Предмет та метод історії економіки та економічної думки

Необхідно проаналізувати феномен суспільної залежності та зрозуміти, що у своїй сутності вона відображає взаємозв'язок між цілим (суспільством) та частиною (індивідом). Це дасть можливість усвідомити визначальну роль цілого та розглядати як одиницю історичного розвитку людства конкретне суспільство. Його стан, структура та характер взаємозв'язків стають важливими факторами в установленні періодизації історичного поступу господарської системи. Студенти мають чітко уявляти, чому різні стани суспільства стають підґрунтям періодизації господарського розвитку.

Кожне суспільство є частиною більш широкої спільноти людей — людства, розвиток якого впливає на поступ кожного суспільства. Тому першим напрямком періодизації історико-економічного розвитку суспільств на основі цивілізаційної парадигми є встановлення головних етапів розвитку людства, у межах яких слід досліджувати еволюцію окремих суспільств. Людиноцентричність цивілізаційної парадигми це ключ для розуміння того, що існують три стадії розвитку людства: формування основ сучасних цивілізацій, становлення і розвиток світових цивілізацій та початок формування глобальної цивілізації, а також для встановлення зв'язку між ними та визначення часових меж їх існування. Треба запам'ятати, що господарський розвиток кожного суспільства має розглядатись у контексті особливостей відповідних стадій історичного поступу людства. Зазначені три стадії обумовлюють зміст трьох розділів дисципліни «Історії економіки та економічної думки».

Якщо на стадії формування світових цивілізацій суспільства мали общинний устрій, об'єднання людей здійснювалось переважно на основі кровної спорідненості (у формі племен, родів тощо), де зв'язки між людьми були, скоріше, природного характеру, то на другій стадії розвитку людства відбулися радикальні зміни. Формування світових цивілізацій виявилось у тому, що організація суспільства набула форми держави, в якій домінантну роль стали відігравати суспільні зв'язки. Студенти повинні проаналізувати основні форми держав — від держав общинного типу до утвердження національної держави. Установлення відмінностей у суспільній залежності людей у різних формах держав, її ролі в господарському житті дозволить визначити головні етапи в розвитку господарської сфери. Теми другого розділу дисципліни «Історія економіки та економічної думки» всебічно розкривають цей процес.

З утвердженням національних держав та заміною особистої залежності людей економічною виникає ринкова система господарства. Вивченню її сутності та розвитку присвячені третій та четвертий розділи дисципліни. В них аналізуються етапи еволюції ринкового господарства та передумови переростання господарською сферою меж національних держав і формування глобальної економіки. Підґрунтям для визначення окремих періодів у розвитку ринкової системи господарства є зміна форм конкуренції, що є найбільш характерною ознакою даної господарської системи.

Отже, необхідно з'ясувати, чому конкуренція та її розвиток обумовлюють якісні зміни в господарській системі. Для цього слід розкрити зв'язок між конкуренцією та економічною свободою, показати, що різний рівень свобод у господарській діяльності людей є формою вияву їхньої суспільної залежності. Тобто потрібно усвідомити, що в конкуренції виявляється кардинальна суперечність суспільного розвитку господарської сфери.

Вивчений матеріал студенти повинні узагальнити у такому висновку: одиницею процесу історичного розвитку є конкретне суспільство, що має власні, притаманні тільки йому, характеристики (особливості) історичного поступу. їх можна розкрити лише тоді, коли суспільство розглядається як складова частина людства, стадії розвитку якого безпосередньо впливають і на визначення стадій у розвитку суспільства. Тобто перший аспект періодизації розвитку суспільства здійснюється в рамках трьох відомих стадій еволюції людства.

На другій стадії кожне суспільство розвивається в межах відповідної світової цивілізації. Тому періодизація розвитку господарської сфери суспільств залежить від таких цивілізаційних ознак, як форма державної організації та особливості суспільної залежності людей. Тобто тип світової цивілізації (цивілізаційна лінія людства), до якої належить суспільство, є наступним критерієм періодизації його розвитку.

Нарешті, кожне суспільство, що перебуває на відповідній стадії розвитку людства та належить до одного з типів світових цивілізацій, має власні способи розв'язання головної суперечності свого розвитку. Особливості суспільних умов взаємодії людей у господарській сфері обумовлюють специфіку господарської системи в різні періоди її функціонування, різні форми господарств, засоби взаємодії тощо.

Отже, періодизація історико-економічного розвитку суспільств передбачає єдність стадійного підходу, віднесення до однієї з ліній світових цивілізацій (лінійності) та встановлення притаманних кожному суспільству особливостей розв'язання головної суперечності суспільного розвитку в господарській сфері (дискретності).

Розглянуті підходи до періодизації, що ґрунтуються на засадах формаційної та цивілізаційної парадигм, утворюють базу для критичного аналізу широко поданих у літературі різних її варіантів. При цьому особливе значення мають вибрані авторами критерії, аналіз яких дозволяє виявити як недоліки, так і переваги запропонованих періодизацій. Іншим важливим аспектом оцінки наявних у літературі варіантів періодизацій є відображення в них основних стадій, напрямків або періодів, історичного розвитку господарської сфери.

Історично та логічно першу групу періодизацій становлять визначення стадій господарського розвитку А. Сміта, С. Десницького, Ф. Ліста. Студенти мають знати спільні підходи та відмінності позицій названих авторів, використання ними розвитку суспільного поділу праці як критерію періодизації. Це дасть можливість показати особливості тлумачення таких стадій, як мисливство та збиральництво, скотарство, рільництво, комерція (С. Десницький); до них Ф. Ліст додає рільницько-мануфактурну та обґрунтовує ще й рільницько-мануфактурно-комерційну стадію.

Свої варіанти періодизації історичного розвитку господарської сфери суспільств запропонували Б.