+3 8(066) 185-39-18
fвласне вільне асоціативне дослідження
Ланцюговий асоціативний експеримент.
Дослідники фіксують ланцюгову асоціативну реакцію респондента як некероване спонтанне протікання процесу відтворення змісту свідомості і підсвідомості суб’єкта, фіксують дані, роблять аналіз.
Дослідження довільного і мимовільного запам’ятовування.
На практичному занятті студенти визначають умови, що впливають на продуктивність довільного та мимовільного запам’ятовування, самостійно створюючи процедуру дослідження. Та інші експерименти.
Перелік рекомендованих підручників, методичних та дидактичних матеріалів
1.Асаджиоли Р. Психосинтез. М.,1994
2.Балин В. Д. Теорія и методология психологического исследования.-Л.,1989.
3.Басов М. Я. Избранные психологические произведения.М..:1975.
4.Быков В.В. Методы науки.М.,1972.
5.Выготский Л.С.По поводу статьи К.Коффки «Самонаблюдение и метод психологии». Вместо предисловия: Инструментальный метод в психологии// Собр.соч.: В 6 т. М.,1982
6.Вудвортс Г. Экспериментальная психология.М.,1950.
7.Гадамер Х.-Г. Истина и метод. М.,1988.ч.1
8.Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. М., 1977.
9.Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие.-М.,1997.
10.Дружинин В.Н. Выборочное наблюдение и эксперимент.М.,1977.
11.Экспериментальная психология.Вып.!-2//Ред.П.Фресс, Ж.Пиаже.,М.,1966
12.Кембпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. М., 1980
13.Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження.-Київ:
Укрвузполіграф, 1990
14.Мельников В. М. Ям польський Л. Т. Введение в экспериментальную психологию личности.М.,1985
15.Налимов В.В. Теория эксперимента.М.,1971
16.Немов Р.С. Психология.-М.:Просвещение, 1995.
17.Никифоров В. А., Семенов В.Е. метод наблюдения в осциально-психологических исследованиях.-Л.,ЛТУ, 1987.
18.Общая психодиагностика.//Под ред.А.А.Бодалева, В.В.Столина., М.,1987.
19.Общий практикум по психологии: Метод наблюдения.41,42.Под ред.М.Б.Михалевской.-М.,1985.
20.Психодиагностика: теория и практика.М.,1986.
21.Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии/ Под общ. ред. А. А. Крылова. – СПб.: Питер, 2000
22.Рамуль К.А.Введение в методы экспериментальной психологии.Тарту, 1963.
23.Роговин М.С. Введение в психологию.М.,1969.
24.Теорія і практика психологічного дослідження.-Київ, 1990
25.Щукин Г.В. Как читать людей по их внешнему облику.-М.,1993.
26.Файерабенд П. Избранные труды по методологии науки.,М.,1986.
Контрольні питання з курсу
1.Особливості виникнення та розвитку експериментальної психології в Німеччині. В.Вунд і становлення експериментальної психології.
2.Порівняльний аналіз особливостей виникнення та розвитку експериментальної психології в Європі та Америці.
3.Розвиток і становлення експериментальної психології в Україні.
4.Особливості розвитку методології наукового психологічного дослідження. Феномен методу в експериментальній психології.
5.Способи класифікацій методів психологічного дослідження, характеристика основних груп.
6.Принципи наукового дослідження в психології.
7.Експериментальна психологія як наука і парадигма. Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі розвитку науки.
8.Типи психологічних досліджень. Рівні наукового психологічного дослідження.
9.Етапи проведення цілісного психологічного дослідження.
10.Особливості використання малюнкових методів в психологічних дослідженнях.
11.Психологічний тренінг в дослідницькій діяльності психолога. Тренінг і формуючий експеримент.
12.Характеристика методу тестування в експериментальній психології.
13.Теорія і психологічне експериментальне дослідження. Аналіз особливостей використання в психологічних дослідженнях теоретичних методів.
14.Особливості застосування проективного методу в експериментальній діяльності психолога.
15.Планування бесіди як психологічного дослідження, етапи її проведення.
16.Характеристика процедури психологічного інтерв'ю, його плюси і мінуси.
17.Аналіз можливих помилок психолога, що використовує метод бесіди та інтерв’ю для дослідження.
18.Правила побудови анкети та здійснення процедури анкетування в психологічному дослідженні.
19.Спостереження як один з основних методів психологічного дослідження. Історія використання методу спостереження при вивченні психологічних явищ.
20.Особистість спостерігача. Помилки психологів-спостерігачів.
21.Характеристика особливостей предмету та об'єкту психологічного спостереження. Порівняльний аналіз особливостей прихованого та неприхованого психологічного спостереження.
22.Етичні проблеми використання методу спостереження в психологічних дослідженнях. Використання прийомів візуальної психодіагностики в спостереженні.
23.Надійність та валідність спостереження.
24.Види спостережень. Основні правила спостереження в психологічному дослідженні.
25.Кількісна оцінка результатів спостереження. Проблема узгодження даних спостереження.
26.Фіксація результатів психологічного спостереження. Тренування спостережливості.
27.Самоспостереження та інтроспекція: історія застосування в психологічних дослідженнях. Схема спостереження за Ассаджолі.
28.Плюси та мінуси використанням методу самоспостереження в сучасних психологічних дослідженнях та практичній психології.
29.Історія експерименту як методу в психології. Види експериментів у психології.
30.Порівняльна характеристика ідеального та реального експерименту. Безмірний експеримент.
31.Незалежна змінна в психологічному експерименті. Проблема виділення незалежної змінної з-під впливу інших змінних.
32.Види змінних в експерименті. Характеристика залежної змінної, її особливості.
33.Типи взаємозв’язків між основними змінними. Контроль змінних.
34.Взаємозв’язок постановки проблеми та формулювання гіпотез в психологічному дослідженні. Форми подачі результатів та інтерпретації дослідження.
35.Гіпотеза в психологічному експерименті. Принцип фальсифікованості.
36.Вплив особистості досліджуваного на ситуацію психологічного експерименту.
37.Помилки експериментатора в оцінці діяльності досліджуваного. Експериментатор як незалежна змінна.
38.Валідність експерименту, види та фактори, що порушують валідність експерименту.
39.Характеристика етичних проблем експериментатора. Етичний кодекс психолога-дослідника. Анкетування після експерименту.
40.Стратегії формування експериментальних груп.
41.Особливості планів психологічних експериментів з однією незалежною змінною.
42.Порівняльна характеристика планів Фішера та Соломона.
43.Аналіз плану «тест-вплив-ретест».
44.Особливості планування психологічного експерименту для одного досліджуваного.
45.Факторні плани для двох і кількох незалежних змінних.
46.Виявлення причин взаємодії двох незалежних змінних з допомогою графічного зображення результатів експерименту.
47.Планування за методом латинського і греко-латинського квадратів.
48.Порівняльна характеристика доекспериментальних і класичних планів в експериментальній психології.
49.Квазіекспериментальні плани.
50.Планування експериментів за методом часових серій та альтернативних впливів.
51.Експеримент ex-postfacto. Перспективи розвитку планування психологічного досліження.
52.Експериментальна вибірка. Спосіб підбору досліджуваних за методом квот та бажаючих.
53.Аналіз процедури підбору досліджуваних за методом рандомізації.
54.Вимірювання та психологічний експеримент.
5 ПСИХОДІАГНОСТИКА
Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1.
Вступ до психодіагностики. Історія психодіагностики.
Тема 1.1. Передісторія розвитку психодіагностичних уявлень.
Розвиток перших уявлень про дослідження індивідуальних відмінностей в Індії, Китаї, Греції, Спарті, тощо. Передумови виникнення психодіагностики в Європі. Examen de Ingenios Х.Хуарта як перша спроба систематизувати знання про дитячі здібності та їх розвиток.
Тема 1.2. Становлення наукової психодіагностики. Френсіс Гальтон та вимірювання індивідуальних відмінностей.
Ідеї вимірювання психічних явищ у роботах Е.Вебера та Г.Фехнера. Виникнення поняття психометрія. Принцип „вимірювання розуму” Ф.Гальтона. Антропометрична лабораторія Ф.Гальтона.
Тема 1.3. Становлення методів дослідження розвитку розумових здібностей та інтелекту.
Розробка перших ментальних тестів. Діяльність Д. Кеттела. Удосконалення тестів дослідження розумового розвитку: А.Біне, Х.Мюрстерберг, Г.Еббінгауз. Відносна міра інтелектуальних здібностей за