкриття та освоєння ви знайдете в поданому далі матеріалі.

 

 

Це питання передбачає розкриття сутності та значення предмета історії економіки та економічної думки. Розпочати слід зі з'ясування поняття предмета науки та встановити зв'язок між категоріями науковий об'єкт та науковий предмет дисципліни. При цьому треба звернути увагу на відмінності в змісті об'єкта та предмета наукового аналізу, що характерні для формаційної та цивілізаційної парадигм дослідження суспільних процесів.

Як відомо, поняття об'єкт було обґрунтовано і стало широко використовуватись у наукових розвідках учених середньовіччя для виокремлення з реальної дійсності певних процесів чи явищ, на які спрямовувалася пізнавальна діяльність людей. Межі наукового об'єкта, як правило, установлювалися залежно від цілей, яких прагнув досягти дослідник, та щоразу потребували відповідного обґрунтування. Утім системний підхід вимагає іншого способу встановлення меж наукового об'єкта, визначення його природи. Як об'єкт розглядаються тільки ті явища та факти, яким притаманні ознаки системності, така частина реальності, що є цілісною підсистемою.

Для обґрунтування об'єкта пізнання треба неодмінно вказати на цілісність певних явищ чи процесів реальності, а також розкрити зв'язок з більш широкою системою, до якої вони входять як підсистеми. Так, розглядаючи суспільство як цілісну систему, варто виділити в ній економічну, політичну, соціальну та духовно-культурну сфери, які різняться між собою. Сукупність взаємозв'язаних явищ і процесів господарського ЖИЇТЯ суспільства має певну цілісність, проте вони відносно відокремлено відбуваються в господарській сфері. Тому їх варто виокремити як науковий об'єкт пізнання економічними науками.

Разом з тим економічні процеси та явища мають багатоаспектний характер, можуть розглядатися під різними кутами зору. Тому, аналізуючи їх як відносно самостійну цілісність у суспільстві, кожна економічна наука вибирає свій підхід (ракурс) до них, обґрунтовує доцільність його існування (мету такого аспекту дослідження) та відносну цілісність (взаємозв'язок) процесів і явищ, що їх охоплює даний підхід (з позиції заявленої мети). У зв'язку з цим студенти повинні розкрити мету історико-економічного аналізу господарських процесів і явищ та обґрунтувати об'єкт даної науки. Для цього слід усебічно розглянути суть історичного генезису господарської системи суспільства та його значення в пізнанні сучасних економічних систем.

Не менш важливим для історико-економічного пізнання господарських процесів та явищ є визначення предмета даної науки. Відправним моментом у з'ясуванні сутності та значення наукового предмета є його зв'язок з об'єктом історії економіки та економічної думки. Вони співвідносяться між собою як загальне (об'єкт) і окреме (предмет) єдиного процесу наукового пізнання. Під предметом заведено розуміти ключові властивості (риси) процесів чи явищ, що відбуваються в межах визначеного об'єкта. Предмет — це наукова абстракція, за допомогою якої відбивається найглибша характеристика, притаманна всім складникам об'єкта дослідження, і тому він є об’єднувальним моментом відповідної цілісної сукупності господарських процесів і явищ.

Класична і неокласична економічні теорії визначали предмет дослідження пошуком елементу (клітинки), що є в кожному господарському процесі чи явищі, а особливості вияву такої основоположної ознаки давали можливість їх пізнати. Системний підхід до пізнання господарської сфери суспільства передбачає принципово інший спосіб визначення предмета. На головне місце виходить цілісність господарської системи та досягнення її головної мети. Предмет тут відбиває реалізацію цієї мети і безпосередньо пов'язаний із системоутворювальним зв'язком.

Для розкриття предмета історії економіки та економічної думки потрібно звернутися до основного (сисгемоутворювального) зв'язку господарської системи. Його аналіз дозволить зрозуміти, чому предмет дисципліни охоплює всі складники господарської системи, будучи складним багатоаспектним поняттям. Системний аналіз, і перш за все вирішальна роль цілісності господарської системи, передбачає відображення в понятті предмета структурної будови і ключових характеристик